Поїздка до Польщі в місті Ланцут, місто побратим міста Стрия. Поїздка до Польщі в місті Ланцут, місто побратим міста Стрий.

Якихось 70 кілометрів від українсько-польського кордону, недоїжджаючи 18 кілометрів до польського карет у Європі.Порівняно зісвоїм львівським «родичем» — палацом Любомирських, що на площіРинок, 10, замок Любомирських у Ланцуті на початку своєї рякихось70 кілометрів від українсько-польського кордону, не доїжджаючи 18кілометрів до польського Жешува (ряшева) перлина архітектури –замок Любомирських у місті Ланцут, а поруч – одна з найбільшихколекцій карет у Європі.Збудови був фортецею. Автором такої схемизамку замку був Мацій Трапола, а фортифікацій – КшиштофМірожевський. На кілька сотень метрів від траси. Затишний ікомфортний містечко вміщує всіх туристів, які вирішують заїхати доміста. Парковки, між іншим, тут безкоштовні, спеціальні кармани дляавто обладнані повдоль тротуарів. І вже безпосередньо будівля замкуперебуває в центрі чудового парку, де вільно можна відпочити, погуляти, насолодитися королівським спокоєм у 21 столітті. Ракоці(1657). Під кінець XVIII – на початку XIX ст. Замок перебудовано умагнатську резиденцію, яка мала характер палацу. Інтер'єроздоблений ліпниною, живописом та скульптурами. Збільшено парк тазбудовано оранжерею. Після війни улаштовано тут один із найбільшихта найбагатших у Польщі музеїв інтер'єрів. Щороку тут відбуваєтьсяФестиваль класичної музики.
Потрапити до замку Любомирських можна за окрему платню. Вхід длядорослого коштує 28 злотих (1 злотий = 2, 5 грн), для школярів тастудентів – 20 злотих. Цікаво, що коли дорослий йде разом іздитиною 7-16 років, обидва платять по 20 злотих. Ось така системаскидок. У вартість квитка входять послуги екскурсовода, звісно, ​​польською мовою. Але для тих, хто зовсім не розуміє польської, можна за 6 злотих взяти аудіогід.
Ще трохи історії. У 1745 році замок перейшов до великого коронногомаршала Станіслава Любомирського, який, одружившись із ІзабеллоюЧарторійською, перетворив замок на велику родову резиденцію. Післясмерті чоловіка у 1783р. Княгиня Чарторійська прикрасила замок дорівня королівської резиденції. Тоді було збудовано театр такитайські покої, пишно декоровано інтер'єр. Декораційні роботиздійснював італійський художник Вінценто Бренні. Під керівництвомГрісмайєра також було розширено і садок до 31 гектара.
У 1800 році до фасадного крила було добудовано бібліотечнийпавільйон та «Білу Їдальню». Інтер'єр збагатили стародавнімиорнаментами. Так виник Бальний зал, Біла Їдальня. Фасад замкуприкрашений декорацією у стилі неоготики. Поза ровом спеціально длякнягині поставлено невеликий Романтичний замок, де вона відпочивалавід частих гостей.
У 1816 році замок перейшов до онуків княгині — Альфреда та АртураПотоцьких. Ланцут був пізніше відданий Альфреду, який збудувавкласицистичний манеж, новий міст, поставивши нові лавки та статуї.У другій половині ХІХ століття власник Альфред II Потоцькийперебував переважно у Львові і Відні, і Ланцут почав приходити взанепад. Він ліквідував італійський сад та звіринець, а на їх місціповстав лікеро-горілчаний завод та залізничний вокзал. У 1883 р. УАльфреда II Потоцького, на той час намісника Галичини, гостювали взамку імператор Франц Йозеф та ерцгерцог Рудольф. . Власникамизамку на той час були подружжя Романа Потоцького та ЄльжбетіРадзивіл, їм у замку присвячено окрему експозицію. Нова генераціявласників перепланувала парк, провела електрику, водопровід, центральне опалення та телефони. З'явилася також дзеркальнаоранжерея (копія імператорської оранжереї в австрійському Шонбруні, але в зменшеному масштабі). Якихось 70 кілометрів відукраїнсько-польського кордону, не доїжджаючи 18 кілометрів допольського Жешув (ряшева) знаходиться справжня перлина архітектури— замок Любомирських у місті Ланцут, а поряд — одна з найбільшихколекцій карет у Європі. Замок Любомирських у Ланцуті на початкусвого 70 кілометрів від українсько-польського кордону, недоїжджаючи 18 кілометрів до польського Жешув (ряшева) знаходитьсясправжня перлина архітектури — замок Любо мирських у місті Ланцут, а поряд — одна з найбільших колекцій. Був фортецею. У 1629-41 рокахкраківський воєвода Станіслав Любомирський перебудував його насвоєрідний «pallazzo in fortezza». Новий замок повстав ізземельно-кам'яними бастіонними фортифікаціями у вигляді зірки, атакож глибоким, сухим ровом. Автором такої схеми замку замку бувМаке Трапола, а фортифікацій — Кшиштоф Мірожевський. Затишне такомфортне містечко вміщує всіх туристів, які вирішують заїхати доміста. Паркування, між іншим, тут безкоштовні, спеціальні кишенідля авто оснащені вздовж тротуарів. І вже будинок замку знаходитьсяв центрі чудового парку, де вільно можна відпочити, погуляти, насолодитися королівським спокоєм у 21 столітті.
