Оскільки я нещодавно перебрався жити в Україну, то з'явилосявідчуття, що у джипа відкриється друге життя.Я знову відчув духсвободи і бажання кудись Україна вважається найбільшою країною вЄвропі:тут і море справжнє, і гори, і річки широкі та судноплавні.Карпати з дружиною та друзями на розвідку, так би мовити. Був я вУкраїнських Карпатах лише раз у Буковелі, катався на сноубордах.Враження давно стерлися і затьмарилися норвезькими фіордами тарумунськими замками. Захотілося оновити. Як головну точку булообрано Теребля-Рикська ГЕС. Фотки звідти вразили і захотілосяпобачити на власні очі. Ось така там краса Зібрали речі і поїхали.Подолати треба було за розрахунками 2200 км:Одеса – Умань –Тернопіль – Івано-Франківськ – Синевир – Рахів – Ворохта – Яремче –знову Івано-Франківськ – Умань – Одеса.
Не знав, якою буде дорога. Чекав, що в такій глушині, куди миїдемо, буде в кращому разі гравійка, у гіршому — тверді ями безлаток. Дорога, всупереч очікуванням, виявилася чудовою! Лише 10-20км дороги якраз у районі ГЕС були у огидному стані — величезніжорсткі ями. Але там саме велося будівництво, на узбіччях купатехніки курсують самоскиди. Взагалі, в Україні відбувається щосьнезвичайне:там змінюють старі дороги на нові. Причому якісно.Висота полотна мені майже по коліна. Довелося поспілкуватися злюдиною, яка розуміється на цьому за діяльністю, — дороги будують зурахуванням збільшених навантажень на осі великотоннажнихвантажівок. Старі не були розраховані на сучасні вантажівки івлітку у спеку вантажівки продавлювали асфальт, утворюючи неприємніта подекуди небезпечні напливи. Та й ремонту багато де не було по30 років. Бачив я дороги на кордоні з Білоруссю, які дорогаминазвати не можна:справжнє бездоріжжя можна без коліс залишитися.Так ось зараз в Україні йде президентська програма "великебудівництво" — масово по всій країні оновлюють дороги та ставлятьпам'ятні знаки, що тут у рамках цієї програми у дві тисячі такогороку було збудовано таку дорогу чи йде будівництво прямо зараз. Яспочатку подумав, що це піар хід Зеленського:у кращому разівідремонтують магістралі, але моя думка почала змінюватися напротилежний бік. Там, де ми були, майже скрізь круті дороги, навітьмісцевого значення, якими їздити одне задоволення. Багато де ще йдебудівництво та організовано реверсивний рух, перекрито мости таоб'їзди. На одному такому втратили аж 1, 5 години на 14 км колії.Але коли їдеш гладкою передбачуваною дорогою, що звивається вдалечінь, то розумієш, як це круто!
Сотні кілометрів доріг національного значення складаються з 3 смуг.Дві смуги в один бік, одна смуга в іншу. Через 1-2 км всезмінюється навпаки. Це дозволяє трафіку не накопичуватися завантажівками, не здійснювати ризикованих обгонів. Зазнав трохи дорозширення і випередив тихохода.
Ось як це виглядає з супутника
І ось так це виглядає на місцевості
У Білорусі є траса в районі Молодечно Р28, де ширина дороги такасама, але там зроблено по 1 смузі в кожну сторону і широка узбіччя, якої майже вистачає на повноцінну смугу. Ох, як я її ненавиджу. Тизалежить від того, чи захоче тихохід з'їхати на узбіччя чи ні. Аджекупа принципових водіїв, які узбіччям не їздять, навіть якщо вонихороші! І доводиться йти на обгін. А на зустрічці так само їдуть ітак само обганяють. Говорять, аварій там багато. Чому б не зробититак само?
А це білоруська траса. Видно, як притискається вантажівка доузбіччя, хоча місця вистачає для 3 смуг. І ось так це виглядає намісцевості. Загалом поїздка була приємною і не стомлюючою. Вчерговий раз переконався, що якщо в дитинстві грав у тетріс, то вджип можна вмістити 4 особи, велику собаку та купу барахла. Прицьому доведеться скласти ліву задню сидінку та уникати різкихгальмування, але в такому спорядженні ми проїхали 500 кілометрів, після чого залишили друзів, собаку та половину речей вІвано-Франківську. Краще звичайно мати на дах кофр, щоб не довелосяопускати сіденьку і весь задній ряд був у розпорядженні пасажирів.ось таке ось дзеркало заднього виду. Пізніше зроблю на нього огляд, оскільки користуюся ним уже 7 місяців і зрозумів усі його перевагиі недоліки. Таке ось дзеркало заднього виду дозволяє бачити, щознаходиться ззаду, навіть якщо все завалено шмурдяком.
