З повагою ВяЦький.
Після Коломни наступним пунктом нашої подорожі була давня Рязань, але поки що що необхідно було злегка підкріпитися, а тому мизвернули в лісок, де і влаштували невеликий пікнік на узбіччі.Безумовно, можна було перекусити в якійсь кафешці, але таких, які бвідповідали простим і надійним правилам, по дорозі неспостерігалося.
Які ж вони, ці прикмети порядного закладу?
Все дуже просто – біля них завжди стоять далекобійники. Хто - хто, а ці хлопці чудово знають, де харчуватися. Ми пару днів томузнехтували це і в результаті жорстко поплатилися, поснідавши біляКалуги. Довелося потім мене відпоювати домашнім бульйончиком вМожайську, де я прийняв горизонтальне положення на пару днів. Тутще з'ясувалося, що примус «Джміль» вірою і правдою служив мені дужедавно., «здох», але нічого, кмітливість врятувала.
Ось тепер можна і в дорогу через третю столицю Росії.
Розігнавшись, проскакуємо поворот на село Костянтинове.
З'явився він раптово, без жодного попередження, та й, чесно кажучи, зовсім забув, що воно знаходиться в цих краях, а тому відвідуваннябатьківщини Сергія Єсеніна вирішили відкласти наступного разу. Тутя трішки поділюся своїм досвідом подорожей. Як правило, заздалегідьскладається маршрут з тим, щоб не просто гнати, висунувши мову набороду, а отримати задоволення від побаченого, людей подивитися ісебе показати. Безумовно, бувають форс-мажорні обставини, якнаприклад, одного разу тільки ми з родиною розташувалися на нічлігна природі біля Курська, як вибухнула гроза і довелося їхати всюніч і лише до обіду бути в Києві, де я поставив свою «копійку» настоянку і вживши по дорозі літр «бархатової» «Оболоні», заваливсядо вечора на бічну.
Але це ще були квіточки, оскільки того разу я відпочив і лишеназавтра рушив далі, а ось у 1998 році прямим наведенням пер зсамого Сарай-Берку і до Червонограда, де тоді проживав.
Причина вся та ж – дощ дорогою до самого Києва, а потім сімейнийскандал у сестри дружини в Києві, де ми завжди зупинялися наперепочинок. Не став я розбиратися, хто має рацію, хто винен, апопивши чайку, рушив строго на захід близько 540 км. Ось так, безсну і без відпочинку, пролетів без зупинки 2 000 км з 7 ранку поМск і до 7 вечора по Квськ. Мені можуть заперечити, що і не таківідстані проїжджали, але врахуйте трьох дітей в салоні, яким топопити, то пописати, митницю, де митарі попили крові пару годин, аособливо копійку, на якій понад 90 км їхати було не можна черезнезрозумілу вібрацію, що діє на нерви. Що я тільки не робив, алезнайти причину вібрації так і не зумів.
А ось і Рязань. Після занедбаної Коломни, Рязань була очищеним, вилизаним до стану блискучого «котячого добра» місто. Мені, якЛьові, стало аж не по собі.
Більш чистого міста на просторах «постсовка» я не зустрічав.Відчувалося, що в місті є «Господар», а не черговийградоначальник-казнокрад. Зрештою, для того, щоб утримувати місто впорядку багато чого не треба – просто треба підмітати вулиці, аджечисто не тільки там, де не смітять, а й там, де прибирають, причомуробити це необхідно щодня, а не раз на тиждень, як в Ужгороді.
Побілити-пофарбувати теж багато чого не варте, адже у кожногобудинку є свій господар, приватник це або ЖЕК або управлінськакомпанія. Головне, не давати їм розслабитися, а вчасно датинаганяй, а якщо не допомагає, то множити їх на нуль. Мене, якавтомобіліста, порадувала грамотна розмітка, необхідні знаки іпокажчики, а також працюючі світлофори. (так це зараз, не знаю, оскільки навесні в інтернеті проскочив шарж на мера Рязані, виконаний на ямі в асфальті). Особливо вразив двометровий кованийпаркан з квітами, поставлений для захисту від «оленів», щоперебігають вулицю, де їм заманеться./b>
Безумовно, що цей досвід гідний наслідування, особливо у Львові, де пішоходи поводяться подібно до священної індійської корови.Враховуючи «галицький металітет», при встановленні такого паркануйого необхідно буде ставити заввишки метра 3-4, бажано при цьомузверху натягнути колючий дріт під напругою, а інакше «рогулі»полізуть на нього, як матроси на ворота при штурмі Зимовогопалацу.