Майже чотириста років тому замок Любомирських успішно відбиваватаки шведів (1655) та напад військ Ракоці (1657). До кінця XVIII -початку XIX ст. Замок перебудовано на магнатську резиденцію, якамала характер палацу. Інтер'єр прикрашений ліпниною, живописом таскульптурами. Збільшено парк та збудовано оранжерею. Після війнивлаштовано тут один із найбільших та найбагатших у Польщі музеївінтер'єрів. Щороку тут відбувається Фестиваль класичної музики.
Потрапити до замку Любомирських можна за окрему платню. Вхід длядорослого коштує 28 злотих (1 злотий = 2, 5 грн), для школярів тастудентів – 20 злотих. Цікаво, що коли дорослий йде разом іздитиною 7-16 років, обидва платять по 20 злотих. Ось така системазнижок. У вартість квитка входять послуги екскурсовода, звичайно, польською мовою. Але для тих, хто зовсім не розуміє польської, можна за 6 злотих взяти аудіогід.
Ще трохи історії. У 1745 році замок перейшов до великого коронногомаршала Станіслава Любомирського, який, одружившись із ІзабеллоюЧарторийською, перетворив замок на велику родову резиденцію. Післясмерті чоловіка 1783 року княгиня Чарторійська прикрасила замок дорівня королівської резиденції. Тоді було збудовано театр такитайські покої, багато декорований інтер'єр. Декоративні роботиздійснював італійський художник Вінсент Бренна. Під керівництвомГрісмайєра також було розширено і сад до 31 гектара.
У 1800 році до фасадного крила було добудовано бібліотечнийпавільйон та «Білу Їдальню». Інтер'єр збагатили давнімиорнаментами. Так виник Бальний зал, Біла Їдальня. Фасад замкуприкрашений декорацією в стилі неоготики. Поза ровом спеціально длякнягині поставлено невеликий Романтичний замочок, де вонавідпочивала від частих гостей.
У 1816 році замок перейшов до онуків княгині — Альфреда та АртураПотоцьких. Ланцут пізніше віддали Альфреду, який побудувавкласицистичний манеж, новий міст, поставив нові лавки і скульптури.У другій половині XIX століття власник Альфред II Потоцькийперебував переважно у Львові та Відні, і Ланцут почав занепадати.Він ліквідував італійський сад та звіринець, а на їхньому місціповстав лікеро-горілчаний завод та залізничний вокзал. У 1883 р. УАльфреда II Потоцького, на той час намісника Галичини, гостювали взамку імператор Франц Йозеф і ерцгерцог Рудольф. Останню перебудовуу стилі французького необарокко. У замку на той час було подружжяРомана Потоцького та Ельжбети Радзивілл, їм у замку присвяченоекспозицію. Нове покоління власників перепланування парк, провелаелектрику, водопровід, центральне опалення та телефони. З'явиласятакож дзеркальна оранжерея (копія імператорської оранжереї вавстрійському Шенбрунн, але в зменшеному масштабі).
"до кінця XVIII - початку XIX ст. Замок перебудовано на магнатськурезиденцію, яка мала характер палацу. Інтер'єр прикрашенийліпниною, живописом та скульптурами. Збільшено парк та збудованооранжерею. Після війни влаштовано тут один із найбільших танайбагатших у Польщі музеїв інтер'єрів. Щороку тут відбуваєтьсяФестиваль класичної музики.
