Історія мого автоволодіння почалася 12 років тому з отриманняправ і довіри мені в управління батьківського MB W126 1987 рокувипуску з двигуном. 2.6 літра Даний авто я дуже любив і від'їздивна ньому роки два після чого батько знову таки "довірив" мені свійMB W140 600SEL. Про це "кабані" можна писати нескінченно, так якбільш епічних автомобілів я досі не зустрічав. Якось детальнішеопишу свої враження по володінню 140-им окремим постом, а заразрушимо далі.Як не дивно, але студентські роки я закінчував на часпересівання за кермо батьківського MB W220 з движком 5.5 biturbo, який за тими характеристиками можна порівняти з ракетою, але заемоціями він сильно поступається "кабану"... Після інститутупочалося моє самостійне життя в результаті якого я пересів уже нена батьківський Chevrolet Evanda. Дивному збігу причин цейавтомобіль теж мені не довелося вибирати самостійно, а дістався вінмені через брак інших варіантів. Незважаючи на це мені дужеподобалася Eva і я всіляко намагався її доглядати, а такожпокращувати в процесі експлуатації. І так душа в душу ми прожили знею майже 6 років, коли я почав серйозно замислюватися про змінузалізного коня. Хотілося чогось іншого, на автомат коробці, звеликою кількістю опцій тощо. Eva була виставлена на продаж, добюджету додано суму в 2к і стартував активний пошук кандидатів.Спочатку список марок і моделей був досить широкий, але порадившисьз дружиною вибір на Опель Вектра. Не буду довго пояснювати чомусаме Вектра, просто мене вона дуже зачепила як назовні, так ісвоїми характеристиками. Однак як виявилося підібрати щось дійсновартісне дуже і дуже складно. На autoria я переглянув мільйонваріантів, зателефонував десяткам власників Вектр і ніяк не мігзнайти відповідний варіант. З погляду економічності розглядавпереважно варіанти з двигуном 2.2 бензин, проте мало не купивдизель 2.2 заради якого їздив аж до Миколаєва. Комплектація буладуже класна, з передпусковим підігрівом, але на місці виявилося, щомашина вся бита і каршенна, про що господар-перекуп по телефонузамовк! .. Після цього я дивився ще варіанта 4 і з кожним разом всебільше і більше розчаровувався. Поки що одного разу не потрапив наоголошення з продажу Opel Vectra 3.2, 2004 року. Спочатку меневідлякував двигун 3.2, але почитавши відгуки опелеводів івідношення до нього стало менш скептично, до того ж почитавши описмашини я був приємно здивований комплектацією, в якій крім круїзу іпідігріву всіх сидінь виявилася ще й вентиляція сидіння водія, люк, адаптив багато інших плюшок. Але вирішальним фактором для менестало те, що машину продавав реальний господар, а не черговийперекуп, до того ж виявилося, що це перший і єдиний власник цьогоOpel. Я не міг повірити, що машиною протягом 12 років володіла одналюдина! Після такого враження мене навіть не зупинив списокпередбачуваних ремонтів, складений на СТО після діагностики і16.01.2016 я став щасливим володарем цього красеня. Звичайно яктільки пройшла перша ейфорія і ввімкнувся здоровий глузд я почавтрохи переживати через майбутні ремонти, але вибір зроблено ізворотної дороги немає, так що потроху буду розуміти мого новогоулюбленця, не забуваючи при цьому висвітлювати всі зміни в своємубортовому журналі! Перепрошую за багато у, надалі постараюся бутилаконічнішим)))
