30 років!

Так-так. 2 червня виповнилося тридцять років з того моменту, як цейКрокодил викотився із заводських цехів.

За ці роки він побачив чимало:рідну Францію, дилерський центрCitroen у Німеччині, що правда, якого міста вже не пам'ятаю, у віцідесяти років його забрали з рівних і гладких магістралей івідправили скакати, чого він ніяк не вмів, губерніями України. Домоменту, коли приїхали за ним "харків'яни", він уже розміняв пробігу мільйон, як запевняє його український другий власник, хоча ми всізнаємо, як люблять продавці скромничати з цією цифрою, як незаміжнідівчата при першій зустрічі...
< /Він переїхав до Харкова, отримав комплексну процедуру звиведення свого технічного стану на рівень стабільної табезпроблемної їзди і тут же відкотив ще 100, 000 км після чого бувпереданий до рук хірургів з метою провести пластику та омолодити.Ось тут виявився косяк — майстер попався не сумлінний і тепер намзнову треба під "скальпель і зварювальник", ну та гаразд. Урезультаті 200, 000 ми промахнули, а точно і я не знаю - три щитки зодометрами змінювалися =) Але можу сказати одне - застоювався вінне сильно. Коли бензин не кусався, то поїздка в інший регіонУкраїни проходила на ньому регулярно. Засобом пересування, а йповноцінним членом сім'ї, з яким сім'я зустріла безліч подій. Вінбрав участь на моєму весіллі, на весіллі у багатьох моїх друзів, причому і як безпосередній учасник не просто кортежу, а авто длянареченої/нареченого. > а це вже весілля друзів
На ньому я віз жену в пологовий будинок, можливо тому мій син такйого любить. Коли відбувався захист моєї дисертаційної роботи, тоСітроен стояв під будівлею академії. Але найголовніше, що Хлопчиквсе ще залишається постійним учасником подій у нашій сім'ї.
його відновлені грати
Ну і як бонус, нагадую про ХАРС 6-7 червня, а це на фотографіяхготують у майстерні до виставки два Москвичі.

>