Потрапити до замку Любомирських можна за окрему платню. Вхід длядорослого коштує 28 злотих (1 злотий = 2, 5 грн), для школярів тастудентів – 20 злотих. Цікаво, що коли дорослий йде разом іздитиною 7-16 років, обидва платять по 20 злотих. Ось така системазнижок. У вартість квитка входять послуги екскурсовода, звичайно, польською мовою. Але для тих, хто зовсім не розуміє польської, можна за 6 злотих взяти аудіогід.
Ще трохи історії. У 1745 році замок перейшов до великого коронногомаршала Станіслава Любомирського, який, одружившись із ІзабеллоюЧарторийською, перетворив замок на велику родову резиденцію. Післясмерті чоловіка 1783 року княгиня Чарторійська прикрасила замок дорівня королівської резиденції. Тоді було збудовано театр такитайські покої, багато декорований інтер'єр. Декоративні роботиздійснював італійський художник Вінсент Бренна. Під керівництвомГрісмайєра також було розширено і сад до 31 гектара.
У 1800 році до фасадного крила було добудовано бібліотечнийпавільйон та «Білу Їдальню». Інтер'єр збагатили давнімиорнаментами. Так виник Бальний зал, Біла Їдальня. Фасад замкуприкрашений декорацією в стилі неоготики. Поза ровом спеціально длякнягині поставлено невеликий Романтичний замочок, де вонавідпочивала від частих гостей.
У 1816 році замок перейшов до онуків княгині — Альфреда та АртураПотоцьких. Ланцут пізніше віддали Альфреду, який побудувавкласицистичний манеж, новий міст, поставив нові лавки і скульптури.У другій половині XIX століття власник Альфред II Потоцькийперебував переважно у Львові та Відні, і Ланцут почав занепадати.Він ліквідував італійський сад та звіринець, а на їхньому місціповстав лікеро-горілчаний завод та залізничний вокзал. У 1883 р. УАльфреда II Потоцького, на той час намісника Галичини, гостювали взамку імператор Франц Йозеф і ерцгерцог Рудольф. Останню перебудовуу стилі французького необарокко. У замку на той час було подружжяРомана Потоцького та Ельжбети Радзивілл, їм у замку присвяченоекспозицію. Нове покоління власників перепланування парк, провелаелектрику, водопровід, центральне опалення та телефони. З'явиласятакож дзеркальна оранжерея (копія імператорської оранжереї вавстрійському Шенбрунн, але в зменшеному масштабі).
"до кінця XVIII - початку XIX ст. Замок перебудовано на магнатськурезиденцію, яка мала характер палацу. Інтер'єр прикрашенийліпниною, живописом та скульптурами. Збільшено парк та збудованооранжерею. Після війни влаштовано тут один із найбільших танайбагатших у Польщі музеїв інтер'єрів. Щороку тут відбуваєтьсяФестиваль класичної музики.
Потрапити до замку Любомирських можна за окрему платню. Вхід длядорослого коштує 28 злотих (1 злотий = 2, 5 грн), для школярів тастудентів – 20 злотих. Цікаво, що коли дорослий йде разом іздитиною 7-16 років, обидва платять по 20 злотих. Ось така системазнижок. У вартість квитка входять послуги екскурсовода, звичайно, польською мовою. Але для тих, хто зовсім не розуміє польської, можна за 6 злотих взяти аудіогід.
Ще трохи історії. У 1745 році замок перейшов до великого коронногомаршала Станіслава Любомирського, який, одружившись із ІзабеллоюЧарторийською, перетворив замок на велику родову резиденцію. Післясмерті чоловіка 1783 року княгиня Чарторійська прикрасила замок дорівня королівської резиденції. Тоді було збудовано театр такитайські покої, багато декорований інтер'єр. Декоративні роботиздійснював італійський художник Вінсент Бренна. Під керівництвомГрісмайєра також було розширено і сад до 31 гектара.
У 1800 році до фасадного крила було добудовано бібліотечнийпавільйон та «Білу Їдальню». Інтер'єр збагатили давнімиорнаментами. Так виник Бальний зал, Біла Їдальня. Фасад замкуприкрашений декорацією в стилі неоготики. Поза ровом спеціально длякнягині поставлено невеликий Романтичний замочок, де вонавідпочивала від частих гостей.
