— якби він був би конем, то його слід було б пристрелити! І осьсьогодні, коли я вже подався в гараж, щоб закінчити, нарешті, «розбірки» третього ступеня, із застосуванням зварювання, болгарки, дрильки та іншої дрібниці, з аркою задніх дверей та кріпленням дахудо кузова, моя «Н» м'яко, але наполегливо, попросила не шумітиособливо, а найкраще взагалі зробити собі вихідний, бо сьогодніДень Преображення Господнього, в народі Яблучний Спас, з чим усіххристиян і вітаю! трапилося, що я, таксист із 33-річним стажем, мало звертав уваги на церковні свята, оскільки у таксиста свято, яку коня:— Голова в квітах, а шия в милі!
Але тут вирішив пошанувати думку віруючих, тим більше, що віднашого дому до найближчої церкви і ста метрів немає, година танатхнення у мене є, а тому вирішив піти назустріч побажаннямтрудящих.
>
Ще один відступ:
— Сьогодні, 19-го серпня, виповнюється 31-а річниця здня комуністичного путчу (гКЧП), який остаточно поховав КПРС, аслідом і СРСР. Отже, Господа Присяжні Засідателі, після закінченняландшафтного сезону 2018-го року стало ясно, що виїжджати наоб'єкти легковим автомобілем з причепом не тільки незручно, а йстає просто неможливим, оскільки за два роки ми обросли всілякимінструментом, розмістити який стало нереально, а тому настав часпереходити в більш важку вагову категорію. Треба сказати, що за цідва роки, коли ми працювали на одну будівельну компанію, намнеодноразово обіцяли купити намиста, але далі обіцянок справа так іне пішла, а тому я, не звикли відкладати рішення в довгу скриньку, вирішив взяти бика за роги, але одразу вирішив, що мій бус неночуватиме на вулиці, як бездомний собака, а стоятиме в сухомугаражі, тим більше, що місце на його ділянці є. Це була першапричина, а друга полягала в тому, що фінансово потягнути покупкунового намиста ми не могли, а тому доведеться ремонтувати неново, причому робити це збирався сам, оскільки вручати свою машину і своєжиття всяким шаромигам я не збирався.
Тут у нагоді одна особливість нашої ділянки – квадратний«апендицит» розміром 10х10 м ліворуч від воріт.Така форма ділянкимає коріння ще з часів очаківських та підкорення Криму і виникла вумовах старовинної щільної забудови в населених пунктах, коли землюспочатку за Австро-Угорщини, а згодом і за Польщі можна було купитиі продати, не те що за радянської влади, яка просто узакониласформовані межі ділянок.
З самої купівлі будинку я відразу вирішив, що побудую там гараж, але через обставини, що склалися, не зміг реалізувати задумане, впершу чергу з- за двох шкідливих баб, межі володіючих яких якраз істановили ці два по 10 м, з третього боку «апендициту» наш двір, аз четвертого провулок. Тільки я почав копати траншею під фундамент, як вони підняли хай і гавкіт, набігали комісари в шкіряних тужуркахз маузерами з мерії, яких старенькій відірвали від пиття кофія, розгадування кросвордів, примірювання обновок і ходіння помагазинах у робочий час, а тому вони були злі:
-Н-І-І-І-З-З-ЗЯ!
У хід пішли статті з адміністративного кодексу, вилучення з ДБН (державні будівельні норми) і ще багато чого, що ні в казцісказати, ні пером описати. Під Києвом, та власний будинок теж, якмале дитя, ні на мить не можна залишити без нагляду, загалом наякийсь час я відступив від задуму і так тривало до початку 2019-гороку, коли питання з гаражем стало рубом, але зараз ми вирішилипіти законним шляхом і вирушили в районну архітектуру, дезрозумілої відповіді не отримали, знову пішли норми ДБН, пожежнівідстані та інша лабуда, але на прощання отримали хорошу пораду:-Будуйте тимчасову гараж з гівна і палиць і претензій до Вас з бокуархітектури не буде! Тут я згадав, що неподалік сусід, у якогоневелика СТО вдома, побудував величезний тимчасовий гараж зметалопрофілю прямо на лицьовій (від дороги) межі своєї ділянки, декрутить гайки-болти і в ус не дме, прикинув дещо до чогось і рвонувв атаку.
