Настав час уявити членів екіпажу:
Максим — він же тато, він же — Водій, він же — я, він же — Дайгрошей, він же — Па, А де Мама? :)
Юля - Вона ж - Дружина, Вона ж Мама, Вона ж - Мася, Вона ж - Хтохоче їсти? :)
Мілана - Вона ж - дочка, вона ж - Бусіна, Вона ж - Я хочу їсти…:)))))
У такому вигляді ми проходили всі межі
Навіщо їжа, запитаєте ви? Адже дорогами стільки кафе та ресторанів.І я відповім вам. Їжа, щоб їсти. Коли їдеш Україною, трасою ОдесаРені — ні ресторанів, ні придорожніх кафе (у яких, до речі, ми незупиняємося, тому що попереду заплановано відпустку на море, а не вінфекційній лікарні).
Ніч видалася безсонною. В голову лізли думки. Нічого не забути, якїхати, які плани, що з будинком, поки що нас не буде. Загаломзвичайний набір думок, що заважають заснути. Під ранок я такипоспав.
Будильник продзвонив о 3:00. Година на ранкові збори. Закордонніпаспорти, свідоцтво про народження доньки та гроші на поїздкулежали на столі і чекали щоб їх не забули.
Ранок. Рівно 4:00 виїжджаємо з гаража та в дорогу. Темне порожнємісто. Машини, що зрідка проїжджають. І ми... На самому початкушляху... Люблю це почуття. Коли розумієш, що все ще попереду. Що натебе чекають незабутні враження. І зі мною найближчі та улюбленімоєму серцю люди. Це найулюбленіший момент у подорожі.
Дорога до Рені дуже хороша. Спадщина Саакашвілі. Кажуть, що він самособисто жив у наметі з майстрами дорожньої справи, лопатою тягаврозплавлений асфальт, утрамбовував його своїми дорогими модельнимитуфлями. Загалом ми раді, що людина знайшла своє покликання і такдобре зробила дорогу до Рені. Їхати по ній одне задоволення. Навітьз'являлося відчуття, що не Україною їдеш, а гарним закордоном.Такщо Мішані Респект! Продовжуйте робити дороги в країні. :)
Не за довго до нашого виїзду відкрили новий поромний комплекснедалеко від Рені. Орловка - Ісакча.
Для майбутніх мандрівників рекомендую користуватися саме ним. Віндозволяє потрапити до Румунії з України, минаючи два кілометриМолдовських кордонів та доріг. Заощадити 200 км шляху, пару годинна об'їзд, не платити виночку за вбиті дороги Молдови, не витрачатидві години часу на пояснення, чому я не дам грошей митникам намолдавському кордоні, і головне — дозволяє зберегти купу нервів, так необхідних для більш важливих дел.
Вартість переправи легкового автомобіля з водієм 15 євро. Вартістьпереправлення кожного пасажира – 1 євро. Час у дорозі 9 хвилин.Краса переправа пустує через корону. Але… Нам не сюди. Черезпандемію пором відкрито лише для вантажного автотранспорту. Ну, нічого, подумали ми. На зворотному шляху спробуємо. І поїхали накордон Україна — Молдова.
___________Кордон Молдови___________
Джурджулешти.
Об'єднаний Україно-Молдавський кордон.
Перш за все до нас підійшла працівниця Української митниці тапопросила паспорти та свідоцтво про народження Мілани.Незважаючи на те, що ми її батьки, нам потрібно це довести. До тогож, це потрібно лише на Українському кордоні. Всім іншим достатньобуло біометричного закордонного паспорта.
Далі нас посадили в альтанці та змусили заповнювати анкети, якібули дуже поганої якості. Картридж у копірі потрібно було поміняти4 місяці тому. За однією анкетою на кожну людину і одна наавтомобіль. Після заповнення — послали до 7-го віконця, потім до4-го. Потім у "останні двері коридором". Там почалися гойдалки:- Акуди ви їдете? - До Болгарії. - А вона відкрита? - Так.
— А де Ваша броня на готель?
Показую на телефоні в особистому кабінеті букінгу.
— Це не підходить. На жаль нам потрібна роздруківка.
Як факір — дістаю роздруківку броні на Укр. Мовою.
— Я не розумію на укр. Мовою.
перегортаю другу сторінку, там Болгарською (т.К. Ми в Болгаріюїдемо).
— Я не розумію на болг. Мові.
Я сміюся і кажу що сейас все йому переведу.
Він каже:Гаразд. Не треба. Давайте довідку від лікаря. Я:— ніякідовідки не потрібні. Він:Ви знущаєтеся? ! Навколо коронавірус, а витут права качаєте? !
