Друге авто. Після продажі селіки хотілось щось не менш оригінальне. Щось, що заставляло б пішоходів повертати голову і вдивлятись у мимо проїжджаючий автомобіль. Серед більше двадцяти претендентів, таких як Celica 202, Supra mk3, Mercedes 124 coupe та інших, вибір впав саме на Eclipse.
Оригінальний дизайн, виїжджаючі фари, які вже стали моєю візитною карткою (не можу без них), цікавий інтер'єр, оформлений у стилі кабіни винищувача, досить потужний двигун на 150 сил, якого для трохи більше тонни ваги вистачає з хорошим запасом, і плюс не дуже високий цінник. Відразу стало зрозуміло, що це саме те.
Правда, є і декілька мінусів. Це компактний салон, в якому чотирьом їхати досить складно і некомфортно, мізерний багажник, малий кліренс і передній привід.
Коли визначився з вибором моделі, почав шукати хороший екземпляр. Довгий час нічого толкового не попадалось, раз навіть поїхав у Київ, 700 км в одну сторону, дивитись на екліпса, який, за словами власника, був у чудовому стані. По фото не дуже було видно, бо вони були низької якості. Коли приїхав, сильно розчарувався в побаченому. Авто було просто жахливо запущене, власник (видно, щоб не дістати за брехню) моментально розвернувся і поїхав геть. Сподівався, напевно, що раз стільки проїхали, точно візьмемо. Але вирішив, що краще потрачені в пусту 100 доларів на бензин, ніж потім вкладати десятки сотень в ремонт.
Приїхавши додому, дещо розчарувався, думав, в хорошому стані таке авто не знайти. І тут, якби відчував, заходжу на авторіа, дивлюсь — 5 хвилин тому нове оголошення, за 100 км від мене продається вона. Зразу набрав власника, домовились про зустріч, на другий день приїхав, побачив і забрав.
Стан був далеко не ідеал, але не заколхожена, а це головне.