Повернуся, однак, до Рязаня.
Наслідуючи вказівникам, ми спокійно потрапили до Кремля. Подібнодо Коломенського, він розташований на високому березі Оки.
За своїми розмірами він, мабуть, менший за Коломенський, але всеодно, є в ньому свою чарівність. Тут треба ходити не поспішаючи, слухаючи подих минулого. Потрапили ми сюди вже ближче до вечора ібагато чого вже було закрито, але все одно подивитися є нащо.
Тут нашу увагу відвернув мотопараплан, що намотує кола високо внебі. Вийшла цікава зустріч історії та сучасності.
Тут же розташувалися лучники, що показують своє вміння всімохочим.
Походивши-побродивши, рушили до виходу. Для повноти вражень дужезнадобилася б двогодинна екскурсія на теплоході Окою від пристані, розташованої знизу від Кремля, але справа вже йшла до вечора, сонечко потихеньку хилилося до заходу сонця, а тому ми бповернулися вже затемно, а тут ще біля «Ластівки» я побачив парочкупідозрілих особистостей, з фізіономіями, явно не обтяженихінтелектом.
Машина з іншого регіону, а тим більше з іншого царства-держави, притягує їх, як заворожених, а тому від гріха подалі ми рушили убік Спаска. Ось приїду спеціально в Рязань, поставлю «Ластівку» укогось із своїх передплатників, тоді й покатаюся на кораблику. Йомуж на заміну, запаркую у себе вдома, а то його номери миттюпотягнуть, у Львові за цим не заіржавіє. Десь згорнули-повернули іраптом бачу БМД, що стоїть біля якогось армійського закладу.
-Ба, та це ж Рязанське училище ВДВ!
> Зрозуміло, що тут панував ідеальний порядок зі стерильноючистотою. Щодо цього військові всього світу однакові.
Єдине, чого я не зрозумів, чому БМД була іржава, може в цьому бувякийсь сенс, якщо хтось знає, розкажіть, будь ласка.
Вже майже стемніло, коли ми вибралися на околицю, де розташувалося«стійкище» «дальнобійників» та інших «похитних» по дорогах.< Осьтут я зрозумів, що повернувся з казкової країни до «совка» —жодного ліхтаря, бруд, сміття, пил, алкаші з «плечовими», відразуцигани клянчать милостиню – з поверненням на грішну землю!
" Тут нашу увагу відвернув мотопараплан, що намотує кола високо внебі. Вийшла цікава зустріч історії та сучасності.
Тут же розташувалися лучники, що показують своє вміння всімохочим.
Походивши-побродивши, рушили до виходу. Для повноти вражень дужезнадобилася б двогодинна екскурсія на теплоході Окою від пристані, розташованої знизу від Кремля, але справа вже йшла до вечора, сонечко потихеньку хилилося до заходу сонця, а тому ми бповернулися вже затемно, а тут ще біля «Ластівки» я побачив парочкупідозрілих особистостей, з фізіономіями, явно не обтяженихінтелектом.
Машина з іншого регіону, а тим більше з іншого царства-держави, притягує їх, як заворожених, а тому від гріха подалі ми рушили убік Спаска. Ось приїду спеціально в Рязань, поставлю «Ластівку» укогось із своїх передплатників, тоді й покатаюся на кораблику. Йомуж на заміну, запаркую у себе вдома, а то його номери миттюпотягнуть, у Львові за цим не заіржавіє. Десь згорнули-повернули іраптом бачу БМД, що стоїть біля якогось армійського закладу.
-Ба, та це ж Рязанське училище ВДВ!
> Зрозуміло, що тут панував ідеальний порядок зі стерильноючистотою. Щодо цього військові всього світу однакові.
Єдине, чого я не зрозумів, чому БМД була іржава, може в цьому бувякийсь сенс, якщо хтось знає, розкажіть, будь ласка.
Вже майже стемніло, коли ми вибралися на околицю, де розташувалося«стійкище» «дальнобійників» та інших «похитних» по дорогах.< Осьтут я зрозумів, що повернувся з казкової країни до «совка» —жодного ліхтаря, бруд, сміття, пил, алкаші з «плечовими», відразуцигани клянчать милостиню – з поверненням на грішну землю!
" Тут нашу увагу відвернув мотопараплан, що намотує кола високо внебі. Вийшла цікава зустріч історії та сучасності.