Я:— Список документів, розміщений на сайтах митних служб не вимагаєжодних довідок від лікарів.
Він:Чи мало що в інтернеті пишуть .
Я:— Поміряйте нам температуру, як це роблять усі цивілізованікраїни.
Він:— Так можна пігулкою закинутися і збити температуру.
Я:— Ви думаєте, що я буду заради відпочинку ризикувати здоров'ямсвоєї дитини і їхати в хворому екіпажі? > Він:- Випадки різнібувають. Гаразд. Давайте страховку.
даю йому роздрук страховки на мандрівників.
Він:А де тут написано що вона покриває КОВІД?
показую йому рядок.
Він:Я не розумію по-українськи.
Показую йому те-таки але англійською.
Він:А де тут написано, що Молдова входить до списку країн, в якихдіє страховка?
Показую йому фразу:…Країни Європи…
Він незадоволено (грошей же не дали) дає корінець і відправляє досусіднього вікна.
Далі проходимо до машини, дивляться:Багажник, бардачок, лазять підсидіннями, заглядають у підлоконтик, у кишені дверей, перевіряютьвінкод авто, піднімають килимки. Відпускають із штампами упаспортах про проходження кордону Молдови.
2 години. Карл. Ти уявляєш? ! Дві години. І 2 нещасні кілометри поМолдові. Добре, що ми були першими на кордоні. Корисна інформаціяпо країні:
Див. Технічний пост
__________Кордон Румунії_______
Під'їхали. Нам поміряли температуру. Заповнили три корінці лікаря -Типу гарантія що ми не хворі. Прізвище, ім'я, дата народження, датав'їзду до країни.
Віддали паспорти митниці. Через 5 хвилин з будки вийшов митник, віддав паспорти, тут же до нас підійшов інший працівник, попросиввідкрити багажник, побачив, що людей там немає і сказав, щоб миїхали. Я уточнив, чи скасували зелений коридор (тільки певнимидорогами ми можемо рухатися транзитом через країну. Відхиленнямаршруту карається законом). Мені сказали, що ми можемо їхатибудь-яким маршрутом, який нам подобається. Та Ми поїхали. Завдякискасуванням зеленого коридору наш шлях скоротився з 900 до 800км
Час проходження кордону 20 хвилин.
наш новий маршрут у зв'язку зі скасуванням
Навігатори. Їхав я навігатором MapsMe. Але ця зараза постійнонамагалася згорнути з траси, використовуючи об'їзди, про які навітьмісцеві були не в курсі, що там є дорога. :)
З цього я включив паралельно з мапсмі навігацію Google. Попередньозавантаживши офлайн карти за нашим маршрутом використовуючи цюінструкцію:не згортаючи з добрих доріг.
Якість доріг, розмітка, знаки дуже радували. Все зрозуміло. Безможливості подвійного трактування. Скрізь камери. Усюди гонщики, які знають, де є камери, а де їх немає. Тому я у місцевих на дорозібув як кістка у горлі. За знаку 40 я їхав 40. При знаку 80 я їхав80. Іноді мене місцеві обганяли. Іноді їхали слухняно за мною. Алезагалом культура водіння на порядок вища за нашу. Ніхто не щимить, не сигналить, не доводить свою правоту. Всіх усіх пропускають. Длярізних смуг свої світлофори Заїжджати за лінію СТОП не рекомендую, т.К. Світлофори висять так, Що не побачиш, коли ввімкнетьсязелений, якщо стоятимеш за стоп-лінією. Геніально та просто. :)
Села в Румунії чисті, доглянуті, з дуже якісним дорожнім покриттям.Боку звернено розміткою. Двосмужкою на трасі їхати легко, т.К.чітко видно, де обгін дозволено, а де заборонено. Є розмітка та вседублюється знаками. На це грошей не шкодували.
Ну і міст, яким ми перетнули Дунай:Fetesti — Cernavoda
photos.app.goo.gl/qQgtEnKe1hcmLJFCA
/p>
Корисна інформація по Румунії:
см Технічний пост
Продовження слідує…
Коментарі5
дістаю роздруківку броні українською мовою. - Я не розумію українською мовою. - Українська митниця не розмовляє українською (державною мовою)? і на гарячу лінію зателефонував би…
Тут мова про Молдавську митницю. Було приблизно так і зроблено. Але в рамках культури спілкування. ) Опонент навіть не здогадався, куди був посланий. )
Просто жебраки просили милостиню. І робили вони це так, як уміли.
Ну нічого собі оповідання ... але написано добре. Залік )
Цікаво написано, чекаю продовження)