Кіцевська пустеля

Загалом, відкрили ми з коханою дружиною кицівську пустелю. Чеснокажучи, я давно знав про неї, але якось все не доїжджав, та й якпоказав досвід, то тільки пару цих років я отримав можливістьзавдяки Риксу по ній і поїздити.Славиться ця природна аномалія дляХарківської області не лише своєю природною красою, а й тим, що тутз часів Афганської війни проводять тренувальні танкові навчання ііноді військові не пускають туди.
< /Рикс у ній відкрився для мене ще більше.Так перший раз у піскуя дуже і дуже акуратував, в наступні був сміливішим і став нетільки їздити по твердому піску де росте трава, але і штурмуватиРено далеко не часто активував гальма для перерозподілу моменту, головне тільки тримати оберти! У цьому районі були запеклі бої вперіод Другої Світової, а тому знайти в піску чи під сосною старийснаряд — справа далеко не хитра... Більше того, як показав досвід, покидання доріжок обіцяє наїзд і на стару гранату! Я знаю, що вонивже не діють, але факт не приємний я вам скажу.
Ось так припарковалися, вийшли та підвипали %)
Новонароджену ящірку зустріли знявши шар голок, що опали
< Але як невблаганно говорить приказка про круті джипи і чесні, але далекі трактори - воно у мене сьогодні таки трапилося. Вже наоколиці їхав я лугом і по діагоналі перевалювався через ярки вимитіпо черзі вивішуючи колеса. Так і тут зайшовши галсом я глянув посторонах оцінивши глибину і впустив дзьоб машини, заднє правеколесо злетіло вгору і тут я зрозумів, що в центрі яр куди глибше, але було пізно. Пожалівши так і не пофарбований внизу бампер яповільно став перевалюватися, дзьоб упер у пісок та й завмер. Алопатку так і не кинув у машину. Отже, під бампером вигрібав пісокруками ножем перерубуючи дерн. Потім під передні засунув сандтрекиі коханій доручив розгойдувати по діагоналі машину, тим самимпіднімаючи передній бампер із захистом від піску. Спасибі Рексу -він потріщавши гальмами в розгойдування виїхав ... А через 20хвилин як ми виїхали з території пустелі почалися артилеристськівчення. А могли б там і засіти ж на довше. Насправді вивісити йогов побуті не так щоб випадково можна, очевидності в покупцісандтреків, ну і своїй ненаглядній дружині. У пустелю ще приїдемо знормальним фотиком і постараємося доїхати до Сіверського Дінця, тамдо його порогів трохи більше кілометра.