>
Гараж вирішив будувати розміром 6х8 м з висотою 3 м спереду і 4 мззаду.
Ширина обумовлювалися наявністю у мене кроквів розміром 15х8 см ідовжиною 6 м, якими я запасся з нагоди ще у далекому 2007 році, коли тільки приступав до ремонту будинку після переїзду, а довжинавизначалася розмірами майбутнього намиста – близько 6 м плюс метрспереду та метр ззаду. Наступна експлуатація показала правильністьвибору, хоча довжину можна було закласти і на всі гроші до 10 м, але як то кажуть:- Сильний мужик заднім місцем, вибачте, заднімрозумом!
Гараж вирішив будувати дерев'яним з каркасом та металевим дахом зкозирком та з обов'язковим водовідведенням.
Дерево возив з лісопилки, розташованої в сусідньому селі задопомогою причепа «Зубреня» з довгим дишлом.https://megadriver.org/p5463-dovge-dislo-dlia-zubrenka
Усього зробив дві ходки, одну за брусами 100х100 мм довжиною 4 м ідошками «тридцядками» для обшивки, їх, звичайно, не вистачило івідсутні довозив пізніше вже купленим «Спринтером».
Як це завжди буває, час для цього обрав дуже «вдалий» — січеньмісяць. Навіть тимчасовий, найкраще поставити на фундамент, бажанобетонний, але я не любитель займатися бетонними роботами, незважаючи на всі ці нові технології з їх антиморозними добавками, а тому вирішив покласти нижні балки на бетонні плити розміром50х50х8 см, яких я свого часу зробив чимало. Частинавикористовувала на вимощення навколо будинку, частина пішла надоріжку в сад, а решта лежала, чекаючи свого часу. Незважаючи на їхуже поважний вік, понад десять років і те, що вони лежали простонеба, жодна з плит не тріснула і не почала розсипатися. Причинакриється в тому, що робив їх у теплу пору року, застосувавшихороший (зелений) великий пісок з кар'єру біля Миколаєва тагранітний щебінь фракції 10-25 мм, а головне, що не став економитина цементі, застосувавши марку 500 цементного заводуЗдолбунівського, який на мою думку є найкращим в Україні. Брав йогосвіженьким, нерідко ще гарячим в «Епіцентрі», до якого мені було 20км, хоча найближча точка продажу цементу знаходилася всього задвісті метрів від мене, але там була марка 400 невідомоговиробника, а нарватися на підробку в ті роки можна було дужепросто. Залишилося справа за малим - почекати відлигу, бо довбатимерзлий грунт та ще завдання і через пару тижнів вона настала, оскільки щось, а тривала морозна зима без відлиг у західній Україніє великою рідкістю. На моїй пам'яті остання така була вчорнобильському 1986 році, коли морози за -20 градусів стояли зпочатку січня і до кінця березня. Потім два тижні весни і вже 26-гоквітня, коли рвонув реактор, було +32. Уявити собі моє борсання врозкислій землі, коли гумові чоботи наполовину потопали в багнюці.. Оскільки землі на підсипку взяти було ніде, довелося взяти її змісця, де передбачалося розмістити оглядову канаву. Уклавши наземляний насип висотою плити, поклав на них два соснові бруси, з'єднавши їх внахлест. Тут треба пам'ятати, що дерево з тартакпродається, як правило з плюсовим допуском, як правило в 10-15 см, хоча мені траплявся допуск і в півметра, а ось розмір точнісінькопрактично не зустрічався. До плит брусів нічим не кріпив, тількидля гідроізоляції підклав під них пластмасові пластини товщиноюблизько 3-х мм, шириною близько 20 см і довжиною близько одногоміру, які підібрав якось на місці зносу металевого гаража, де вонислужили як гідроізоляція. Робота на будівництві має не тількимінуси, а й плюси! Далі закріпив скобою з металевої пластини здюбелями вертикальний стовп ззаду до стіни гаража, який почавбудувати новий сусід, що вступив у права успадкування післясусідки, що пішла в кращий світ. Ми з ним по нашому приїзду паруразів поскандали через сусідські дрібниці і практично не розмовлялиаж до 2014-го року, коли всім відомі події на сході України невиявили наші спільні погляди на те, що відбувається, після чого зхолодною війною між сусідами було покінчено.
