Думки про заміну. ​​Частина V

Продовжую мислити. Цікава штука — думати. Творчий процес, як ніяк.Тому я продовжую. Торік мені було простіше. Я знав, що мені треба —е32 чи е38. А останнє час нагадував собі людину-ваги — то хочу М5, то Хонду, то Гольф ГТІ, то е30…
У середу купив свіжий номер Авторевю. M635 CSi е24! Красиві фото, детальна, змістовна розповідь! Давно я мріяв побачити в АР щосьподібне. Прочитав із задоволенням і великим інтересом. Залишивсяпід враженням. :не очікував такого гармонійного поєднаннянепоєднуваних речей — цілком прийнятної плавності ходу і напрочудправильної, прецизійної настройки шасі, яке і тепер можна ставити вприклад багатьом виробникам суперкарів."
Почитайте, дуже цікавий тест Так ось після нього, я інакшеподивився на свою 735. Адже вона має той же характер, тільки зпоправкою на потужність двигуна. І в її складі також немає ГМО. Цедорогого варте! А коли згадаєш, що в такому стані залишилися тількив музеї, починає здаватися, що я сильно демпінгую. Як у томурадянському мультфільмі: "буренку свою не віддам нікому - такахудоба потрібна самому! " :) Вчора бачив дві е23 - 728 і 732.Оглянув їх уважно і стало сумно - "акули" стрімко вимирають. Наїхньому тлі моя ніби вчора зійшла з конвеєра. Дивуюся, як досі умене її не купили? Невже в Україні немає поціновувачів класики? Чивсі мріють про халяву – знайти музейний екземпляр за 3000? Ці часиминули. Я твердий як граніт і тепер навіть мрії про М5 мене вже нехвилюють. Якщо тиждень тому я з нетерпінням чекав на покупця, тосьогодні повністю спокійний. Знайдеться людина рівня РусланаShavrov Або Колі pnv — віддам і буду занеї спокійною. А ні — значить вона повинна бути моєю. На душі штильта задоволення. І взагалі, щастя — не мати що хочеш, а хотіти щомаєш.