З дитинства я їздив на Москвичі, у мого батька був Москвич, і я вирішив купити Москвич як хобі для відновлення. Спочатку я зупинив свій вибір на 412 Москвичі, але згодом вирішив взяти 2140 ранньої моделі. В Україні знайти ранній Москвич з мінімумом колгоспу, ще й живий і за адекватну ціну, справа розтяглася на пів року. До кінця весни я обрав цей варіант, і ми поїхали його забирати за 1000 км від дому, сподіваючись, що доїдемо своїм ходом.
Машина стояла без руху два роки в сухому кам'яному гаражі, збереглася для свого віку чудово. Є вогнища корозії в зачатку, але це не страшно. Ми від'їхали 5 км, як відмовили гальма і не працював ручник. Машина стріляла і смикалася, не їхала в гору, максимальна швидкість була 70 км/год на третій передачі, на четвертій машина взагалі не їхала адекватно і втрачала потужність. При зупинці авто глохло, погано заводилося, якщо завести машину, вона глохла.
Без гальм і з такою роботою машини ми проїхали близько 100 км і до 12 години ночі доїхали до окружної Львова, де зупинилися на заправці та викликали евакуатор. Доставили машину до Львова, зупинилися у готелі, а наступного ранку викликали попутний евакуатор і везли машину 800 км. Після цього нас висадили на трасі, і далі ми своїм ходом поїхали Москвичем у рідне село, тому що везти цю машину в місто не мало сенсу. Тепер на мене чекає велика робота з ремонту авто, до речі, досвіду у мене немає взагалі, будемо вчитися.