У 1816 році замок перейшов до онуків княгині — Альфреда та АртураПотоцьких. Ланцут пізніше віддали Альфреду, який побудувавкласицистичний манеж, новий міст, поставив нові лавки і скульптури.У другій половині XIX століття власник Альфред II Потоцькийперебував переважно у Львові та Відні, і Ланцут почав занепадати.Він ліквідував італійський сад та звіринець, а на їхньому місціповстав лікеро-горілчаний завод та залізничний вокзал. У 1883 р. УАльфреда II Потоцького, на той час намісника Галичини, гостювали взамку імператор Франц Йозеф і ерцгерцог Рудольф. Останню перебудовуу стилі французького необарокко. У замку на той час було подружжяРомана Потоцького та Ельжбети Радзивілл, їм у замку присвяченоекспозицію. Нове покоління власників перепланування парк, провелаелектрику, водопровід, центральне опалення та телефони. З'явиласятакож дзеркальна оранжерея (копія імператорської оранжереї вавстрійському Шенбрунн, але в зменшеному масштабі).
"після війни влаштовано тут один із найбільших та найбагатших уПольщі музеїв інтер'єрів. Щороку тут відбувається Фестивалькласичної музики.
Потрапити до замку Любомирських можна за окрему платню. Вхід длядорослого коштує 28 злотих (1 злотий = 2, 5 грн), для школярів тастудентів – 20 злотих. Цікаво, що коли дорослий йде разом іздитиною 7-16 років, обидва платять по 20 злотих. Ось така системазнижок. У вартість квитка входять послуги екскурсовода, звичайно, польською мовою. Але для тих, хто зовсім не розуміє польської, можна за 6 злотих взяти аудіогід.
Ще трохи історії. У 1745 році замок перейшов до великого коронногомаршала Станіслава Любомирського, який, одружившись із ІзабеллоюЧарторийською, перетворив замок на велику родову резиденцію. Післясмерті чоловіка 1783 року княгиня Чарторійська прикрасила замок дорівня королівської резиденції. Тоді було збудовано театр такитайські покої, багато декорований інтер'єр. Декоративні роботиздійснював італійський художник Вінсент Бренна. Під керівництвомГрісмайєра також було розширено і сад до 31 гектара.
У 1800 році до фасадного крила було добудовано бібліотечнийпавільйон та «Білу Їдальню». Інтер'єр збагатили давнімиорнаментами. Так виник Бальний зал, Біла Їдальня. Фасад замкуприкрашений декорацією в стилі неоготики. Поза ровом спеціально длякнягині поставлено невеликий Романтичний замочок, де вонавідпочивала від частих гостей.
У 1816 році замок перейшов до онуків княгині — Альфреда та АртураПотоцьких. Ланцут пізніше віддали Альфреду, який побудувавкласицистичний манеж, новий міст, поставив нові лавки і скульптури.У другій половині XIX століття власник Альфред II Потоцькийперебував переважно у Львові та Відні, і Ланцут почав занепадати.Він ліквідував італійський сад та звіринець, а на їхньому місціповстав лікеро-горілчаний завод та залізничний вокзал. У 1883 р. УАльфреда II Потоцького, на той час намісника Галичини, гостювали взамку імператор Франц Йозеф і ерцгерцог Рудольф. Останню перебудовуу стилі французького необарокко. У замку на той час було подружжяРомана Потоцького та Ельжбети Радзивілл, їм у замку присвяченоекспозицію. Нове покоління власників перепланування парк, провелаелектрику, водопровід, центральне опалення та телефони. З'явиласятакож дзеркальна оранжерея (копія імператорської оранжереї вавстрійському Шенбрунн, але в зменшеному масштабі).
"після війни влаштовано тут один із найбільших та найбагатших уПольщі музеїв інтер'єрів. Щороку тут відбувається Фестивалькласичної музики.
Потрапити до замку Любомирських можна за окрему платню. Вхід длядорослого коштує 28 злотих (1 злотий = 2, 5 грн), для школярів тастудентів – 20 злотих. Цікаво, що коли дорослий йде разом іздитиною 7-16 років, обидва платять по 20 злотих. Ось така системазнижок. У вартість квитка входять послуги екскурсовода, звичайно, польською мовою. Але для тих, хто зовсім не розуміє польської, можна за 6 злотих взяти аудіогід.
