Операція - реанімація частина 1
Сьогодні прийшовши з роботи насамперед пішов бомбити елементипідвіски, які заважали доступу до пошкодженого ланжерону. Післягодини мук верхній важіль, пружина та амартизатор були зняті.
Картина, яку я побачив добряче спортила мені настрій.Виявилосямісце кріплення верх.Важеля до ланжерона добряче прогнило, 40 роківавто все-таки) Так що легким переляком тут я не відбудуся.потрібний фрагмент і вварити.Але знайти його не реально ідоведеться шаманити самому.Основна труднощі - нічого не змістити, ато буде їсти гуму.
Але думаю зробимо. Адже немає нічого неможливого.Завтра продовжу, думаю до кінця тижня ми знову будемо в строю).
Усім удачі та рівних доріг!
Далі буде.
Коментарі7
У мене з жигулем таке було.
Ну а як щодо ВАЗівського донора? Так, робітки буде багато -(
Хз ... сумно все це ... Я б з такими пошкодженнями почав підшукувати інший кузов ... або все-таки купив би іншу машину на кожен день, а цю - на повну реставрацію. Довго, дорого, але результат!
Над заміною кузова задумався давненько. Якщо вийде незабаром приженуть такого ж із Польщі.
Та вже, не пощастило, ну в принципі і страшного такого нічого немає - спочатку віднови те що є вже - тобто прихопи все на свої місця ... потім виріж одним шматком побільше (скажімо так по заводських зварювання), потім з нового металу зроби копію і пр...
Меде, жорстко ... Ну тут дійсно тільки самому щось вигадувати, занадто вже машинка екзотична, та й навряд чи можливо донора живого знайти, на жаль. Тут треба включати знамениту слов'янську кмітливість, і вперед до перемоги ;)
добре зроблено)