Сіли вдома, подумали - а, справді, поїхали на море... Щоб зрозуміти куди, на яке море, потрібно визначити цілі. 2 рази на одне й те саме місце - все-таки, їдемо світ подивитися, вражень набратися). Море обіцяло бути чистим, і острови Паксі, Антіпаксі з прекрасними пляжами та мальовничими бухтами, Корфу, з старовинними будівлями, острівне озеро Меліссані на Кефалонії, тому вибрали місцевість для бази, так би мовити, приблизно посередині, щоб можна було дотягтися всюди.
Житло забронювали через AirBNB, це була частина 2-поверхового будинку на березі моря, залишилося зрозуміти, як їхатимемо до Греції:через Берегове чи Галац. Різниця близько 100 км (по пам'яті) не лякала жодного разу. Маршрут нам допомогла вибрати Укрзалізниця:річ у тому, що вагон-автовоз курсує за графіком, не з кожним складом. Найзручнішим був графік через Одесу. Причому машину відправили в середу, самі, слідом, у суботу виїхали. Забрали машину з багажного відділення і далі, своїм ходом, на кордон. Навантаження на платформу Навігатор проклав маршрут досить зручно, через Виноградове, Молдову та Галац. Дуже вже я переживав за стан доріг у нас, чомусь сподівався, що в Молдові краще справи. Не краще)))
На кордон з Молдовою приїхали досить швидко, буквально, за 5 годин (при тому, що по трасі не навалював, їхав 90-100 і була тільки одна ділянка, де треба було пригальмувати і об'їжджати ямки). Годину простояли у черзі, поки нас прикордонник, симпатична дівчина, не пропустила нас у зону контролю. Там ми провели хвилин 25-30, потім, через 3 км, молдавський кордон, пару десятків км по Молдові (третина дороги не дуже, включаючи, бруківка) і ми на виїзному кордоні Молдови-в'їзд з Румунією (галац). Не буду детально описувати перехід, скажу просто - зайняло, сумарно, близько 3-х годин. Огляду, як такого, не було, була перевірка документів, наявність «зеленої карти», поверховий огляд машини та все. Вінетка була куплена заздалегідь через інтернет. Вона в Румунії використовується в електронному вигляді, номер авто просто вноситься до бази і все. Штраф, до речі, за їзду без вінця 450 євро.
І ось ми їдемо Румунією. Рухалися із запізненням, був момент переживання, як ми перейдемо кордон із Болгарією. Точніше - пором у Сілістрі. На просторах інтернету вичитав, що пором ходить до 21:00 або 21:30 - точно не пам'ятаю. Летів, що пригорілий, оскільки ночівля була запланована у Шумені (болгарія) - благо, дорога дозволяла. Влетіли пором о 21.00 і відразу, буквально, відчалили. Радості не було межі - адже встигли!
На поромі
Довго намагався з'ясувати у поромника графік роботи. Біда була в тому, що я румунської не розумію, а він в англійській - загалом, як я в румунській. У результаті він здогадався комусь подзвонити і дати мені слухавку. Там людина розмовляла англійською достатньо, щоб зрозуміти. Виявилося, що пором працює NON-STOP. Даремно навалювали, виявляється)))
Кордон з Болгарією пройшли хвилин за 10, чуваки навіть з будки не вийшли. На найближчій заправці купили болгарську вінетку, наклеїли на лобове скло стікер і поїхали до Шумена, місця нашої першої ночівлі.
У Шумені довго шукали апартаменти - дуже вже якось заплутано там все - зрештою знайшли. Нас зустрів особисто господар (дочекався, ми прибули близько 0:30, його заздалегідь попередили, зателефонували в дорозі, що затримуємось), передав ключі та поїхав додому. Ми, оглянувши квартиру, були, м'яко кажучи, в шоці:у тумбочках не прибрано після відвідувачів - усередині упаковки від таблеток, розсипаний білий порошок, засоби особистої гігієни, контрацептиви (все використане), порожні пляшки, у санвузлі грибок… Тумбочки винесли на балкон, Спробували закрити двері - виявилося, завдання та ще. Справа в тому, що апартаменти є 2-ма кімнатами, з'єднаними між собою і санвузлом коридорчиком. Кімнати кожна закривається на ключ, а ось спільні двері - ні. Враховуючи, що діти відмовилися спати із зачиненими дверима, потрібно було вирішувати цю проблему. Вихід було знайдено - «яумамиінжинер» ))))
З огляду на те, що апартаменти бронювалися через Букінг, було величезне бажання залишити « теплий» відгук. Наробив купу фоток, у голові почав дозрівати . Старший намагався відмовити, йому дуже сподобався господар - справді інтелегентна людина, 50-55 років. Приємне враження залишає під час спілкування. Але те, в яких умовах я за свої гроші ночував - мене засмутило, назвемо це так. З ранку спустилися на сніданок (у ціну був включений сніданок), нас обслуговував особисто господар та його працівниця. Я розплатився, сказав, що їхатимемо і тут він питає, як, мовляв, сподобалося? Чи все добре? Я відповів, що, в принципі, могло бути й краще, оскільки брудно. Він - бути не може! Номер говорився до нашого приїзду! "і тут Остапа понесло" (с). Я йому запропонував просто подивитись самому. Він, так, звичайно, покажіть, що саме не влаштувало.
Загалом, коли я йому показав, було видно, як він розгубився, на лобі у нього, натурально, виступив піт - це зіграти не вийде. Мені його навіть стало жаль. Він вибачався, говорив, що проблема знайти працівника, всі хочуть багато отримувати, але нічого не робити. Я його запевнив, що у нас в Україні та сама фігня. Вибачення було прийнято, на букінг вирішив не писати поганий відгук. Поки ми сідали, він прибіг до нас, подарував плетений кошик ручної роботи, як вибачення «за те, що ви побачили» (с). Виявилося, що він виготовляє меблі з лози (шафи, тумбочки, вішалки, ліжка), на трасі у Шумена його біг-борди висіли з рекламою.
Далі була дорога Болгарією.
Дорогою зупинилися в Болгарії, побачили дивних слимаків. Надвечір прибули до Салоніки.
Там теж знімали апартаменти через Букінг, апартаменти просто шикарні (не порівняно з Шуменом - взагалі). Здають греки, майже наші співвітчизники:народилися та виросли в Грузії, переїхали на історичну батьківщину, зараз, через кризу, здають квартиру сина.
Апартаменти у Салоніках
Продовження слідує...












Коментарі
Коментарів ще немає.