Ще трохи історії. У 1745 році замок перейшов до великого коронногомаршала Станіслава Любомирського, який, одружившись із ІзабеллоюЧарторийською, перетворив замок на велику родову резиденцію. Післясмерті чоловіка 1783 року княгиня Чарторійська прикрасила замок дорівня королівської резиденції. Тоді було збудовано театр такитайські покої, багато декорований інтер'єр. Декоративні роботиздійснював італійський художник Вінсент Бренна. Під керівництвомГрісмайєра також було розширено і сад до 31 гектара.
У 1800 році до фасадного крила було добудовано бібліотечнийпавільйон та «Білу Їдальню». Інтер'єр збагатили давнімиорнаментами. Так виник Бальний зал, Біла Їдальня. Фасад замкуприкрашений декорацією в стилі неоготики. Поза ровом спеціально длякнягині поставлено невеликий Романтичний замочок, де вонавідпочивала від частих гостей.
У 1816 році замок перейшов до онуків княгині — Альфреда та АртураПотоцьких. Ланцут пізніше віддали Альфреду, який побудувавкласицистичний манеж, новий міст, поставив нові лавки і скульптури.У другій половині XIX століття власник Альфред II Потоцькийперебував переважно у Львові та Відні, і Ланцут почав занепадати.Він ліквідував італійський сад та звіринець, а на їхньому місціповстав лікеро-горілчаний завод та залізничний вокзал. У 1883 р. УАльфреда II Потоцького, на той час намісника Галичини, гостювали взамку імператор Франц Йозеф і ерцгерцог Рудольф. Останню перебудовуу стилі французького необарокко. У замку на той час було подружжяРомана Потоцького та Ельжбети Радзивілл, їм у замку присвяченоекспозицію. Нове покоління власників перепланування парк, провелаелектрику, водопровід, центральне опалення та телефони. З'явиласятакож дзеркальна оранжерея (копія імператорської оранжереї вавстрійському Шенбрунн, але в зменшеному масштабі).
"у вартість квитка входять послуги екскурсовода, звичайно, польською мовою. Але для тих, хто зовсім не розуміє польської, можна за 6 злотих взяти аудіогід.
Ще трохи історії. У 1745 році замок перейшов до великого коронногомаршала Станіслава Любомирського, який, одружившись із ІзабеллоюЧарторийською, перетворив замок на велику родову резиденцію. Післясмерті чоловіка 1783 року княгиня Чарторійська прикрасила замок дорівня королівської резиденції. Тоді було збудовано театр такитайські покої, багато декорований інтер'єр. Декоративні роботиздійснював італійський художник Вінсент Бренна. Під керівництвомГрісмайєра також було розширено і сад до 31 гектара.
У 1800 році до фасадного крила було добудовано бібліотечнийпавільйон та «Білу Їдальню». Інтер'єр збагатили давнімиорнаментами. Так виник Бальний зал, Біла Їдальня. Фасад замкуприкрашений декорацією в стилі неоготики. Поза ровом спеціально длякнягині поставлено невеликий Романтичний замочок, де вонавідпочивала від частих гостей.
У 1816 році замок перейшов до онуків княгині — Альфреда та АртураПотоцьких. Ланцут пізніше віддали Альфреду, який побудувавкласицистичний манеж, новий міст, поставив нові лавки і скульптури.У другій половині XIX століття власник Альфред II Потоцькийперебував переважно у Львові та Відні, і Ланцут почав занепадати.Він ліквідував італійський сад та звіринець, а на їхньому місціповстав лікеро-горілчаний завод та залізничний вокзал. У 1883 р. УАльфреда II Потоцького, на той час намісника Галичини, гостювали взамку імператор Франц Йозеф і ерцгерцог Рудольф. Останню перебудовуу стилі французького необарокко. У замку на той час було подружжяРомана Потоцького та Ельжбети Радзивілл, їм у замку присвяченоекспозицію. Нове покоління власників перепланування парк, провелаелектрику, водопровід, центральне опалення та телефони. З'явиласятакож дзеркальна оранжерея (копія імператорської оранжереї вавстрійському Шенбрунн, але в зменшеному масштабі).
"у вартість квитка входять послуги екскурсовода, звичайно, польською мовою. Але для тих, хто зовсім не розуміє польської, можна за 6 злотих взяти аудіогід.
