RoM summer cup. Day 2, race

Отже, в минулому записі RoM summer cup. Day 1, training ярозповів вам про перший день змагань у Миколаєві, зараз опишу подіїдругого дня.

Почну з невеликої передісторії, а саме з реєстрації на літній етапРоМ Під час реєстрації за кожним пілотом закріплювався стартовийномер у порядку черги в темі для реєстрації. Було, тільки живачерга.В цьому ж порядку пілоти і мали стартувати в день проведеннязмагань.Але в останній день все перегралося і організатор гонки підчас тренування оголосив про те, що завтра, під час реєстраціїпілотів на картодромі, стартові номери будуть присвоюватися не запопередньою реєстрацією, а за фактом, тобто хто раніше приїхав утого і перші номери, що це означало для нас і чому я акцентую нацьому увагу, згідно з регламентом об 11 годині дня перший пілотповинен був виїхати на трек і проїхати свою залікову спробу. Задень до змагань стояла жахлива спека і приїхавши о 3 годині дня натренування, ми зіткнулися з проблемою перегріву як техніки, так ігуми. Тому і виникла думка зареєструватися під першими номерами, щоб проїхати ще відносно холодним треком, а не в максимальну спеку.Теоретично мало прокотити, особливо з огляду на ймовірністьхмарності з ранку за прогнозом. Але це тільки в теорії :) Ранокнеділі. Ранній підйом зібралися і відразу на картодром. Дорогоюзлегка заблукали в Миколаєві, приїхали на місце десь о 9:30, реєстрація вже пів години як почалася. На щастя, як нам тодіздавалося, у цей час учасників було разів зо два і влаштувався.Швиденько ставимо машини і біжимо реєструватися. Мені дістається 5стартовий номер, начебто б непогано. Розвантажую машину, виймаю всез багажника, зокрема запаску. До речі, раніше я ніколи таким незаймався так як не сприймав серйозно подібні полегшення на важкомуседані аля мій Лексус. Але апетит приходить під час їжі і осьвийнявши запаску з багажника я вже намагаюся якось зняти заднійдиван. Змухавшись біля нього хвилин 10 розумію що ніфіга у мене невийде. Ну і гаразд :) До початку змагань всі пілоти, які пройшлиреєстрацію, можуть виїжджати на вільні тренування. Не дивлячись нате, що я досить щільно потренувався в суботу недільні тренуваннямені все одно важливі так як зараз я їхатиму на невипробуванійраніше гумі, яку поставив лише вчора пізно ввечері. Протектор наній добрий, але не в ньому щастя. Побоюючись гіршого, виїжджаю напершу вільну практику. Прискорення на стартовій прямій, середнєгальмування, зв'язка поворотів, вихід на швидкісну ділянку, затяжнапетля, а гума скрізь тримає. Місцями мені здалося, що зчепленнянавіть краще, ніж було вчора. Круто, що тут ще скажеш.Адже я навітьне прогрівав гуму і не виставляв тиск. Ось вона кулі, думаю я, -купив дешево комплект гуми на кожен день а вона виявляється ще ймає непоганий держак. Але радість, на жаль, була не довгою. Зкожним колом задня вісь все більше і більше намагалася зірватися взамет і мені все частіше доводилося вносити коригування кермом навиходах з поворотів. Проїхавши п'яте коло згортаю на стоянку томущо на той час моя їзда вже була більше схожа на дрифт-початківецьніж на тайм аттак. Перевіряю тиск на гарячу, - 2.6. Багато, роблюперед 2.3, зад 2.2. Остигаю, ще кілька виїздів на тренування і запідсумком спускаю перед до 2.2 а зад до 2.0. Завершальний виїздпоказує, що при такому тиску я досяг оптимального результату, але єсвоє але, — гума тримає добре лише 1 коло, на другому колі вжетрохи гірше, далі їхати взагалі немає сенсу. Ну що ж, значить схемадій проста і зрозуміла, - під час бойового заїзду першийпрогрівальний круг повзу як равлик а далі олл-ін, - у мене будеодин, ну максимум два кола щоб показати свій найкращий час.Сподіваюся у мене все вийде. Через кілька годин після початкуреєстрації з'ясовується, що багато пілотів спізнюються з різнихпричин і реєстрацію продовжують до 12 годин. Тут і починаютьз'являтися перші нотки сумніви щодо обраних стартових номерів. Алещо вдієш, доведеться їхати як є. За підсумками о 12 годині на стартвиїжджає перший пілот. Проходить ще десь пів години і виїжджаю я.Поки стояв на в'їзді на трек і чекав на закінчення заїздупопереднього пілота відчув як посилилося серцебиття. Хвилювання, мати його. Давно в мене такого не було. А тут ще й спека нестерпна, а я в шоломі сиджу потію. Не найприємніша ситуація. Виїжджаю натрек і в спробах зосередиться по максимуму їжу трохи швидше, ніжпотрібно було, і починаю агресивно проходити деякі повороти. Аджеце прогрівальний круг. Усвідомлюю що я зробив лише потім, післяфінішу. Подекуди проїжджаю свої три залікові кола при цьому навітьна третьому колі намагаюся їхати максимально агресивно. Нахрена, питається. Так само вже після фінішу розумію, що забув включитиRaceChrono і лога заїзду мені не бачити. Залишається сподіватисялише те, що камера всередині машини записала нормальне відео. Якз'ясувалося згодом, тут теж облом. Коли ж я нарешті знайдунормальний ракурс із салону :Після заїзду залишаю машину остигати ійду ховатися в тінь від намету. Там інші учасники мені кажуть що засекундоміром мій час хвилина з дрібницею. Начебто непогано. Черезякийсь час організатори вносять до таблиці результат мого заїзду —1.00.45. Вчора на тренуванні мого часу було 1.00.44. Ну що тутсказати, стабільність результату теж непогано, але, природно, ярозраховував на краще. Не біда, треба зібратися та спробуватипокращитись у другому заїзді у зворотному напрямку.Але до нього щетреба дожити. Поки решта учасників по черзі виїжджають на трек мисидимо в наметі зрідка вибігаючи за прохолодною водою. За весь часна треку я випив літра 4 рідини, решта учасників так само насідалана воду і в результаті по закінченню дня холодильник повністюзабитий прохолодними напоями практично спорожнів, залишилося лишетрохи пива. До речі воно теж йшло в хід, та й чому то було трохихолодніше за інші напої :) Години в 2 дні сідаю в машину і включаюклімат щоб хоч трохи охолонути. БК показує 43 градуси спеки забортом. Жеєсть.

