Частина1: https://megadriver.org …4899916394579119452/#post
Цитата:
В.Котляров.Згадується характерний епізод.На туркменській дорозіЧарджоу-Мари на той час був незаасфальтований ділянка (якщо мені незраджує пам'ять, довжиною кілометрів 70.) Ця «дорога» (позначена, до речі, в атласах, як дорога республіканського значення) йшлавздовж залізничного полотна прямо піщаними барханами.
І пересуватися по цій ділянці своїм ходом могли тількиповнопривідні вантажні автомобілі типу ЗІЛ-131 або ГАЗ-66 Всі іншімашини — як легкові, так і звичайні вантажівки — змушені буливантажитися на залізничні платформи.
що-небудь зрозуміти, коли повз них стрімко проносилися жовта і синямашини. За піщаними барханами найкраще саме «літати», що ми успішной проробляли — минулорічний досвід тут нам дуже став у нагоді.Тільки ось постійно доводилося чекати УАЗ, що супроводжував нас, щоб не втратити його з виду - по піску він йде дуже важко (хай необразяться на мене сімбірці).
> Та й на суворому захмарному Памірському тракті «Ниви» показалисебе в найкращому вигляді, хвацько долаючи моторошні серпантини, прокладені найчастіше по краю прірви. Навіть бувалим памирськимводіям такого теж бачити ще не доводилося.
Цей пробіг обійшовся без подій — і люди, і машини не підкачали.
Цитата:
П. Прусів. Згадується один епізод. Після середньоазійськогопробігу нас із Котляровим (провідним випробувачем) почалапереслідувати одна думка — чи витримають до кінця двигуни? Ще буливідповідальні лабораторно-дорожні роботи на полігоні, а потім —пильні грунтові дороги. Ми звернулися до представників НАМІ, якіочолювали робочу групу — М. Іонкіну та А. Маркелову — чи незаперечуватимуть вони, якщо ми розкриємо двигуни і подивимося станпоршневих кілець (особливо нас турбували маслосьйомні).
Ті дали усне добро. І за ніч (щоб не зривати напружений графіквипробувань) ми провели таку ревізію. Як і очікувалося, кількаолійних кілець довелося замінити — вони були вже на межі.
Але про це дізналися інші члени приймальної комісії і піднялишум, вимагаючи позачергового засідання. І на ньому наші доблеснінамивці від усього відхрестилися:— Ніяких домовленостей не було, вазівці все зробили самовільно!
Виникла неабияка загроза припинення випробувань, а то йповторного їх проведення. Я кинувся до Соловйова — як бути? Але вінмене протверезив:— Нічого особливо страшного не трапилося, повір, на ГАЗі я бачив і не таке. Нас лякають. Ніхто такі випробування неприпинятиме! Вас з Котляровим доведеться покарати, нічого не вдієш— вони вимагатимуть крові! Але ви вже потерпите, гаразд? Так істалося (що означає досвід! ). Нам вліпили за доганою і на цьому всезакінчилося. Випробування були продовжені.
Машини перемістилися на підмосковний автополігон, де й працювалицілий місяць, «відкочуючи» швидкісну дорогу та камінь.
Потім випробування «переїхали» на вазівську літню випробувальнубазу. Вона розташовувалась неподалік заводу, в Шигонському районіСамарської (тоді ще Куйбишевської) області. Там, на ґрунтових тащебеневих дорогах у серпні-вересні пройшов заключний етапдержвипробувань (по 16 000 км на кожний зразок).
На цьому випробування завершилися. Пробіг кожного зразка (зарізними видами доріг) становив 57 000 км — з них 10 % з причепоммасою 300 кг. У підсумковому звіті комісія дала вазовському джипутаку оцінку:«Автомобіль витримав приймальні випробування тапридатний для постановки на виробництво та постачання на експорт».кузова, недовговічність карданних шарнірів, підвищений рівень шумуі вібрації і т.Д.
На ґрунтових дорогах Самарської області (заключний етапдержвипробувань)
Параметрам прохідності на держвипробуваннях приділялася найпильнішаувага. І «Нива» не підкачала
Держвипробування «Ниви» переконливо довели, що щодо прохідності знею мало хто може тягатися в цьому класі
> До початку виробництва завод мав над цим міцно попрацювати.Згодом майже все це було втілено на досвідчених зразках четвертоїта п'ятої серій, випробування яких у 1975-76 роках. Завод проводивтак само, як і приймальні (включаючи Середню Азію та високогір'я).Докладно зупинятись на цьому не будемо – звичайне рутиннедоведення. Ось лише кілька прикладів.
