Це перше моє авто, звичайно ж не перше на якому я їжджу, алеперше яке належить мені:) Купив це щастя, 9 листопада 2016 року.Мрії купити були з дитинства, але рішення здійснити це прийшло в 36років, після придбання свого житла і пережитого трирічного ремонтуквартири. І тут я запропонував дружині не витрачати їх, дозбирати ікупити авто.Намучившись з поїздками до батьків до Одеси, відмовляючи собі в інших поїздках через не зручність без власноготранспорту, плюс ремонт доконав з доставками меблів, матеріалів ііншого, ми зрозуміли що це приголомшлива ідея.На початкурозглядалися варіанти до 4000уе. Старенькі, як перше авто. Сидячина бобах і відмовляючи собі в чому тільки можна, через рік мидісталися до цифри за яку могли купити фієсту або фабію, і ось тодіте я і зрозумів, що підібрався до мрії на стільки близько, щовстояти від спокуси просто вже не змогло. До автомобіля в який ябув закоханий і проходячи повз згортав шию, "ніссана ноут" булорукою подати, якихось півтори дві тисячі у.О. :) Я навіть бувготовий потерпіти ще рік, але тут несподівано запропонувалипідтримку тесть із тещею, за що низький уклін їм. Не довелосячекати. Пошуки автомобіля зайняли пів року (з березня по листопад)То пробіг скручує, то биті та фарбовані, особливо багато перекупів, дуже не приємні особистості. Переважний колір був чорним, але ярозумів, що це вже як пощастить. І ось, одне з оголошень. Втомленівід пошуків і скептично налаштовані, поїхали дивитися наМихайлівську площу. І про диво, авто було в чудовому стані на 149000 пробігу, продавець жінка, двоє дітей. З перших секунд язрозумів, це наша машина:) Усі перевірили, чи машина успішнопройшла Т.О. Нікого не кликав із друзів у допомогу при знятті тапостановці на облік. Жінка сама нам допомогла, до останньогомоменту поки що мені на руки не вручили номери і тих паспорт.Справа вже наближалася до вечора. Ми викликали їй таксі і помахалиручкою:)) За годину ми вже обмивали ключики. (ключа то по сутінемає, два брелоки, доступ безключової) З господинею миспілкуємося, вона нікуди не ховається, завжди відповідає напитання, що виникли в мене, що мені дуже допомагає.
Ось так наша сім'я обзавелася це диво -автомобілем:)
PS. До покупки авто, виходячи з покупками з епіцентру, ми майжезавжди жартували з дружиною — ти не пам'ятаєш, де ми припарковувалинашу машину:) Тоді ми ще не знали, що власники автомобілів вбільшості випадків дійсно забувають, в якому кінці стоянки залишилисвою улюбленицю