Які враження від поїздки:Карпати прекрасні! Пощастило з погодою, починається золота осінь, ще тепло, свіже повітря. Ходятькудись, дітей багато. Навколо коня, корови, кози, як у дитинстві вселі, яке в нас у РБ, на жаль, вимерло... П'яні не помітив. Доречі, не у всіх селищах збудували тротуари. Виглядає дивно:такашикарна дорога проходить крізь село, а матусі з колясками гуляютьпроїжджою частиною... Небезпечно. Перед тим як заїхати на точку, від'їхали від маршруту на 20 км., щоб побачити водоспад Шипіт. Вінзнаходиться в дуже гарному місці і сам він чудовий. Я побачив купуводоспадів в Ісландії та Норвегії, важко здивуватися, але цейводоспад хоч і не великий, але він дуже гарний. У дитинстві у менена стіні були фотошпалери з водоспадом. Я й не знав, що за він, алеяк побачив — одразу дізнався, що форма, що дуже запам'ятовується унього. > А ось і Шипіт
Фотошпалери з дитинства)
Навіть собакен позує на тлі такої краси)
Купили місцевого вина на ярмарку і поїхали далі на озеро черезСиневирський перевал./p>
Синевірський перевал. Тут багато екотропінок
Місце виявилося красивим, ми провели там із задоволенням 2 ночі, поспілкувалися з місцевими рибалками. Собака відганяла від наслисицю, очі якої зловісно світилися в темряві. Собака була гордасобою, бо почувала себе справжнім захисником. Коли в темрявіпочинали світитися очі — сміливо кидалася в темряву і проганялазвіра, а потім лисиця приходила знову)) Чим розповідати кращеподивитися на фотографії цього чудового місця.
Ранок
Прозора вода<
У річці чиста прозора вода, але у воді за течією прибиває великукількість пластикових пляшок. Місцеві кажуть, що має селищапроблеми з вивезенням сміття. Сподіваюся, вони цю проблему вирішатьколись.
На зворотному шляху вирішили дати гака вздовж румунського кордону.Там виявилося багато заможних селищ а-ля рублівка з тисячамидорогих особняків, місцями навіть якась циганщина, наче народ тутзмагається, у кого будинок крутіший. Потім біля Яремче буликурортні селища у національному стилі, кожне зі своєю атмосферою.День йшов до заходу сонця, поспішали додому, але заїхали до селищаВорохта, подивитися на віадуки 18 століття та повечерятиукраїнським борщем з дерунами та іншими смаколиками.
І зрозумів я, що їхати треба до Карпат мінімум на 2 тижні, пожити врізних містечках, щоб уловити їхню атмосферу. З житлом тут проблемнемає, скрізь готельки, ярмарки, ресторанчики і, звісно, гарнігори.
"перед тим як заїхати на точку, від'їхали від маршруту на 20 км, щоб подивитися на водоспад Шипіт. Він знаходиться в дуже гарномумісці і сам він чудовий. Я побачив купу водоспадів в Ісландії таНорвегії, важко здивуватися, але цей водоспад хоч і не великий, алевін дуже гарний. У дитинстві у мене на стіні були фотошпалери зводоспадом. Я й не знав, що за він, але як побачив — одразудізнався, що форма, що дуже запам'ятовується у нього. > А ось іШипіт
Фотошпалери з дитинства)
Навіть собакен позує на тлі такої краси)
Купили місцевого вина на ярмарку і поїхали далі на озеро черезСиневирський перевал./p>
Синевірський перевал. Тут багато екотропінок
Місце виявилося красивим, ми провели там із задоволенням 2 ночі, поспілкувалися з місцевими рибалками. Собака відганяла від наслисицю, очі якої зловісно світилися в темряві. Собака була гордасобою, бо почувала себе справжнім захисником. Коли в темрявіпочинали світитися очі — сміливо кидалася в темряву і проганялазвіра, а потім лисиця приходила знову)) Чим розповідати кращеподивитися на фотографії цього чудового місця.
Ранок
Прозора вода<
У річці чиста прозора вода, але у воді за течією прибиває великукількість пластикових пляшок. Місцеві кажуть, що має селищапроблеми з вивезенням сміття. Сподіваюся, вони цю проблему вирішатьколись.