Він замість старої літньої кухні вирішив побудувати гараж для своєїтехніки розміром 5х10 м і звернувся до нас із проханням дозволитипобудувати гараж прямо на межі, а не відступивши один метр, як тоговимагають норми ДБН, на що отримав згоду письмово, як того вимагаєЦивільний Кодекс.
От йому отримати дозвіл на будівництво гаража було набагатопростіше, оскільки він не будував знову гараж, а проводивреконструкцію старої будівлі з продовженням до меж ділянки. Я, якпорядний сусід, трохи допоміг йому з копанням траншеї підфундамент, а також добре попрацював при заливанні фундаменту, оскільки бетонні роботи є моїм улюбленим заняттям.
На момент початку моєї будови його стіна була ще не завершена, але й цього було достатньо, щоб стовп стояв стійко. Те саме зробиві з правим заднім стовпом. Трохи пізніше, коли сусід добудувавстіну, прибрав скоби і остаточно прикріпив стовпи до стіни задопомогою анкерів з арматури 14-ки. Електричному стовпу, так цястяжка стоїть і понині, утримуючи гараж від завалювання вбік, аправий до металевої огорожі. Стовпи, зрозуміло, відразу відрізав зарозміром 3 м, а задні пішли готові, єдине, що підібрав їх заоднаковим розміром. Щоб стовпи не завалилися в інший бік, закріпивїх за допомогою розкосів до нижніх брусів. Розкоси, щоб вони незаважали подальшій обшивці стін, кріпив до внутрішньої сторонистовпів і балок. Тепер, маючи не одну точку опори, як Архімед, ацілих чотири, поставив проміжні стовпи на бічні стінки, закріпившиїх за допомогою розтяжок до стовпів огорожі та до нижніх балок.
Натягнувши нитку відміряв необхідну довжину стовпа, точніше висотута відрізав зайве. Тут мені знадобилася бензопила «ШТІЛЬ-180», якоюя розжився років за п'ят до описаних подій. Для більшої надійностіі жорсткості прикріпив штук по п'ять дощок бічної обшивки напроміжний. Стовп і крайні, а також скріпив крайні стовпи тапроміжні з протилежних сторін за допомогою крокв. Наступним етапомбуло затягування нагору верхніх балок та укладання їх на крайністовпи та проміжний. Треба сказати, що практично всі роботи менідовелося робити самому, так вже вийшло, а тому призвичаївсяпіднімати верхні балки за допомогою старого мідного дроту, якийпотрапив у мої чіпкі лапи теж на якомусь будівництві. Незважаючи нате, що жили в ньому були монолітні, він має достатню еластичністьпри гарній механічній міцності. Не обійшлося, звичайно, безказусів, так один брус злетів, трохи не давши мені по бестолковке, а що Ви хочете - лід на брусах дуже слизький! Установивши верхнібалки, я миттю закріпив на них поперечні крокви за допомогою довгихшпильок М10, причому від стіни і від входу крокви укладені з крокомблизько 70 см, а ближче в центрі крок зменшується до 50 см. Так язробив тому, що крокв мав у достатньому к-ві і через бажанняпосилити центр даху. Кріплення крокв і балок зробив за допомогоютих самих шпильок М10. Слідом встановив вертикальні стовпи, що невистачали, з кроком в один метр. Кріпив їх до верхньої та нижньоїбалок саморізами завдовжки 100 мм польського виробництва, оскількикитайськими давно не користуюсь. Будь-яких розкосів поверху і низуне робив, виходячи з того факту, що стовпи тримають лишевертикальне навантаження, а від переміщень вони жорстко зафіксованіобшивкою стін, які, у свою чергу, жорстко закріплені до задньоїстіни та електричного стовпа.