Ще трохи історії. У 1745 році замок перейшов до великого коронногомаршала Станіслава Любомирського, який, одружившись із ІзабеллоюЧарторийською, перетворив замок на велику родову резиденцію. Післясмерті чоловіка 1783 року княгиня Чарторійська прикрасила замок дорівня королівської резиденції. Тоді було збудовано театр такитайські покої, багато декорований інтер'єр. Декоративні роботиздійснював італійський художник Вінсент Бренна. Під керівництвомГрісмайєра також було розширено і сад до 31 гектара.
У 1800 році до фасадного крила було добудовано бібліотечнийпавільйон та «Білу Їдальню». Інтер'єр збагатили давнімиорнаментами. Так виник Бальний зал, Біла Їдальня. Фасад замкуприкрашений декорацією в стилі неоготики. Поза ровом спеціально длякнягині поставлено невеликий Романтичний замочок, де вонавідпочивала від частих гостей.
У 1816 році замок перейшов до онуків княгині — Альфреда та АртураПотоцьких. Ланцут пізніше віддали Альфреду, який побудувавкласицистичний манеж, новий міст, поставив нові лавки і скульптури.У другій половині XIX століття власник Альфред II Потоцькийперебував переважно у Львові та Відні, і Ланцут почав занепадати.Він ліквідував італійський сад та звіринець, а на їхньому місціповстав лікеро-горілчаний завод та залізничний вокзал. У 1883 р. УАльфреда II Потоцького, на той час намісника Галичини, гостювали взамку імператор Франц Йозеф і ерцгерцог Рудольф. Останню перебудовуу стилі французького необарокко. У замку на той час було подружжяРомана Потоцького та Ельжбети Радзивілл, їм у замку присвяченоекспозицію. Нове покоління власників перепланування парк, провелаелектрику, водопровід, центральне опалення та телефони. З'явиласятакож дзеркальна оранжерея (копія імператорської оранжереї вавстрійському Шенбрунн, але в зменшеному масштабі).
"так виник Бальний зал, Біла Їдальня. Фасад замку прикрашенийдекорацією в стилі неоготики. Поза ровом спеціально для княгиніпоставлено невеликий Романтичний замочок, де вона відпочивала відчастих гостей.
У 1816 році замок перейшов до онуків княгині — Альфреда та АртураПотоцьких. Ланцут пізніше віддали Альфреду, який побудувавкласицистичний манеж, новий міст, поставив нові лавки і скульптури.У другій половині XIX століття власник Альфред II Потоцькийперебував переважно у Львові та Відні, і Ланцут почав занепадати.Він ліквідував італійський сад та звіринець, а на їхньому місціповстав лікеро-горілчаний завод та залізничний вокзал. У 1883 р. УАльфреда II Потоцького, на той час намісника Галичини, гостювали взамку імператор Франц Йозеф і ерцгерцог Рудольф. Останню перебудовуу стилі французького необарокко. У замку на той час було подружжяРомана Потоцького та Ельжбети Радзивілл, їм у замку присвяченоекспозицію. Нове покоління власників перепланування парк, провелаелектрику, водопровід, центральне опалення та телефони. З'явиласятакож дзеркальна оранжерея (копія імператорської оранжереї вавстрійському Шенбрунн, але в зменшеному масштабі).
"так виник Бальний зал, Біла Їдальня. Фасад замку прикрашенийдекорацією в стилі неоготики. Поза ровом спеціально для княгиніпоставлено невеликий Романтичний замочок, де вона відпочивала відчастих гостей.
У 1816 році замок перейшов до онуків княгині — Альфреда та АртураПотоцьких. Ланцут пізніше віддали Альфреду, який побудувавкласицистичний манеж, новий міст, поставив нові лавки і скульптури.У другій половині XIX століття власник Альфред II Потоцькийперебував переважно у Львові та Відні, і Ланцут почав занепадати.Він ліквідував італійський сад та звіринець, а на їхньому місціповстав лікеро-горілчаний завод та залізничний вокзал. У 1883 р. УАльфреда II Потоцького, на той час намісника Галичини, гостювали взамку імператор Франц Йозеф і ерцгерцог Рудольф. Останню перебудовуу стилі французького необарокко. У замку на той час було подружжяРомана Потоцького та Ельжбети Радзивілл, їм у замку присвяченоекспозицію. Нове покоління власників перепланування парк, провелаелектрику, водопровід, центральне опалення та телефони. З'явиласятакож дзеркальна оранжерея (копія імператорської оранжереї вавстрійському Шенбрунн, але в зменшеному масштабі).