Ось знайшовся покупець на мою трудягу-Газель, обговорили ціну, стан авто і вдарили по руках. Тепер у моєї колишньої ластівки новий господар.
Настав час покупки "нового" авто. Око впало на Транзити (недороге і витривале, а головне — дизель). Перекопав інтернет уздовж, упоперек і по діагоналі: у Криму дешево — але лажа з доками, у Донецьку непогано — але страшно їхати туди. Транзитик на Сумщині — увечері поговорив з господарем — 8:00 ранку вже з товаришем там. Подивилися… (лірику опускаємо)… і о 13:00 я вже на своєму Транзитику мчусь додому. О 13:30 мене вже тягнуть на шнурку — розлетілася хрестовина кардана, вона клацала, але думав, що дотягну.