Тут же розташувалися лучники, що показують своє вміння всімохочим.
Походивши-побродивши, рушили до виходу. Для повноти вражень дужезнадобилася б двогодинна екскурсія на теплоході Окою від пристані, розташованої знизу від Кремля, але справа вже йшла до вечора, сонечко потихеньку хилилося до заходу сонця, а тому ми бповернулися вже затемно, а тут ще біля «Ластівки» я побачив парочкупідозрілих особистостей, з фізіономіями, явно не обтяженихінтелектом.
Машина з іншого регіону, а тим більше з іншого царства-держави, притягує їх, як заворожених, а тому від гріха подалі ми рушили убік Спаска. Ось приїду спеціально в Рязань, поставлю «Ластівку» укогось із своїх передплатників, тоді й покатаюся на кораблику. Йомуж на заміну, запаркую у себе вдома, а то його номери миттюпотягнуть, у Львові за цим не заіржавіє. Десь згорнули-повернули іраптом бачу БМД, що стоїть біля якогось армійського закладу.
-Ба, та це ж Рязанське училище ВДВ!
> Зрозуміло, що тут панував ідеальний порядок зі стерильноючистотою. Щодо цього військові всього світу однакові.
Єдине, чого я не зрозумів, чому БМД була іржава, може в цьому бувякийсь сенс, якщо хтось знає, розкажіть, будь ласка.
Вже майже стемніло, коли ми вибралися на околицю, де розташувалося«стійкище» «дальнобійників» та інших «похитних» по дорогах.< Осьтут я зрозумів, що повернувся з казкової країни до «совка» —жодного ліхтаря, бруд, сміття, пил, алкаші з «плечовими», відразуцигани клянчать милостиню – з поверненням на грішну землю!
" з фізіономіями, явно не обтяжених інтелектом.
Машина з іншого регіону, а тим більше з іншого царства-держави, притягує їх, як заворожених, а тому від гріха подалі ми рушили убік Спаска./p>
Ось приїду спеціально в Рязань, поставлю «Ластівку» у когось зісвоїх передплатників, тоді й покатаюся на кораблику. Йому ж назаміну, запаркую у себе вдома, а то його номери миттю потягнуть, уЛьвові за цим не заіржавіє. Десь згорнули-повернули і раптом бачуБМД, що стоїть біля якогось армійського закладу.
-Ба, та це ж Рязанське училище ВДВ!
> Зрозуміло, що тут панував ідеальний порядок зі стерильноючистотою. Щодо цього військові всього світу однакові.
Єдине, чого я не зрозумів, чому БМД була іржава, може в цьому бувякийсь сенс, якщо хтось знає, розкажіть, будь ласка.
Вже майже стемніло, коли ми вибралися на околицю, де розташувалося«стійкище» «дальнобійників» та інших «похитних» по дорогах.< Осьтут я зрозумів, що повернувся з казкової країни до «совка» —жодного ліхтаря, бруд, сміття, пил, алкаші з «плечовими», відразуцигани клянчать милостиню – з поверненням на грішну землю!
" з фізіономіями, явно не обтяжених інтелектом.
Машина з іншого регіону, а тим більше з іншого царства-держави, притягує їх, як заворожених, а тому від гріха подалі ми рушили убік Спаска./p>
Ось приїду спеціально в Рязань, поставлю «Ластівку» у когось зісвоїх передплатників, тоді й покатаюся на кораблику. Йому ж назаміну, запаркую у себе вдома, а то його номери миттю потягнуть, уЛьвові за цим не заіржавіє. Десь згорнули-повернули і раптом бачуБМД, що стоїть біля якогось армійського закладу.
-Ба, та це ж Рязанське училище ВДВ!
> Зрозуміло, що тут панував ідеальний порядок зі стерильноючистотою. Щодо цього військові всього світу однакові.
Єдине, чого я не зрозумів, чому БМД була іржава, може в цьому бувякийсь сенс, якщо хтось знає, розкажіть, будь ласка.
Вже майже стемніло, коли ми вибралися на околицю, де розташувалося«стійкище» «дальнобійників» та інших «похитних» по дорогах.< Осьтут я зрозумів, що повернувся з казкової країни до «совка» —жодного ліхтаря, бруд, сміття, пил, алкаші з «плечовими», відразуцигани клянчать милостиню – з поверненням на грішну землю!
Коментарі1
Лайк за білі шкарпетки та штиблети!)