захід сонця в румунських Карпатах
простий, також ставитися до своєї рідної землі, історичних, природних пам'яток, якими ми багаті не менше і забезпечитикомфортні умови для подорожі, перебування, відпочинку.
Кінцевим пунктом призначення, в якому хотілося спокійно відпочитипісля невеликої подорожі Румунії був курорт Мамая, що знаходитьсянеподалік Констанци. Прямували туди Україною вже знайомим маршрутомКиїв — Хмельницький — Кам'янець-Подільський — Чернівці, а даліпісля проходження кордону по Румунії через Сирет — Сучевицю вневелике красиве містечко Сігішоару, в якому збиралися переночуватиі провести цілий день, спокійно прогулюючись вузькими вуличкамицитаделі. За стінами якої знаходиться старе місто, в якому ти нібипереносишся назад на кілька століть. Виїхали з дому ми о пів нашосту ранку, були на кордоні близько третьої години, а даліпромаринувалися три години при проходженні митниці. Минулого рокунам пощастило буквально пролетіти її за хвилин 40, але тоді це булорано-вранці. Затримка на митниці призвела до того, що довелосяфінальний відрізок шляху Румунією проходити вже пізньої ночі втемряві проїжджаючи деякі гірські серпантини. Близько опівночі водному з містечок уже недалеко від Сігішоари зупинилися назаправці, щоб підбадьоритися кавою та Ред булом і стали свідкамитрагікомічної сцени. У Румунії в містечках дуже багато клумб зкруговим рухом, які природно захищені брівкою. Так ось сидимо ми застоликом, не поспішаючи потягуючи каву і бачимо такусцену:старенький автомобіль невідомої марки їде дорогоюнаближаючись до клумби і врізається в неї майже з усього маху, тільки в останній момент вдаривши по гальмах, коли було вже пізно.Результат - авто застрибує на клумбу розбивши бампер, швидше за всеходову, з нього вистрибує шокований горе-водій на вигляд до 20років, що схоже розбив свій перший автомобіль, заснувши за кермом.Після цього сон у самого як рукою зняло і вже бадьорком доїхали доСігішоари, подолавши відстань близько 900 км. Вигляд зі Шкільногопагорба на місто Відоме місто тим, що саме тут у XV століттінародився Влад Цепеш, він же "дракула". В будинку, у якому віннародився зараз знаходиться найбільш популярний серед туристівресторан./p>
Годинна вежа
У вежі знаходиться музей історії міста, а на її вершині оглядовиймайданчик, на перилах якого по колу прикріплені таблички-покажчикибагатьох столиць світу з відстанню до них.
>
на оглядовому майданчику вежі
З майданчика відкривається чудовий краєвид на місто. Містечко вартовідвідати, а двох днів з головою вистачить для ознайомлення з усімавизначними пам'ятками. Самого "дракули".
замок у Брані
Прогулянка-екскурсія замком сподобалася, але замок Пелеша в Синаї, в якому були минулого літа вразив набагато більше. br/>
Після ночівлі в Брані попрямували до моря до Мамая. У результаті водин кінець від Києва до Мамаї, не найкоротшим шляхом Румунієюпройшли шлях в 1470 км.
Сам курорт дуже порадував, відмінні доглянуті пляжі з усімнеобхідним для комфортного відпочинку.
печери вражають розмірами
У 1959р. У цих соляних списах на глибині відкрили лікарню для людейіз хворобами органів дихання. Далі поступово ці печери зробилинайпопулярнішим туристичним місцем, створивши необхідні умови длявідпочинку на такій глибині. Тут є і атракціони, лазалки длядітлахів, невеликий 3D кінотеатр, церква,
церква в одній із печер
ресторан, для бажаючих активно провести час — настільний теніс, бадмінтон.
активний відпочинок у печерах
Відвозить туристів у печери автобус, який доставляє туди за дві-трихвилини.
в'їзд у печери Печери по шахті на автобусі Після печер у планах унас була невелика культурна програма, збиралися подивитисямонастирі Молдовиця і Сучевиця, які знаходяться на відстані 30 кмодин від одного.
Так що далі з Прайда вирушили знову в гори до селища ВатраМолдовиця. Шлях місцями пролягав гірськими серпантинами черезЧервоне озеро і ущелину Біказ, які вже бачили минулого літа, але іззадоволенням побували там ще раз .
ущелина Биказ
Монастирі, в яких побували сподобалися, особливо вразив своєюкрасою, фресками та колекцією релігійних реліквій XV — XVIIIстоліть монастир-фортеця Сучевиця.
монастир Сучевиця
Ще запам'ятався паровоз на дровах, що рухався вузькоколійкою, проякий дізналися випадково в готелі від пари з Кишинева, яка якразприїхала прокататися на ній Такі вузькоколійки збереглися в Румуніїв чотирьох місцях. Вони були побудовані на початку 30-х років длятранспортування деревини. Цей антикваріат відмінно зберігся ібагато хто спеціально приїжджає покататися на ньому в гори, там улісі влаштовують невеликий пікнік і потім повертаються назад.Витрачати півдня на таку поїздку не було часу, тому вирішили простопоїхати подивитися на місцевий антикваріат, зробити фотографії і непошкодували.
Поїздка залишила масу яскравих вражень. Дивно те, що більшістьспіввітчизників, як і я минулого літа, проїжджають Румуніютранзитом прямуючи на відпочинок до моря до Болгарії. Після цієїпоїздки можу сказати, що відпочинок біля моря в Румунії не гірший, а сама країна набагато цікавіша для подорожі автомобілем. Коштує95-й у них у середньому 5.8 RON (1RON=2.5 грн) Що стосуєтьсявитрати в цій поїздці, то комп'ютер показав 8.5 л. Заради інтересуперерахував витрату розділивши кількість бензину (260л), яке з'ївлеон на пробіг за поїздку (3050км) і помноживши на 100 і так, вийшло 8.5л. Враховуючи те, що у поїздці частенько відпалював, особливо на серпантинах та трасі. Дороги в Румунії вкотрепорадували. Правда коли прямували в Прайд навігатор проклавкороткий шлях через таке село, в якому дороги закінчилися і пішлаґрунтовка, з якої довелося повернутися назад і їхати "довгим", затецивільним шляхом. Але це виняток, а як правило дороги у сусідівтакі, яких і нам бажаю)
Дивно, але в поїздці цього разу все пройшло гладко без спійманихям, напливів по дорозі, даішниками та румунськими поліцаями теж небув помічений, але за це спасибі зустрічним машинам,
Коментарі3
Ви з таким сумом повернулися. я вже подумав сум
Тому й поїхав вдруге)
Здоровськи! Є на що подивитися!