У Крим за геморою...

Повернулися…
Ну що вам сказати про Саха… ой, тьху, Крим?
У день виїзду продовжував мудрувати з поточним дріб'язком до вечоратам підкручував, там регулював, намагався налагодити клапанвакуумника, але в результаті, коли ми облазили весь Лоск у пошукахоного, забив на все болт і присобачив туди жигулівський зжигівською гумкою, рясно змащеною герметом.
Хотів відрегулювати клапана, тому що стукіт був вже доситьдратівливим, але наш гаражний гуру Дядь Вітя відрадив - нефіг лізтитуди до тисячного пробігу, ехай так. Магнітолу, присобачив до неївзяту напрокат у друга колонку в мдф-корпусі, щоб у дорозі не нуднобуло, поприкручував старі дверні карти, через які перестализачинятися двері — ущільнювачі встановив без урахування цихдовбаних карт, а вони якраз під резинки потрапляють і двері фігзахлопнеш, перекручував, перерегулював ... Все як завжди - бідномуодружитися-ніч коротка., спробував нашвидкуруч відкалібруватидатчик бака, і, прислухавшись до жіночих задовб по телефону, залишав на зад у салон все попутне фестивально-туристичне барахло, поїхав додому.
Дома допхали назбиране дружиною з розрахунку на три тижні повноїавтономки (вона таки хотіла їхати ще 5-го числа) - вийшло чітко відспинок сидінь і до стелі - вантажні пирогівські ресори вигинуло вобратку. На мої переконання, що їдемо всього на 5 днів, бувблагополучно забитий болт.
з зразкового списку набитого в бідолаху барахла:
балон газовий 12 літрів з редуктором, шлангом, двоконфорковоютриножкою і пальником - 1 шт
Рюкзак туристичний на 120 літрів+ сумка літрів на 50, битком набитісередньовічним і не дуже шмотом - 2 шт
казан 12 л - 1 шт
< Козан 6 л - 1 шт
балон з водою 5 л - 1 шт
Сухпай (крупи, консерви, хліб, макарони тощо) - 12-15кг< br/>
"гальмівка" в дорогу з фруктами, овочами та бутербродами — близько3 кг у плетеному кошику
міцна кава свіжозаварена з молоком — 1, 5 л
те ж, але без молока - 1, 5 л
гальмівна рідина "нева" (про запас - так і не знадобилася ніфіга) -1 л
Олія трансмісійна - 1 л
масло моторне - 1 л
Розчинник - 1 л
Перетворювач іржі - 1 л
ящик з похідно-ремонтним та авто інструментом - близько 15 кг
домкрат гідравлічний 20т — 1 шт
два комплекти обладунків, плюс 5 шоломів насипом, загалом близько100-130 кг
тент-намет типу "саксонка" тиковий (вимоги за фестивалем) - 1 шт (близько 2, 5 кг)
Тент на авто лляно- діагональний 1 шт (стільки ж)
6 одиниць ММГ холодної клинкової зброї загальною вагою близько 10кг
щит норманський у чохлі (близько 3 кг)
намет туристичний 2-х місна 1 шт
каремат — 2 шт
два стільці складних ХВЗ — 3-4 кг
Будь-яка дрібниця (так відразу і не згадаєш ще кіл 10-16)
Виїхали близько 3-ї ночі. Намагався трохи поспати на дорогу, але невийшло — аж надто на душі було неспокійно, особливо після того, яку машину запхнули все, що наготували для виїзду.
Заїхали на заправку — думав, що відкалібрував бак, але, натомістьнакосячив - як виявилося після повної заправки, він став показуватистабільний нуль - мабуть десь заклинило поплавець. Вирішилидоливатись кожні 200 км до повного, так у запасі має залишатися щелітрів 5-10 на всякий пожежник.
Їдемо. Мені кожен зустрічний собака моргає світлом — фари не тількирозрегульовані, а й працюють якось дивно — справа ближній, ліворучдальній і навпаки (це потім з'ясувалося, що за якимось фігом у менепереплуталися полюси клем. Спроби по темряві виправити проблемупривели до того, що далекий зовсім відрубало, зате ближній світил, у біле світло, як у копієчку, освітлюючи вершини придорожніх дерев.попередніми "порожніми" заїздами, дуже м'яко - прямо і не Москвичзовсім, а вважай що Волга. Дорегулював сходження передніх коліс, аможе, і трапеція бовтається — два важелі стоять з рідними сухарями, хай і новими, але їхня якість нині всім відома, а решта — наволгопальцях, тож повністю люфт не прибереш.
<
Вийшли на швидкісну за Новою Водологою — піддав газку. Іде.Бадьоренько навіть так іде, але температуру тримає ближче додев'яноста. Періодично врубаю карлсон - результат не те щобпомітний, але температура трохи падає. Швидкість 60-70, далітиснути стрімко - обкатка все таки.
