ІСТОРІЯ купівлі:Це третя тачка в особистому користуванні. Донеї, до сотні, були ваз 2107 1995 гв — навчальна з водіння, їздивчимало, не підводила. Потім друга — іж 412 1984гв — навчальна помат.Частині та влаштуванню - їздив мало, в основному на дачу, аледорого.Перед виїздом - під ним і після приїзду знову під ним.Вічнийремонт, вічне вливання бабла. Довго я з ним мучився, пропав тисколії, 10 літрів бензину закінчилися за десять кілометрів, долив 3літри, допер додому, розкрив — перегрів мотор, циліндра двапогнуло, згадувати навіть не хочеться. Так, близько 2 років побувшипішоходом — скучив, знову захотілося своїх коліс і пов'язаного зними геморра. $5000, місяць шукав дивився, гроші потихеньку тудисюди спливали, ще будівництво, ремонт затіяв... А воз і нині там...Тобто возити свою дупу нема на чому. Почав дивитися за $4000 —$3000. Загалом універсал хотів. Але, штук десять машин подивився —що траплялося в нашому містечку на 300000 населення — все іржаведіряве, перевернуте, хрінова пофарбоване, знову майже зневірився.Зненацька з'явилася ця сотка. На оглядини поїхав увечері. Знаю, щов сутінках дивитися не можна. Але млинець так хотілося аж свербіло.І пофіг було. Аби не іржава і їхала (до речі, сімку свою топродавав уже як стемніло, Довірливий дядько був, багато одвірківвдалося приховати, добре що він з далеко приїхав)
ось, СОТКА. Рік 1986. За станом кузова вона була набагато кращою заколишні переглянуті Фольксвагени, Опелі, форди, тому не довгодумаючи — поїхали в автоЗАГС. Із першою проблемою зіткнувся наетапі оформлення. Один номер був відсутній через аварію, другийпогано читався. Довелося менту трошки очі промити коньячком, щобдобре читалося. Ну все. Володію. І пішло поїхало — почав знаходитиодвірок за косяком.
Як вже потім з'ясувалося — вона серйозні аварії зазнавала. Ну за 30років щось не дивно. Але однозначно цій аудюшці не пощастило зколишніми власниками.
А Ось чому — Мотор 2.3 л. NF. Колись на ньому стояв інжектор. Алетепер там стоїть гора від п'ятициліндрового 1.9 літрового зкарбюратором кейхен. З працюючих функцій невідповідного за обсягомкарбюратора мені дісталися тільки неодружений і подача палива впершу камеру. Друга камера відключена, і відремонтувати вже неможливо, система автозапуску згнила, автопідсмоктування немає, стабілізатор холостого ходу тобто автопідвищення оборотів пригальмуванні або нестачі палива - глючить, фільтерна каструлятримається на одному болтику, вакуумна система випередженнянеправильного запалення під підключення. Отака вона мені дісталася.Ну і ще багато багато багато всяких дрібниць.
Перший місяць я її намагався лагодити на пристойному СТО, невийшло. Мені полагодили не існуючі поломки. Полізли туди, куди непросив, інше не доробили до кінця, четверте відвалилося, як приїхавдодому. Грошей відвалив, а проблеми залишилися.
Напевно, доля у мене така — всі ремонти з моїми машинами роблятьстажери та учня в автомайстернях. Прийняв рішення закупитиінструмент та лагодити власними вміннями та порадами форумчан.Спочатку боявся, але виявилося - не складніше Жигулів з москвичами.Чесно сказати, почуття у мене до неї суперечливі. Я люблю їїрозмір, надійність і простоту ремонту, але ненавиджу за вік і відтого неідеальну зовнішність, незручне управління…
Отже, потихеньку повертаю до молодості… і ділюся з читачами.