< Здавалося б, основа даху готова, але для посилення конструкціїдаху я закріпив знизу крокв по два складових бруса, кожен з якихскладається з двох брусів 100х100 довжиною відповідно в 4 м і 6 м, розташованих горизонтально по відношенню один до одного іскріплених між собою і кроквами шпильками М10. Тут я виходив з тогонезаперечного факту, що практично плоский дах з мінімальним ухилом (бл. 12 мм на метр) може зазнати сильного снігового навантаження, що й сталося в лютому 2021 року, коли на ній лежало півметрамокрого снігу і нічого, вона витримала, не так, як у цьомувипадку:
Настала черга обрешітки, яку я виконав з брусків 50х50 мм з крокомв 50 см. Спочатку була виконана поздовжня обрешітка з випускомвперед на 50 см для пристрою козирка над входом,
а потім і поперечна під металочерепицю з відповідним кроком ІТУТ Я ЛОХАНУВСЯ, оскільки не уклав пароізоляцію!
<Причина полягає як у моїй недосвідченості, оскільки це був мійперший досвід роботи з подібним типом покрівлі, так і моїмприпущенням, що в сухому гаражі конденсату, що провітрюється, небуде, оскільки я неодноразово бував у складських приміщень зподібною дахом і пароізоляції там не було. І справді, взимку івлітку все гаразд, але ось у міжсезоння, коли температура танцюєчерез нуль, квадратно-гніздовий спосіб крапежу забезпечений!
Поперечну решітку я теж випустив назовні приблизно на 30 см дляпристрою бічних звисів.
> Настав час укладання металочерепиці, яку я піднімав нагору задопомогою нахилених брусків і шматка мотузки і яку мені привезлидітлахи на «Спринтері» ще більш давнім, ніж мій, оскільки тамвзагалі не було жодної рухової електроніки, будь вонанегаразда!
< Ось саме після того, як я заглянув під капот цього «Спринтера»і прийшло усвідомлення того незаперечного факту, що всі іншівантажні намисто на його тлі виглядають дуже мудро і хлипко, а увантажівці головне – простота конструкції та надійність! Укладанняпокрівлі відбувалося в хороших погодних умовах і не викликаложодних проблем за винятком того сумного випадку, що вже призакінченні робіт я якось залишив два аркуші нагорі, оскільки зайшлосонце і Шахерезада припинила дозволені промови, а цієї ночі, навідміну від попередніх, трапився шквал вітру, що скинув ці листи наземлю. Зламати їх він не зламав, але краї загнув погано, довелосямені прилаштовувати їх з країв. Даху, щоб вона не заливала переднюстінку, а тому закріпив жолоби над входом, стік з яких направив уканалізацію, а він у нас центральний.
я викопав яму під оглядову канаву і виклав її на цементному розчиніз цегли, що завалялася в широких штанинах. При закладці нижньогоряду трохи полінувався перевірити рівень підлоги, в результаті чогоперед і зад вийшли з різною висотою, яку я виправив, залившистяжку, що вирівнює, з цементу. Глибина канави становить 150 см іобрана не випадково, оскільки методом проб і помилок (він методнаукового тику) я давно визначив. Що на мої 182 см це оптимальнийваріант - з одного боку така глибина дозволяє ходити майже незгинаючись і не ризикуючи розбити бошку про дно, а з іншогодозволяє комфортно працювати, не горбуючись і не витягуючи руки докраю. У стінах канави влаштував три ніші, куди складаю при роботірізний інструмент та приладдя. Так я вже робив неодноразово, а засвоє життя збудував уже п'ять гаражів і це рішення виявилося дужепрактичним. Установкою.
Пол, передню стінку і ворота поки не став робити, оскільки наставландшафтний сезон, а він у 2019 році у нас вийшов раннім і дуженапруженим і виїжджати треба було ще вчора, але перший виїздпоказав, що заїзд у гараж, де була ще земля з розташованого ранішетут городу, нікуди не годитися і передні колеса провалюються вземлю, що розкис. Довелося привезти з будівництва трохибудівельного сміття і зробити заїзд з твердим покриттям. Алепоступово зашив стіни і передок і зробив ворота з хвірткою, прикріпивши раму воріт до проміжних стовпів.