Намотали ще 120. Додаю газку, намагаюся встромити 5-ту - йде, алезовсім вже стрімко:виляє на нерівностях дороги, бовтається взавихреннях від фур . Було у мене таке колись на запорі —однозначно сход-розвал+кермова трапеція, посилена люфтом укермовому механізмі. Все це ґрунтовно "поліпшується" розширеною на8 см колісною базою - керованість залишає бажати кращого. Їдемодалі.
Новий редуктор начебто не виє, але при скиданні газу чутимерзуватий гуркіт.Зменшую швидкість до 70, далі. З гірки та наспусках врубаю 5-ту, стежу, щоб обороти були в районі2000-2500.
БАх! - Вибило передачу. Перегазовую, врубаю знову, трохи проїхавзнову вибиває. Якісь глюки у коробці. Схоже, десь ми з Ромкоюналагоджували при складанні, хоча, швидше за все, або заміненавилка 5-ї передачі виявилася бракованою і не включає швидкість, абонастав час міняти пружинку, що тримає кульку стопора.
Перехожу на 4 -ю і топчу так - все одно нефіг малювати, ще якмінімум, до Запоріжжя. Ми поставили ціль, і ми таки доїдемо доКриму, а там — хоч трава не рости.
Проходимо поворот на Перещепине. Світає. БРРРРРРР! — у вухавривається нудотний рев, машину підкидає і розгойдує. Торможу, зменшую швидкість майже до нуля — кидає, як катер на дрібній брилі— кардан, мля.
З'їжджаю з траси — як на замовлення, на узбіччі пара кафешок івідкритий з'їзд із насипу. Задираємо на траві борт. Для цьогодовелося піднімати Чарла за крило — навантажений собака, так щодомкрат під поріг не влазить. Крило трохи пом'ялося - вбиваю хлопундолонею на місце. Задертий на один бік, щоб вивісити колесо, апаратзаводимо і врубаємо передачу — ой-йо… Кардан приварений домосквичівського флянца так, що розцентрування кардану щодо центруфлянца редуктора становить приблизно 2 мм убік. Твою ж матір… як яз таким їздив 13 тисяч? Починаю дзвонити бульб — куди бігти, за щохапатися і що робити. Нічого до пуття не впізнав - майже всісплять, хто не спить, "поза зоною" Розбудив Ромку - грит, дивисьпідвісний, підшипник редуктора і хрестовини.
Рідна хрестовина - ок, жигівська - є легкий стукіт, підвіснийначебто нічого, але м'який. Болти кардана, що кріплять його дофлянца редуктора — м'яко кажучи не айс — із явними зарубками тапотертостями.
Вирішили тягнути до найближчого СТО. Розвертаємось прямо черезрозділову смугу — благо, добрі люди з аборигенів уже давновикорчували зайві леєри обмеження і помалу на 1-й 2-й топчем назад, а потім через естакаду в Перещепино. 10 км їдемо наче на квадратнихколесах до найближчого житла. Ура – магазин є і він уже працює.Купую відразу новий підвісний у зборі та хрестовину. За все про все- 95 грн. За наведенням продавщиці їдемо далі — шукати СТО.
Знаходимо його прямо на старій трасі, одразу за селищним ДК. Уприміщенні — троє хлопців колупають мопед. Перечекавши всізахоплення та обмацування, отримуємо невтішну новину: "немає нікого- все на виїзді". - "та нам хоча б яму поюзати. Можна? " - Безпроблем, заганяй. Поки розбирали, під'їхав на старенькій шохугосподар СТО — дуже мила і чуйна людина. Вибачився за відсутністьмайстрів, запропонував усю можливу допомогу, звозив мене донайближчого магазину, докупити болтики і щуп — регулюватиклапани.
Будете раптом у тих краях із поломкою — запам'ятайте адресу:— настарій трасі в Перещепиному прямо за ДК. Чим зможуть допоможуть ігрошей майже не візьмуть. Там же і вулканізація з балансуванням, якщо що.
Загнали, розкурочили старий кардан, поміняв, чого треба, заразомвивірив сходження коліс — так і є — 3 мм кудись втекло.Підрегулював. Вигнав. Сфоталися з хлопцями на згадку, розрахувавсяз господарем — за 4 години користування їх боксом з ямою плюспідвезення мене до магазину плюс робота деякими їх інструментами —лише півтинник.
Поки мотор охолонувши, вирішив перевірити зазори клапанів — знявкришку, Вставив "кривий стартер", а меток-то на шківу і не видно -занадто близько лежить до двигуна радіатор. Плюнув, скрутив всеназад, принагідно відрегулювавши ланцюг. Завелися, — начебто тихішестало. Поїхали…

прода ввечері, коли висплюсь.