На зворотному шляху вирішили дати гака вздовж румунського кордону.Там виявилося багато заможних селищ а-ля рублівка з тисячамидорогих особняків, місцями навіть якась циганщина, наче народ тутзмагається, у кого будинок крутіший. Потім біля Яремче буликурортні селища у національному стилі, кожне зі своєю атмосферою.День йшов до заходу сонця, поспішали додому, але заїхали до селищаВорохта, подивитися на віадуки 18 століття та повечерятиукраїнським борщем з дерунами та іншими смаколиками.
І зрозумів я, що їхати треба до Карпат мінімум на 2 тижні, пожити врізних містечках, щоб уловити їхню атмосферу. З житлом тут проблемнемає, скрізь готельки, ярмарки, ресторанчики і, звісно, гарнігори.
"перед тим як заїхати на точку, від'їхали від маршруту на 20 км, щоб подивитися на водоспад Шипіт. Він знаходиться в дуже гарномумісці і сам він чудовий. Я побачив купу водоспадів в Ісландії таНорвегії, важко здивуватися, але цей водоспад хоч і не великий, алевін дуже гарний. У дитинстві у мене на стіні були фотошпалери зводоспадом. Я й не знав, що за він, але як побачив — одразудізнався, що форма, що дуже запам'ятовується у нього. > А ось іШипіт
Фотошпалери з дитинства)
Навіть собакен позує на тлі такої краси)
Купили місцевого вина на ярмарку і поїхали далі на озеро черезСиневирський перевал./p>
Синевірський перевал. Тут багато екотропінок
Місце виявилося красивим, ми провели там із задоволенням 2 ночі, поспілкувалися з місцевими рибалками. Собака відганяла від наслисицю, очі якої зловісно світилися в темряві. Собака була гордасобою, бо почувала себе справжнім захисником. Коли в темрявіпочинали світитися очі — сміливо кидалася в темряву і проганялазвіра, а потім лисиця приходила знову)) Чим розповідати кращеподивитися на фотографії цього чудового місця.
Ранок
Прозора вода<
У річці чиста прозора вода, але у воді за течією прибиває великукількість пластикових пляшок. Місцеві кажуть, що має селищапроблеми з вивезенням сміття. Сподіваюся, вони цю проблему вирішатьколись.
На зворотному шляху вирішили дати гака вздовж румунського кордону.Там виявилося багато заможних селищ а-ля рублівка з тисячамидорогих особняків, місцями навіть якась циганщина, наче народ тутзмагається, у кого будинок крутіший. Потім біля Яремче буликурортні селища у національному стилі, кожне зі своєю атмосферою.День йшов до заходу сонця, поспішали додому, але заїхали до селищаВорохта, подивитися на віадуки 18 століття та повечерятиукраїнським борщем з дерунами та іншими смаколиками.
І зрозумів я, що їхати треба до Карпат мінімум на 2 тижні, пожити врізних містечках, щоб уловити їхню атмосферу. З житлом тут проблемнемає, скрізь готельки, ярмарки, ресторанчики і, звісно, гарнігори.
"
Стежка до водоспаду
Нереально красива осінь
Навіть собака офігевает від фарб
А ось і Шипіт
Фотошпалери з дитинства)
Навіть собакен позує на тлі такої краси)
Купили місцевого вина на ярмарку та поїхали далі на озеро черезСиневирський перевал.
Синевирський перевал. Тут багато екотропінок
Місце виявилося красивим, ми провели там із задоволенням 2 ночі, поспілкувалися з місцевими рибалками. Собака відганяла від наслисицю, очі якої зловісно світилися в темряві. Собака була гордасобою, бо почувала себе справжнім захисником. Коли в темрявіпочинали світитися очі — сміливо кидалася в темряву і проганялазвіра, а потім лисиця приходила знову)) Чим розповідати кращеподивитися на фотографії цього чудового місця.
Ранок
Прозора вода<
У річці чиста прозора вода, але у воді за течією прибиває великукількість пластикових пляшок. Місцеві кажуть, що має селищапроблеми з вивезенням сміття. Сподіваюся, вони цю проблему вирішатьколись.
