Оповідання почну з того, що нарешті зрозумів, що кросовери — це не моє. Поїздивши на Kia Sportage, першій моїй машині, я зрозумів, що хотілося б щось менш логічне, нижче, юркіше, маленьке. Почалися пошуки машини: був і RAV4, був тест-драйв нового X-Trail, були погляди в бік Тигуана, але все було не те — занадто доросле, спокійне, непоказне. З доступного було начебто прийняте рішення — Skoda Octavia: синя, спокійна, непоказна, містка, загалом, машина, на якій я себе не бачив взагалі.
І тут, в черговий раз, вирішив посидіти в ній в салоні. Їхали з другом, подивилися, посиділи, вийшли. І тут, поруч, метрів 10, салон Сеату, на який я чомусь взагалі не звертав уваги. Сів в новий Леон FR, і понеслась! Нескінченні перечитування на форумах, вивчення машини від і до, не пропускав жодного Леона в місті. Загалом, почав марити і мріяти. Дізнавшись ціну на середній комплектації Шкоди, порівнявши її з ціною на топовий Леон, було прийняте рішення дзвонити другові з Сеату, вибивати максимальну знижку та забирати!
Через тиждень я їхав задоволений, слідом за татом, який підвіз мене до салону, і за що йому неймовірно велике спасибі — здійснив мою мрію! Їдучи за ним, я не стримував емоцій, кричав усередині машини як ошпарений, дзвонив усім близьким друзям, включаючи demomc7, і ми кричали разом по гучному зв'язку. Загалом, емоції були овер9000 :)
Катаюся і не можу натішитися — це зовсім інший досвід водіння, ніж на жорсткому і незграбному Спортеджі, який я теж дуже полюбив. З цією машиною вже багато планів, і сподіваюся, записи з'являтимуться в БЖ постійно, оскільки цю машину залишити у стоку — неповага до самого себе, до зв'язку ;)

