Запчастини на фото:1444AX
Тепер трохи про тих, з ким я того дня змагався. У моєму класітрадиційно збирається мало пілотів і ті хто стежить за моїм БЖнапевно пам'ятають що завдяки цьому я зайняв третє місце коли бувна цьому картодромі минулого разу на відкритті сезону. Заразситуація так само не дуже змінилася. МР-2 на сліку, Лексус IS250awd на Yokohama AD08, я власною персоною і три екіпажі ралістів наОпелі Айстра. Чесно кажучи, від останніх я очікував більшого. Але, як виявилося, Опель не їде та й у екіпажів день не задався.Спочатку була проблема з гальмами, потім ще щось розсипалося, врезультаті вони мали тих. Сход. А значить я знову забираюся наподіум через брак інших претендентів. Питання лише яку позицію.:)
МР-2, явний фаворит нашого класу. Lexus IS 250 AWD в новомукольорі. Красень, правда? І ось підходить час виїзду на трек моїхопонентів. Мр-2 показує очікуваний час 00.57.3. Руслан на іс250проїжджає 00.59.28 і виграє в мене секунду. Тут я вже розумію, щоборотьбу за друге місце нав'язати буде практично нереально. Але цене привід опускати руки, все одно треба постаратися показатинайкращий час. У результаті другий заїзд я проїжджаю за 1.00.67.Вчорашній тренувальний час 1.00.57. І знову я забуваю проRaceChrono. Камеру цього разу вирішив причепити на капот щобнапевно хоч щось зняти. Але, як я вже казав, навіть з такимрезультатом я піднімаюся на подіум. Другий виїзд до Миколаєва, вдруге третє місце. Загалом я задоволений. Задоволений самоюпоїздкою, адже мені так не вистачало духу змагань останнім часом.Та навіть просто не було можливості покататися по треку, а тут натобі — катайся скільки влізе. Задоволений і результатом, адже я всеж таки покращив свій час з відкриття сезону. Але мета вийти зхвилини все одно поки що не досягнуто. А отже, є стимул приїхати доНіко ще раз, вже на осінній кубок. Відкритим залишається питання начому я туди поїду, — я дуже сподіваюся, що мені таки вдастьсяпродати Lexus в нинішній непростий час і взяти собі гідний апарат, який більше підходитиме під мої вимоги і режими експлуатації. Нацьому все, у і так вийшло більше, ніж хотів.За малу кількість фотовибачаюся, мій Лексус не представляє інтересу для фотографів, афотографій, що показують суть івента в цілому, я не знайшов. Якказав наш перший український президент Леонід Кравчук:“Маємо ті, щомаємо”. Дякую тим, хто таки дочитав до кінця :)