Привіт, гість. Дякую, що заглянули. Відразу внесу ясність. Тутне буде екстриму. Буде історія плавного "допилювання" стандартноїниви до визначення "легковий автомобіль підвищеної прохідності"( їїзаводського визначення ).
Отже, придбано автомобіль у серпні 2007 року в автосалоніновим.Експортний варіант, всі документи італійською.Розподіленеупорскування, гідропідсилювач. Але депутат уже близько піврокутупив, і її запропонували мені. Не довго думаючи взяв. Булиспочатку ідеї позашляхового тюнінгу. Як, втім і двері. А випадокзвів з людиною, що професійно займалися різним тюнінгом авто, і вінвидав наступне: "для тюнінгу потрібно брати авто просто як кузов, який тобі подобається, адже для серйозного підходу доводитьсяпереробляти майже все - одна переробка тягне за собою наступнівузли і просто шкода викидати нові запчастини. Це стосується йбільшості іномарок, що вже говорити про радянський автопром". Алепри цьому дав кілька порад, які пізніше втілювалися.
Тим більше, що позашляхові можливості стокове ниви вже вражають.Полазили по таких місцях, що було взагалі не зрозуміло, як вонадерлася - люди бачили це були в шоці, а вона їхала... І взагалі завсю нашу з нею історію її лише один раз тягли на буксирі і разп'ять штовхали - завжди лише через акумулятор, що сів. В кримськихгорах на підйомі яким їздять лише Газ 66 перед черговим валуном язрозумів що далі не пролізу ... Коротше ми для себе визначилися, щопозашляхових можливостей нам достатньо, а ось для повсякденноїексплуатації можна щось і подумати …
Єдине -фото десь на плівках (ні на що не проміняю старий добрийNikon F4) . Відкопаю, відсканую -додам.