Цитата:
Н. Савиновський. На початку 1974 року мене призначили керівникомгрупи провідних мостів (замість Ю. В. Гостюхіна, який ставтехнічним помічником головного конструктора). Головним завданням, яку поставив мені начальник КБ Є. І. Іванов, було створення картераредуктора переднього мосту 2121 із алюмінієвого сплаву, який можнабуло б виготовляти методом лиття під тиском, без застосуванняпіщаних стрижнів.
пішли на ризик - зробили кріплення триточковим, розмістившишпильки (і гайки, звичайно) таким чином, щоб забезпечитибезперешкодний доступ. І все вийшло. Або ще проблема — неповнийзлив олії з картера. Це означало, що частина брудного мастилазалишається, що неприпустимо. Але вирішили і це, причому безпорушення циркуляції мастила при роботі моста. Багато довелосяповозитися з кріпленням РПМ до двигуна - навантаження, що виникаютьна бездоріжжя, буквально розламували несучі кронштейни. Тутдовелося зробити і багато розрахунків, і визначити реальні напругиметодом лакових покриттів, і багато іншого. У результаті необхіднерішення було знайдено. Треба зазначити, що тут нам дуже допомоглоте, що на блоці циліндрів, розробленому ще на ФІАТі, саме в цьомумісці опинилися три технологічні точки кріплення. Які ми з успіхомі задіяли. Чавунів. Крім того, довелося вирішувати проблеми здовговічністю ступиць і підшипників передніх коліс, з поліпшеннямбрудозахисту ступичного вузла, з міцністю дисків коліс.
метою проводилися трудомісткі випробування на так званій«вісімці», проводилися південні та гірські випробування в Грузії, втому числі за участю конструкторів. Що не всі напрацювання вдалосязапровадити на початок виробництва. Тому були різні причини. Так, зі зносами двигуна розібралися порівняно швидко. А ось«жигулівські» карданні шарніри все ж таки пролізли тихою сапою наконвеєр «Ниви», створивши згодом масу проблем (про це вжезгадувалося). На ходу, після початку випуску.
Боротьба ж із шумом і вібрацією взагалі виявилася найтвердішимгорішком, який і досі «розкусити» до ладу не вдалося — деякізрушення є, але і тільки. Причини тут глибинні, пов'язаніособливостями обраної кінематичної схеми трансмісії. І це завданняна майбутнє.
Цитата:
П. Прусів. У середині проекту раптом виникла суперечка на темупередніх гальм та передньої підвіски. Два керівники заводу високогорангу зажадали перегляду концепції цих вузлів та скликаннятехнічної ради заводу. На заводській техраді всі фахівці УГКвідстоювали правильність обраної концепції а аргументованіший іспекотніший за всіх - В. С. Соловйов.І перший генеральний директорВАЗу В. Н. Поляков підтвердив продовження робіт без зміни концепціїцих вузлів. Віктор Миколайович повірив професіоналу вищого класу, яким був перший головний конструктор ВАЗу, а він повірив нам, «зеленим». Він взагалі багато довіряв молодим.
Перша дослідно-промислова партія ВАЗ-2121 (лютий 1976 року)
«Нива» набула свого остаточного вигляду (фото зі свідоцтва № 4444на промисловий зразок)
Перший генеральний і перший технічний директори ВАЗу В. Н. Поляковта Є. А. Башинджагян
Генеральний та технічний директори ВАЗу з 1975 року - А. А. Житковта М. Л. Фаршатов
Але ми дещо відволіклися.
У ті часи прийнято було всі звершення приурочувати або до цілоїрічниці, або до чергового з'їзду. Не стало винятком і початоквиробництва «Ниви».
Будівництво корпусу, в якому ця машина мала збиратися, до початку1976 року ще не було закінчено, та й підготовка виробництва була щев самому розпалі. Але наближався черговий, XXV з'їзд (у лютому 1976року). І ось «у подарунок з'їзду» (формулювання було саме таке) назаводі було вирішено зібрати 50 автомобілів ВАЗ-2121 за так званоюобхідною технологією — що це означає ясно кожному.
<
Найцікавіше в тому, що їх справді зібрали! Як краще не питайте! Учасники цього «дійства» досі, мабуть, прокидаються у холодномупоті. Такий уже був час. Автомобілі з цієї партії вже мали виглядзвичної для всіх «Ниви». Задні ліхтарі 2103 з додатковими круглимиліхтарями заднього ходу поступилися місцем комбінованим ліхтарям2106. В якості «надфарників» були використані передні ліхтарі2103/2106. З'явилося і праве зовнішнє дзеркало (слава Богу, всіпереконалися, що на брудних дорогах, коли всі стекла заляпані, їхати з одним дзеркалом досить сумно). На зміну хромованим, типово«легковим» бамперам типу 2101 (які явно були «не від цьогоавтомобіля») прийшли набагато більші і міцніші бампери залюмінієвого профілю — вони невдовзі з'явилися і на новій моделі2105.