На зворотному шляху вирішили дати гака вздовж румунського кордону.Там виявилося багато заможних селищ а-ля рублівка з тисячамидорогих особняків, місцями навіть якась циганщина, наче народ тутзмагається, у кого будинок крутіший. Потім біля Яремче буликурортні селища у національному стилі, кожне зі своєю атмосферою.День йшов до заходу сонця, поспішали додому, але заїхали до селищаВорохта, подивитися на віадуки 18 століття та повечерятиукраїнським борщем з дерунами та іншими смаколиками.
І зрозумів я, що їхати треба до Карпат мінімум на 2 тижні, пожити врізних містечках, щоб уловити їхню атмосферу. З житлом тут проблемнемає, скрізь готельки, ярмарки, ресторанчики і, звісно, гарнігори.
"
Стежка до водоспаду
Нереально красива осінь
Навіть собака офігевает від фарб
А ось і Шипіт
Фотошпалери з дитинства)
Навіть собакен позує на тлі такої краси)
Купили місцевого вина на ярмарку та поїхали далі на озеро черезСиневирський перевал.
Синевирський перевал. Тут багато екотропінок
Місце виявилося красивим, ми провели там із задоволенням 2 ночі, поспілкувалися з місцевими рибалками. Собака відганяла від наслисицю, очі якої зловісно світилися в темряві. Собака була гордасобою, бо почувала себе справжнім захисником. Коли в темрявіпочинали світитися очі — сміливо кидалася в темряву і проганялазвіра, а потім лисиця приходила знову)) Чим розповідати кращеподивитися на фотографії цього чудового місця.
Ранок
Прозора вода<
У річці чиста прозора вода, але у воді за течією прибиває великукількість пластикових пляшок. Місцеві кажуть, що має селищапроблеми з вивезенням сміття. Сподіваюся, вони цю проблему вирішатьколись.
На зворотному шляху вирішили дати гака вздовж румунського кордону.Там виявилося багато заможних селищ а-ля рублівка з тисячамидорогих особняків, місцями навіть якась циганщина, наче народ тутзмагається, у кого будинок крутіший. Потім біля Яремче буликурортні селища у національному стилі, кожне зі своєю атмосферою.День йшов до заходу сонця, поспішали додому, але заїхали до селищаВорохта, подивитися на віадуки 18 століття та повечерятиукраїнським борщем з дерунами та іншими смаколиками.
І зрозумів я, що їхати треба до Карпат мінімум на 2 тижні, пожити врізних містечках, щоб уловити їхню атмосферу. З житлом тут проблемнемає, скрізь готельки, ярмарки, ресторанчики і, звісно, гарнігори.
"вони цю проблему вирішать коли-небудь.
На зворотному шляху вирішили дати гака вздовж румунського кордону.Там виявилося багато заможних селищ а-ля рублівка з тисячамидорогих особняків, місцями навіть якась циганщина, наче народ тутзмагається, у кого будинок крутіший. Потім біля Яремче буликурортні селища у національному стилі, кожне зі своєю атмосферою.День йшов до заходу сонця, поспішали додому, але заїхали до селищаВорохта, подивитися на віадуки 18 століття та повечерятиукраїнським борщем з дерунами та іншими смаколиками.
І зрозумів я, що їхати треба до Карпат мінімум на 2 тижні, пожити врізних містечках, щоб уловити їхню атмосферу. З житлом тут проблемнемає, скрізь готельки, ярмарки, ресторанчики і, звісно, гарнігори.
"вони цю проблему вирішать коли-небудь.
На зворотному шляху вирішили дати гака вздовж румунського кордону.Там виявилося багато заможних селищ а-ля рублівка з тисячамидорогих особняків, місцями навіть якась циганщина, наче народ тутзмагається, у кого будинок крутіший. Потім біля Яремче буликурортні селища у національному стилі, кожне зі своєю атмосферою.День йшов до заходу сонця, поспішали додому, але заїхали до селищаВорохта, подивитися на віадуки 18 століття та повечерятиукраїнським борщем з дерунами та іншими смаколиками.
І зрозумів я, що їхати треба до Карпат мінімум на 2 тижні, пожити врізних містечках, щоб уловити їхню атмосферу. З житлом тут проблемнемає, скрізь готельки, ярмарки, ресторанчики і, звісно, гарнігори.
Коментарі4
Кайф😍У Птушкіна про Карпати дивився випуск (Так мріяв побувати там... 😔
Обов'язково! Бачив у Ютубі, що там дуже красиво! Тим більше, що від Одеси не далеко)
Круто! Був я в тих краях 12 років тому, тиждень по горах ходили. Потім у Яремчі будинок знімали на добу
Краса то яка. Прочитав, аж завидно стало.