Peking - KHARKOV-KIEV-Paris Vol. III

З просуванням у глиб пелетону, ми все частіше стали наздоганятитих, хто стартував у перших списках. А це були дорослі автомобілі здорослими дядьками. =)

Одним з перших, ми нагнали 22-й номер 1930 - Rolls Royce Phantom IIСкажу чесно - коли ця махіна їде 120км/ч по вибоїнах, то ... Вражаєтиша! Тільки звук мотора, ніякого дзвону .
його двигуном об'ємом 7668сс майстерно керував екіпаж PhilipNoble(GB)/David Brown(GB), що прибув з батьківщини самої машини

Всю цю дорогу я їхав і згадував про 21-у Волгу, адже на ній вжеможна сміливо виїжджати в класі "класика", ну до чого масло олійне, і їхати в подібних ралі... Але тут на двох плечах сиділи ангел ідемон. Справа мене заколисував і прикривав крилами, мовляв бери21-у, та котись собі ось так ось із вітерцем і насолоджуйся цимжиттям.А ось на іншому плечі сидів демон і ляскаючи крилами кричавпро те, що вже рік у гаражі пилом покривається 309 GTi з маленькиммотором якраз у клас відмінний потрапляє. Мовляв, встигнеш щерозтрусити із зепи піском, грітися на сонечку і працювати кочергоюКПП на кермовій колонці — одягай шолом і давай валити на все, покимолодий! От і досі не знаю ще, до кого прислухатися. Брати 21-у іїхати, чи брати 309-го і катати поки що СГ не увійде до класики? Риторично ... =)
Ну та гаразд! Біля повороту на Мар'їно, а це від'їхавши відКраснокутська на 23 кілометри, ми нагнали ще один "музей наколесах", а саме 1930 - екіпаж Alan Day (н.Зеландія)/Roger Anderson (н.Зеландія) Якщо мені пам'ять не зраджує, то у них на даху стояласонячна батарея для зарядки планшета штурмана. Хочу ще відзначити, що всі екіпажі, бачачи нас обганяючих, радісно махали руками ііноді сигналили.
ми нагнали тим, хто паркується на узбіччі. У Києві я вже дізнався, що у екіпажу довгий час уже триває боротьба з киплячим автомобілем.Через пару кілометрів нам вдалося наздогнати і випередити тежPackard, того ж року і з тим же мотором, але в шестивіконномукузові.

Chris
…і Тім Клемсон задумливо дивиться на нас =)
Це нас зустрічала одна з груп глядачів на під'їздах до Опішної

Тут-то ми і нагнали машину з цікавою назвою Rockne, на перевіркумаркою, що виявилася під якою Паккард випускав маленькі авто.

1932 — Rockne Six 75
І нехай і маленький він, але в екіпажу Mani Dubs (швейцарія)/RobiHuber (швейцарія) шестивіконний седан! А це не хило!
Ще пара хвилин у дорозі і перед нашим дзьобом СГ-а виявляєтьсявеличезна несуча пафосна назва President! 1940 — StudebakerPresident
Sam Peters(USA)/Enos Reed (USA)
А трохи віддалік ми нагнали і другого Бітла.
А слідом замаячив ще один Bentley.
1926 — Bentley 6½ Tourer
Robert Wilkinson (GB)/Mark Wilkinson (GB) Хочеться ще раз вразитисяі порадіти з того, наскільки ж добрі і позитивні люди, що їдуть нацих машинах. На жодному іншому ралі я не бачив, щоб народ приїжджавна проміжний фініш, вискакував з машини і швидко починав їїлагодити. А коли ти підходиш запитати, що трапилося, то тобівідповідали, що "та все нормально, тут трохи просто машина кипитьуже десятий день, чорт його знає від чого, вже все що могли зробили- ну та гаразд! Он у хлопців на Сітроєні проблема — без підвіскиїхати взагалі фігово". На цих із Вами, читачі, змушений на деякийчас попрощатися — наступну частину буде написано ввечері. Завждирадий читати відгуки, коментарі та розуміти, що не зношу клавусвого ноута просто так. =)