Цитата:
В. Котлярів. Ми, випробувачі, в самій збірці безпосередньоїучасті не брали, але вже з прийманням і усуненням дефектівсьорбнули вище міри! І ось 50 нових З голочки машин встали передкорпусом головного конвеєра (хоча збирали їх, звичайно, в іншомумісці). Дивитись на це було, не приховую, дуже приємно! Нехай ще неконвеєр, нехай щось зроблено буквально «на коліні», але машини — осьвони! Усі справні, на ходу, ніякі «туфти», сідай і їдь! Десятьмашин вирішено було направити своїм ходом до Москви — длядемонстрації з'їзду. З відправленням чомусь тягли до останньогомоменту, хоча машини були давно готові. Нарешті, чи не напередоднівідкриття з'їзду, колона на чолі з М. Годзінським та В. Малявінимвирушила в дорогу. Виїхали ввечері, їхали всю ніч і вранці приїхалидо столиці. Але в передз'їздівській метушні там було явно не донас. Колеги з КАМАЗу, які теж випустили на той час першу партіюавтомобілів, виявилися і хитрішими, і поквапливішими. Вони накількох машинах приїхали до Москви тижнем раніше і з ранку довечора не поспішаючи їздили вулицями з великими та барвистимитранспарантами «Приймай, Батьківщино, нову вантажівку! ». Про цюподію, звичайно, на всю країну розтрубили газети, радіо ітелебачення — все виявилося вчасно і до речі. Залишилося, на жаль, майже непоміченим. Лише в одній газеті («Московській правді», здається), на останній сторінці з'явилася маленька замітка. І все.Так і поїхали, не солоно хлібавши. Показувати зроблену роботу тежтреба вміти! Машини з цієї партії (її називалидослідно-промисловою) у продаж не надходили, оскільки булирозподілені по організаціях у різні регіони країни.
Ця дослідна експлуатація проходила під пильним наглядом —представники заводу регулярно облітали всі ці точки, збираючиінформацію та розбираючись з дефектами. Був зібраний дуже ціннийматеріал, який збагатив результати колишніх випробувань (реальнаексплуатація завжди вносить свої корективи). У наступному, 1977році, запрацював конвеєр 62-го складального корпусу. І «Нива»розпочала свою тріумфальну ходу дорогами світу.
Але про це вже написано стільки, що повторюватися зайве.
Підводячи підсумок, не можна не згадати про те, що в 1975-76 роках.відбулася повна зміна керівництва як у заводі, і у УГК. Пішовпідвищення до Москви ( посаду міністра) У. М. Поляков. Слідомвиїхав і Є. А. Башинджагян - його заступником. Генеральнимдиректором ВАЗу став А. А. Житков, а технічним директором - М. Н.Фаршатов.
У червні 1975 р. Раптово помер В. С. Соловйов. Певний час йогообов'язки виконував Ю. Д. Папін, а березні 1976 р.Головнимконструктором ВАЗа був призначений Г. К. Мірзоєв. У вересні того жроку з Міас на посаду зам. Головного конструктора за перспективоюбув запрошений Я. Р. Непомнящий, який багато зробив у планіосвоєння серійного виробництва «Ниви». І звичайно, кажучи про«Нив», неможливо поставити точку. Рамки цієї книги не дозволяютьрозповісти навіть про те, як народжувався модернізований варіантВАЗ-21213 і не тільки про це. На випробування перші два зразкиплаваючого автомобіля ВАЗ-2122 на базі «Ниви», задумані ще В. С.Соловйовим. Але це — вже зовсім інша історія.
Вся інформація взята з сайту Лібрусек. Книга "високої думкиполум'я"./>
Підписуйтесь буде цікаво:)
Коментарі13
З величезним інтересом читаю історію створення своєї машини! Деякі моменти проскакували в журналі ЗаРулем 80х років ... але буквально в пару рядків ... Моїй НИВе 25 грудня буде 34роки ... Читаючи ці статті і дивлячись на свою мимоволі задумався - адж...
можна було і згорнути!
що згорнути?!
ну коли створюєш блог, почитай зліва є теги за допомогою яких довгі записи можна згортати щоб новини не закачувати)
оке, дякую що сказав!
Вражає!
та так!
написаний у такій домашній і милій манері, що прямо не знаю)) Що називається для своїх, для власників Ниви писали)) Круто!))
Згоден, зі словами)
так, велика робота! особливо в умовах тих часів ... ось би таку знайти)) з перших рядів заводу, у когось у гаражі під тентом, тієї якості ...)
мрій! мрій! )
Нива Легенда!
) ага)