Коктейль Молотова. Ось це, мабуть, найкраще порівняння для CivicType R. Зрозуміло, що гарячі хетчбеки і що з ними нерідко взагаліприйнято порівнювати зі зброєю, але чому в даному випадку саме зкоктейлем Молотова?
Все просто – Honda Civic Type R практично за всіма пунктамипідходить за своїми ознаками та характеристиками цього типу бомб, так, бувають снаряди більш ефективні, більш потужні, що надаютьбільшу вражаючу дію на противника Але Type R запальний, як сумішбензину з маслом і етиловим спиртом Короткий кидок до п'яти тисячобертів - і пішла реакція, пішов вогонь. Баку не закінчиться ...При цьому виглядає коктейль Молотова не так вже й грізно:простаскляна пляшка, пробка з вкладеною ганчірочкою - порівняйте з ручноюгранатою або взагалі яким- Звичайно, Type R яскравіше, цікавіше, агресивності і натиску вистачає його вигляду. Але, поклавши руку насерце, в автомобільному потоці він виділяється не так вже й сильно– тільки наметане око зможе відразу відрізнити його від звичайнихцивільних Civic'ів, від «простих скляних пляшок», без подібноїзапальної суміші.
< / p align="justify"> А ще ця Honda схожа на коктейльМолотова сферою свого застосування - найчастіше обидва цих типузброї застосовуються в місті. Із запальною бомбою імені міністразакордонних справ СРСР все просто – щоб її кинути, потрібнамінімальна відстань до танка супротивника, буквально десятокметрів. Спробуй у чистому полі так близько підібратись! А ось зType R принцип інший:у місті йому найвеселіше. На трасі кидки допозначки iVTEC будуть рідкісними, там як вийшов один раз на якісьоптимальні для якоїсь швидкості оберти - так і оре майже безперерви. А на гоночному треку такий Civic, швидше за все… програєбільшості суперників – про це побічно говорять і відносний недолікпотужності, і численні порівняльні тести, і не найбільше поширенняу світі автоспорту. Ну, що ж тут вдієш! Коктейль Молотова черезсвої недоліки теж давно вже промислово не випускається, але ні-ні, та й майне в телевізійному репортажі з чергової акції непокорискляна пляшечка з ганчіркою, що горить...
