Я покохав Ікса з моменту, як сів за кермо на тест драйві. І досівін приносить мені лише найпозитивніші емоції.
Машинка у мене не перша, до цього було 2 легковики - Вектра А 1992і Лачетті 2004. Порівнювати їх з Іксом не коректно і нечесно повідношенню до них, хоча і з ними пов'язані найтепліші спогади, томущо технічно зовсім не напружували.
< Після перших двох машинок було вирішено тільки автомат інайповнішу комплектацію, тобто з максимальним движком, тому що їздапо місту на ручці просто дістала. Правда потім вибрав майжемаксимальну, тобто без навігації. Зелені за відсутності карт іможливості відтворювати відео великого сенсу в ній не побачив..Щодо двигуна 2.5 жодного разу не пошкодував, потужності багато небуває, особливо на трасі. І як не парадоксально, за витратою негірше 2.0. Ікса люблю за його скромну чарівність — утилітарнийдизайн, непомітний, але впізнаваний, за його їздовий комфорт (досікайфую від варика з його рівною і безривковою тягою), прогнозовануповедінку, об'ємний багажник.
Загалом Япи знайшли хорошу золоту середину, за що я їм дужевдячний.
