Перший виїзд та перегін у місто

Весна у нас уже буяє зеленню, що розпускається, погода веселитьсвоїми примхами, а я все досі не вірю, що ось щойно Мось узяв тасвоїм ходом приїхав до себе додому, у свій гараж. Машина всю зимупростояла в гаражі за містом, а з настанням теплих днів булонеобхідно якомога оперативніше доставити її назад до міста, щоб вжевпритул зайнятися безліччю дрібних косяків. Він вирішив наступити —я таки поїхав на дачу зі свіжою страховкою та техпаспортом. Іначебто я вже нещодавно бачився з Москвичем, заводив його і трохивиїжджав за межі гаража, але знову ця зустріч була такою хвилюючою, правда цього разу, крім дитячих захоплень, довелося зайнятисяцілком дорослою роботою з обрізки дерев, після якої руки вже нічогоособливо робити не хотіли. Додому, тому знову йдемо відкриватигараж, щоб побачити цей блакитний зад.
Цього разу Мось вирішив зі мною пограти і повністю відмовивсязаводитися без повністю витягнутої ручки підсмоктування. Втім, язгадав, що восени було приблизно те саме. Так що варто буловитягнути ручку до упору, і мотор відразу підхопив свою пісню.Потрібно було тільки виїхати, проїхати далі вулицею на розворот, істати на "завантажувальному майданчику" біля будинку.
І тут виявилося, що і їхати ось так ось відразу він теж не особливохотів. Двигун неохоче реагував на подачу суміші, машина ледвезаповзла на невеликий пагорб наприкінці нашої вулички, після чоготак само ліниво поповзла назад. Враження, що я лише заважав ціймосквичиній меланхолії. Ну а далі швидкоплинні збори, завантаженняі … І поки двигун встиг охолонути, все також Мось упирався кудисьтам їхати. . Але підсмоктування зробив свою справу, а параневеликих підгазовок налаштували мотор на робочий лад. Знову цяпронизлива пісня другої передачі, від якої складається враження, щоїдеш чимось допотопним (що зовсім недалеко від істини). Але вонамені подобається! Відразу видно, що це ми їдемо, а не якийсь тамхлів. Та й гальма… Як незвично після сучасної машини шукати гальмадесь там унизу. Але відразу видно, що це ось прямо я гальмую, а неякісь підкапотні гномики.
Загалом, за зиму я настільки відвик від машини, що все в нійвикликало хвилювання. Плавне похитування на ґрунтовці, виттякоробки, звук мотора… А запахи! Ось вже чому я точно скучив. Це яку героя Нікуліна в "вони боролися за Батьківщину", який забув якпахне дружина. Далі ж було все досить нудно - взяли, та й поїхалидо міста. Щоправда, в дорозі теж не обійшлося без чудес. По перше, я з подивом зазначив, що тиск на панелі приладів нарешті переставзашкалювати і в міру наближення до мети поступово знизився, залишивши стрілку ліворуч від позначки 4. Я вже чекав, що воно ізовсім пропаде, але нічого фатального не трапилося. Ну а другездивування було від того, що за невеликий термін двигун якосьсильно нагрівся - датчик показував майже 100 градусів, що дужебагато. І тут навіть незрозуміло на що грішити.
По приїзді в гараж я встиг зібрати безліч здивованих поглядів, якінебесно-блакитний Москвич приваблював із незвичайною силою. Алепогляди поглядами, а от двигун сам себе не подивиться. Томунасамперед відкрив капот і виявив, що хтось вирішив пофарбуватимені підкапотний простір у чорний колір. На котушці запалювання, стінці акумулятора та головці блоку був розсип чорних крапок, начехтось бризнув туди з балончика фарбою. Виявилося, що це масло, причому якесь занадто чорне і надто дивне. Джерело цих бризків митак і не змогли знайти, але швидше за все масло пропускає переднійсальник коленвала, а далі воно роздмухується крильчаткою по всьомуМТО. Враховуючи, що сальнику вже стукнуло більше 50 років, то часйого поміняти, а заразом і задній сальник теж, бо вони два чоботипари. До речі, цілком можливо, що машина якось невпевнено заїжджаєна гірки саме через те, що олія потрапляє на диск зчеплення.
В іншому фронт робіт цілком зрозумілий. Насамперед, потрібновизначитися з високим тиском олії, оскільки вина швидше за все взалитій на час відпрацюванні. Далі замінити сальники, встановитинові гальмівні циліндри і колодки спереду, навести лад у МТО ізайнятися дрібним кузовним ремонтом з локальним фарбуванням.
Залишається тільки набратися сил і сміливості на все це…
" Враховуючи, що сальнику вже стукнуло більше 50 років, то час йогопоміняти, а заразом і задній сальник теж, бо вони два чоботи пари.До речі, цілком можливо, що машина якось невпевнено заїжджає нагірки саме через те, що олія потрапляє на диск зчеплення.
В іншому фронт робіт цілком зрозумілий. Насамперед, потрібновизначитися з високим тиском олії, оскільки вина швидше за все взалитій на час відпрацюванні. Далі замінити сальники, встановитинові гальмівні циліндри і колодки спереду, навести лад у МТО ізайнятися дрібним кузовним ремонтом з локальним фарбуванням.
Залишається тільки набратися сил і сміливості на все це…
" Враховуючи, що сальнику вже стукнуло більше 50 років, то час йогопоміняти, а заразом і задній сальник теж, бо вони два чоботи пари.До речі, цілком можливо, що машина якось невпевнено заїжджає нагірки саме через те, що олія потрапляє на диск зчеплення.
В іншому фронт робіт цілком зрозумілий. Насамперед, потрібновизначитися з високим тиском олії, оскільки вина швидше за все взалитій на час відпрацюванні. Далі замінити сальники, встановитинові гальмівні циліндри і колодки спереду, навести лад у МТО ізайнятися дрібним кузовним ремонтом з локальним фарбуванням.
Залишається тільки набратися сил і сміливості на все це…