Все почалося з того, що після весілля ми з дружиною задумалисяпро власний автомобіль. Грошей було не багато, тому коло пошуківбуло обмежене тольятинською класикою. Саме ця машина попалася нампісля того, як ми подивилися три "копійки", не кажучи вже прорегулярний перегляд авторіа.
Після огляду останньої, знайденої на авторіа, біг звідти як зебригалопом.Того ж вечора нам запропонували подивитися цю. Зрозумів щоз нею розлучитися буде непросто.До душі припала.Салон був "тюнінгований" попереднім господарем.Раніше "зовнішній тюнінг" я невизнавав.Але в цій машині він якось не дратував, а зараз я йпоготів прикипів до такого її вигляду. І наступного дня я вжезабрав її у продавця.
Зважаючи на те, що досвід поводження з Жигулем у мене нульовий, унайближчий вихідний поїхав на діагностику до майстра, якого менірекомендували, коли я загнав машину на яму. Не оглядаючи, запитав: "ти її на ринку брав? " Після цього він поліз у яму, а япочав морально готуватися до вердикту. Перебуваючи в ямі, вінперераховував проблемні місця, а дружина записувала в блокнот. Коливін закінчив я переглянув список і вже почав шкодувати пропридбання. Поїхав додому засмучений, але вдома переглянувши списоквирішив, що з машиною розлучатися не будемо. Більшістьперерахованих ним несправностей не стільки несправності, скількитермін поточного обслуговування, що підійшов. З масштабного тамбуло підварити лонжерон, замінити рульову трапецію та рульовуколонку. За кілька тижнів відігнав машину на зварювання і забрав їїнаступного дня. А решту робив сам.
У планах:
— пересипати ходову спереду;
— замінити рульову трапецію;
/>
— розвал-сход;
— замінити робочі гальмівні циліндри на правій переднійступиці;
— встановити карбюратор Solex ДААЗ 21083;
— новий акумулятор;
— замінити рульову колонку;
— ГБО;
— відремонтувати спідометр;
— електропривод замку багажника;
— новий акумулятор;
— перебрати задні гальма, замінити трос ручника;
— якісний звук у передні двері.
