Перші відчуття

Спеціально почекав кілька днів, щоб передати всі відчуття від RAVи, якого чекав шість місяців... І поки це справжня насолода...Особливий кайф від руління! Ні, не варто плутати написане мною зізвичайним захопленням від придбання нового авто. Тільки нові машинита й досить часто їжджу на чужих авто різних класів.
Щоб наблизитися до моїх відчуттів, згадайте тролейбус.
Ти сідаєш в авто.Витискаєш гальмо, натискаєш кнопку пуску двигуна.Ау відповідь… тиша. Приладів.
Звично чекаєш звуку мотора, а його просто немає як такого.. Тивідкриваєш вікно, з надією що так ти хоч щось почуєш, але ні.гумою.В точності як на велосипеді.
І ти котишся, вслухаючись у тишу. У твій рух. Якби не звук ДВС (ііндиктор на щитку), то нічого б і не зрозумів. А коли під тобою вжетри мотори (передній, задній електро та ДВС), тобі миттєво хочетьсяїхати інакше, ти хочеш спритності. І машина відчуває тебе. І злегкістю досі секунд виконує твої забаганки.
Ти прискорюєшся, вдавлюючи себе в зручне сідло, швидко досягаєшнаступного повороту і зменшуєш швидкість. І в цей час, у накаті, якраз і чути той характерний тролейбусний звук рекупераціїелектромотора.
Ти входиш у поворот із ще пристойною швидкістю, але без найменшогонатяку на крен і з легкістю керма, який здавалося б можна булокрутити мізинцем.
А потім твоє чергове хитання педалі газу і тільки й бачиш на щитку, як вся спритність під тобою розподіляється на всі чотириколеса.
Ти їдеш і тобі хочеться їхати:все далі та довше. І тизадоволений.