оглядової канави, щоб не тягати всяких переносок. Оскількидерев'яний гараж за визначенням не особливо дружний з електрикою, то поставився до цього дуже серйозно, поклавши дроти в захиснітрубки і встановивши купу вимикачів, якими знеструмлюю весь гараж, покидаючи його. Широких штанинах. Моя «Н» спочатку якось буркнулапро те, що їх передзвін заважає і відволікає, але мені, як колисьямщикам у дальній дорозі, їх динь-дин тільки на радість.
< Там же знаходиться і ліхтар, що висвітлює двір і ворота., єнедозволеною розкішшю, але «Н» стала на мій бік, оскільки надійна інепідкупна, озброєна зубами і пазурами особиста королівська охоронаповинна вести облік воріт, що йдуть повз.
Приблизно в такому вигляді гараж простояв до минулої зими, доки яне привіз т.Зв. Бій з однієї фірми в Городку, що робить тротуарнуплитку і яка продає всякий шлюб за ціною приблизно в п'ять разівменшою від першого сорту. Мотлох, що годиться тільки на бій, але вмасі своєї шлюб полягає в маленькій тріщині або сколі, що для менезовсім не критично, а оскільки я забирав бій після нового року, коливиробництво стоїть на зимовій профілактиці і з усіляких закутківвигрібають все завше і непотрібне, то мені дісталося чималопершосортної продукції дуже різної номенкулатури. Я взагалізбирався привезти плитки тільки на підлогу в гаражі, але побачивши, що там викинули, моя куркульська душа присвиснула від захоплення ів результаті всі залишки перекочували до мене у двір.
< p>
У результаті я повністю виклав підлогу в гаражі з плитки "шістки"
і в оглядовій канаві з "четвірки"
<Даний спосіб укладання дозволив домогтися сухої статі, оскільки всявода, що стікає в буси, що потрапила під дощ, відразу йде в землю.Двір же давно був викладений диким каменем, привезеним зкарпатських річок, в результаті чого ніякої бруду в гараж непопадає.
На жаль не можу повідомити у скільки обійшовся гараж, оскількипросто забув, але тут кожен може порівняти вартість переліченихвище матеріалів у своєму регіоні, але по моїм прикидкам вона неперевищує 1000 у.О. До того ж треба пам'ятати той факт, щопрактично все можна використати повторно.
Досвід експлуатації.
Гараж дійсно вийшов сухим, оскільки через щілини між дошками добрепровітрюється, але протягів немає, підтвердженням чого є той факт, що можна спокійно варити напівавтоматом, не побоюючись здуваннягазу з пальника.
Побоювання, що між цими щілинами буде влітати сніг і дощ прибічному вітрі не підтвердилися, а те, що влітало дуже швидковисихало. Проводкою, яка почала відмовляти, розсипаючись в пух іпрах на будь-яких скрутках і пошкодженнях ізоляції, так що довелосяповністю перебрати її. Або рухати "трудягу" вперед до упору вполиці. Або назад аж до воріт. І найголовніше - тепер, маючи надголовою дах, а збоку стіни, я можу спокійно вести ремонтні роботи, проводячи їх з толком, з Що ж до перспективи заміни тимчасовогогаража на постійний, то вона вельми туманна як через те, що заразтвориться в Україні, так і через почуття. За все тих же ДБН, алеодне зрозуміло, що в разі потреби та згоди правого сусіда, ясміливо можу поставити новий тимчасовий гараж більшогорозміру, напр. 10х10 м, але вже не дерев'яний, а скажемо утепленийметалевий з металопрофілю чи сендвіч-панелей.
Коментарі2
Гараж - сила! А з ямою - подвійно.
Це ще що, гараж на моєму попередньому ПМЗ в Сокалі був розміром 8х8х3 м з повнорозмірним підвалом заввишки 2, 5 м з чотирма кімнатами-коморами. Його я викопав вручну, вивозячи землю за 300 метрів на саморобній тачці об'ємом. гаражі були о півтора цег...