Машина – мрія дитинства. Ще в юному віці, будучи школярем, япобачив цей автомобіль біля школи – яскраво-жовта, спортивна, гарчача – так і запала мені в душу надовго . Привертає безлічпоглядів, на дорозі авто явно виділяється з потоку.Власне, за це яїї і купив — за зовнішність, зовсім не думаючи ні про що інше.суму, я почав шукати авто.Навіть приблизно не підозрював, наскількидовгими і витратними можуть бути пошуки.Дився багато різних авто -хотілося знайти більш-менш живу машину по кузову і двигуну.До 3хтисяч баксів вибір був не такий великий. Honda Civic, Opel Vectra, Opel Calibra, BMW E30, Lanos, ВАЗи і т. Д. І нічого путнього ніякмені не траплялося. Я возив на оглядини до свого одногрупника (санек, дякую) на СТО, де й проходили всі ці оглядини.Достойноговаріанта ніяк не траплялося, Саня у всіх машинах знаходив "великіпроблеми". Після невеликої перерви в пошуках я подивився у біксвоєї "дитячої мрії". У результаті були поїздки до Києва, Одеси, Дніпра — марно. Усі оглянуті авто були або надто проблемними, абовзагалі мертвими. І раптом знаходжу оголошення в Харкові — синюкрасуню, без колгоспу, на штампах і навіть без тонування — розумію, що це вона. Так і сталося. Приїхали на оглядини до Сани - піднялимашину - і тут у всіх очі розширилися. Стан кузова всіх вразив. Нігнили, ні іржі, ні підкраси. Кузов
вогонь. Мотор - тут були питання у моториста, який слухав його "через викрутку". Вердикт – мотор своє від'їздив. Але мотористові яне повірив - повірив собі. Моторчик шепоче, не трясеться, їде дужебадьоро. У результаті - переоформлення - машинка куплена.
З мотором все добре, шепоче, радує. Сподіваюся, машинка ще довгомене радуватиме.
