18. Електроніка - наука про контакти.

Привіт усім, хто заглянув.
Їхали ми, значить, позаминулої п'ятниці з Києва до села. Їхали, їхали... І не доїхали. На черговому світлофорі Москвич заглох.Спокійно так, ніби просто запалення вимкнули.Або бензинзакінчився.Заглух і заводитися відмовився.За тиждень до цього вжетаке було, тільки біля будинку.Того разу злетів центральнийвисоковольтний провід чи то з котушки, чи то з трамблера.Я йоготоді встромив на місце і поїхав собі у справах.Цього разу думав тасама історія.Заглянув під капот — проводи все на місці.Посмикав їх, позадивлявся навколо — результату нуль і нічого незрозуміло.Зрозуміло тільки, що іскри немає., яким можна було бщось поміряти, теж немає (так само, як і запасного трамблера, запасний котушки або, хоча б, запасний контактної групи).
У якийсь момент поруч зупинився хлопець, що проїжджав повз нього, унього виявився прилад і спільними зусиллями ми встановили, щозапалення з контактного перетворилося на безконтактне — опір наклемі трамблера виріс десь до 60 Ом. А коли проводок від контактноїгрупи ворухнули, опір упав майже в нуль. І машина завелася.
Товариш попрощався, залишив у дар непотрібні йому котушку такомутатор від Жигулів, і поїхав. Я позбирав інструмент, сів умашину, завів, зачекав зеленого сигналу світлофора і… затих… Зновлізу під капот шукати контакт. На дроті всередині трамблера двіпідозрілі термоусадки. Мені треба було заглянути туди раніше, але яне думав, що там так погано. Під однією з трубок було якесьподібність скручування. Без паяння, звичайно. Поправив я цескручування, затягнув тугіше, замотав ізолентою після чого провідвідвалився від самої контактної групи ... Приїхали. Як я ненамагався поставити його на місце (а справа була вже десь о 24-йгодині вечора), нічого в мене не вийшло. Благо того ж вечора досела їхав тесть. Зателефонували йому, він під'їхав, подумали —подумали і вирішили заштовхати Москвич на найближчу стоянку допонеділка, а самі поїхали до села.
Вже вдома в районі ночі я замовив комплект БСЗ. У суботу вранцімені його вже відправили (хотів швидше, але не думав, що так швидкобуде). У понеділок після роботи пішов на паркування ставити все цедобро. Та ще хрень, скажу я. Провіди тонюсенькі, гнізда в роз'ємахз якогось говноліну зроблені — якщо на комутаторі ще якосьтримається, то на трамблері не хоче, спадає при найменшому зусиллі, навіть сталева скоба не допомагає... До того ж на трамлері довелосярозвертати приводну вилку (або як вона там зветься) на 180°, інакшебігунок дивився не туди (до цього я був готовий, оскільки увідгуках на сайті, де я замовляв, вже така інформація була) Загаломіз горем навпіл, відірвавши та прикрутивши один провід, розламавшироз'єм для підключення до трамблера і підключивши клеми дотрамблеру безпосередньо, я завів таки машину і таки поїхав зпаркування))) Навіть з УОЗ більш-менш вгадав.
Дома вже розібрав трамблер для ревізії. Ось небагатофотоматеріалів:
Загальний вигляд, так би мовити. Ізоленту це вже я намотав. Недопомогло ... Клема, що відпала. Ще й тріснула. Скрутка. Ну як такемає працювати? А воно працювало. Якийсь час…
Контактна група. Крива-коса.
Прилягання контактів. Як за книжкою. Майже.
З іншого ракурсу.

А ось такі соплі вийшли в підкапотці:

Загальний вигляд.
Підключення до трамблера.
Непотрібний для БСЗ провід примотаний поки що так. По ньому течевесь комутований через котушку струм + струм споживаннякомутатора). Зверху саморобка на 1, 5 (на кшталт) квадрата. І всідроти в джгуті такі, до того ж у них досить товста ізоляція, а саміжили тоненькі, добре якщо там хоч 0, 2 кв. Мм. Є… Тепер треба це всеоблагородити, а також відновити рідний трамблер, і покласти його вЗІП. (частково це вже зроблено.) А ще належить розібратися знещодавно скреготливими звуками, які долинають десь з боку правогозаднього колеса. Аж надто вони мене напружують.
")
Аж надто вони мене напружують.
")
Аж надто вони мене напружують.