Перша радість автовласника - річ, що повторюється.

Купити машину" - це перша радість, "продати вчасно і дорожче" -друга. Ну а потім ми знову шукаємо собі машину ... Краще іпобільше, або просто по грошах. Матиз був продав з рядупричин:сім'я з 4-х осіб влазила з тріском, з такою кількістюпасажирів по трасі їхалося повільно і небезпечно, некомфортнопрацювала підвіска.Міський автомобільчик не справлявся.І тутпідвернувся окупник, саме з Великої літери.Машина йому припала додуші, людина не намагався торгуватися, просто подумав пару днів… Нуі потім ще пару місяців все-таки намовляв, ставив запитання))))
Але запрошену суму в 3300usd віддав з рук в руки! …Що потім?
Ходіння в порожній гараж, похмілля від продажу і відчуттянезворотної втрати Машина переїхала в сусідній район міста і простотягнуло поїхати і віддати гроші, забрати назад свій скарб. Десять, почав сидіти двічі на день за моніторингом цін та машин. Зрозуміло, нічого з "автоматом" менше, ніж за 4, 5 не перебувало…
Те КІА Ріо першого покоління після ДТП, то відверто старий ФордФокус 1 покоління, американець. Глухий кут. Так було, поки знайомийне запропонував звернути увагу на Опель Астра G. І от, післячергової нічної зміни, о 6 ранку я сів за комп'ютер переглядатисвіжі оголошення на "авторіа", замість того, щоб лягти івідіспатися) Виявилося - не дарма.
-------
Машина була виставлена ​​на продаж 17 хвилин тому і я майжемоментально зателефонував. Виявилося, оооч-ч-ч-чень далеко, 980 км.від Харкова, у Львові. Зателефонував і людина відразу відповів, виявився адекватним і нормальним, завдаток я запропонував йому сам, щось близько 40 уе. (1000 грн.) щоб він притримав машину. Далі умене був тиждень на збір бракуючої суми - ще 1700 уе., Купівлюквитка і врегулювання питань на роботі. Авантюра якась… Та осьвірив, що все роблю не дарма і як треба.
Продавець довго не з'являвся, я м'явся у залі очікування посередвокзалу у Львові. Приїхав міцний молодик, усміхнений такий і одразу "зараз поїдемо в МРЕО", про гроші навіть не питаючи. Здивував.
Чесно скажу — машина не викликала ні радості, ні інтересу.З'явилася якась сіра та утилітарна, "як усі". Засмутив внутрішнійдизайн — скупо, сумно, прісно. Загалом, надвечір, з урахуваннямреалій наших МРЕВ, я став власником цієї машини на транзитнихномерах і договором "купівлі-продажу" в руках. Техпаспорт у менезалишився старий, але з обрізаним куточком для обміну припостановці на облік. І, найприємніше:980 км колії та трохи менше 20годин, щоб їх проїхати.