Тур Одеса-Воробйівка

Нарешті у мене дійшли руки і з'явився настрій написати про своюнещодавню поїздку до Росії. Так склалося, що останній живий родич2-го покоління у мене — це двоюрідна бабуся, яка живе у селі 1-аВоробйівка, Золотухинський район, Курська область, Росія Ось івперше за весь мій водійський досвід вирішили ми поїхати туди намашині. За маршрутом, плюс одразу додам для тих, хто подумаєкоментувати, що якось повільно, — я за всю дорогу НІ РАЗУ непорушив., там було вимушено), трасою 100, де обмеження 40 — там40.

Вся дорога туди зайняла:20 годин (з них 3 митниця)
Вся дорога назад зайняла:17 годин (з них 1 митниця)

Не радили їхати Сумою та перетинати кордон там, тому солодка дорогаКиївською трасою більша частина шляху відпала.

Сам не хотів їхати через Ніко та Дніпро на Харків, бо сам в курсістану дороги від Ніко до Дніпра.

<
У результаті маршрут вибрав такий:Одеса-Київською трасою недоїжджаючи Любашівки звертаємо на колишню трасу міжнародногозначення Кишинів-Харків, нею до Кіровограда, його об'їжджаємопівнічною частиною окружною, далі через Знам'янку та Олександрію вКременчук, звідти на Полтаву, з неї Полтавським шляхом на Харків, там по окружній і на Білгород, Білгород об'їжджаємо по окружній, доїжджаємо до Курська і там уже через нього на трасу наЗолотухине.
<
Описувати буду маршрут туди, бо назад він був таким самим, завинятком того факту, що 70% шляху назад я їхав у зливу і в темряві.Вкрай важко було… Отже. Шлях Київською само собою був хороший, виїхали о 5 ранку, коли розвиднялося вже згортали на Кіровоград. Іодразу кардинальні зміни як дорога. У принципі можу сказати, щошматок до Кіровограда по Одеській та Миколаївській областях другийза якістю в негативному сенсі. Через кілометрів 20 після поворотузупинилися на перекур… (третя фотка відображає якість дороги наКіровоград, ось вся дорога з плит із такими стиками чи навітьгірша, але в принципі якщо їдеш 110-120 км/год — їхати можна)
< /
У Кіровоградській області дорога стала кращою, окружна навколоКіровограда чудова, тільки довелося хвилин 15 тягнутися за колоноювелосипедистів. Зате коли закінчився серпантин, суцільна ізвільнилася зустрічка, то я обігнав їх з таким ревом, що вони миттюзбилися в одну сувору колону і звільнили проїзд для інших авто, якіза мною скупчилися.Забув додати, що всю дорогу я проробляв задопомогою карти та навігатора. Ось останній ледве було і не зігравзі мною злий жарт у Знам'янці (знам'янка — найгірша ділянка шляху, вся дорога у величезних дірах, потім я вже дізнався, що якосьЗнам'янку можна теж об'їхати доброю дорогою), але коли я йоговказівкам виїхав на ґрунтову дорогу, то зрозумів що щось не так; )Повернувся на перехрестя, на якому почав сумніватися, поїхав знього по головній, а далі по знаках попрямував на Олександрію.
<
На ділянці від Знам'янки до Олександрії (начебто, досі не можузгадати) зупинився на перекур, купити яблучок (які вдостальпродають уздовж усієї дороги на цій ділянці) задешево (20 грн завідро) і зробив невелику екскурсію по меморіалу. Залишився враженийчистотою, культурністю водіїв та… великою кількістю симпатичнихдівчат. З Кременчука вийшли лише дві фотки:поганий вид на Дніпро, сфотканий на ходу і фотка на виїзді, коли зупинилися поїсти. Дорогадо Полтави теж гарної якості, саму Полтаву об'їхали також поокружній не в'їжджаючи до міста, зачепив лише мега-готель наоколиці. (на фотці готель праворуч від птеродактилю з лосинимирогами); ) Сам хвалений Полтавський шлях, відразу виглядає важливоютрасою за кількістю знаків, стертою, але великою розміткою ... Одинв один Київ-Одеса. Ось тільки вся дорога латана-перелатана. Алеїхати теж можна спокійно, не боячись залишити десь колесо абозапустити стійку в космос. У Харкові нас чекала одна справа, необхідно було передати подарунок від сестри з чоловіком. Якимосьхарків'янам, з якими вони познайомились у Туреччині. Мизателефонували з ними, коли виїжджали з Полтави, домовилисязустрітися на в'їзді до Харкова, але… за 50 км до Харкова ми зновузв'язалися і вони повідомили нам, що окружна (саме потрібний намшматок) закрита на ремонт, а центральна вулиця Сумська, якою требаїхати на Білгород — перекрито через приїзд когось із політиків. Іхлопці допомогли нам, супроводивши нас через Харків. По-перше, скажу, що більш хамського водіння, ніж у виконанні харківськихводіїв — я ще не бачив. По-друге, коли я їхав за цією людиною наКамрі, то замислювався про те, що я нічого не тямлю в русі колоноюі їхати в такому режимі треба зі швидкістю 120 км/год, граючи вшахівницю і негайно гальмуючи. Але в принципі Харків непоганий, хоча встиг стирчати в пробках.

Прибувши на митницю, я зрозумів, що спати мені доведеться щенескоро. Черга за кілька сотень машин. Мені говорили багато хто, щоне варто їхати з п'ятниці на суботу та з неділі на понеділок черезвелику кількість людей, які їздять до родичів або на дачі. Аленіхто не попередив, що із суботи на неділю теж не варто їхати, боце базарний день для росіян областей, що прилягають до України.Величезна кількість людей у ​​суботу вранці висувається наХарківський речовий ринок і ввечері повертається назад. Ось у цютусовку я й потрапив. 299 росіян і я один українець, було весело; )) 3 години митниці і це я вважаю, що я ще швидко впорався. В'їхавна територію Росії об 11 вечора. А ще близько 280 км. До точкипризначення. Дядько з мамою вмовляли мене залишитися десьпереночувати, але я був непохитний, що тисячу з лишком кілометрівтреба робити за добу по-любому. Заправився на Роснафті повний баквідразу за кордоном та вперед. Дорога Росією — одне задоволення.Щоправда, є один цікавий момент. Мене так лякали російським ДІБДР, щоб навіть не думав перевищувати чи заїхати колесом на суцільну. Урезультаті я був напевно єдиний за всі мої подальші поїздкитериторією Росії, хто дотримувався всіх цих правил. Решта і мчатьщо погані, і через суцільну в закритому повороті обганяють… Все яку нас., Вигляд метрів 3-5, не більше. У результаті прибув я намісце призначення близько 2 годин ночі. І одразу ліг спати прямо вмашині. Вранці вже прокинувся і почав виглядати як під'їхати добудинку. З горем навпіл мені це вдалося. Перші дві фотки — з'їзд ізтраси та шматок дороги (хороший) до будинку. На решті пейзажів.

"хто піде за Клинським? " на задній двір

З'їздили на цвинтар, 24 кілометри шляху по полях та ґрунтовимтракторним дорогам.

Ввечері корів ведуть пастухи з полів назад до себе додому:Колисьу цьому ставку ми купалися, а тепер це приватна територія підоренду під риболовлю :(

Підсумуємо.

Різної якості, стану та матеріалу дороги.Калюжі, дірки в асфальті, нерівні рейки та дорога засипана дрібними камінчиками Жодноїпретензії до автомобіля, скрізь м'яко, впевнено і спокійно.порахував, але…

Середня витрата на українському бензині склала 9 літрів на 100км.
Середня витрата на російському бензині склала 7, 5 літрів на 100 км.мені місця впхнути в розповідь емоції людей, щодо Світлячка, протягом усього шляху — це ще стільки ж букв, скільки вже тутнаписано; )