Машини любив завжди, але моє близьке знайомство з авто, тобто коли я легально дістався керма, почалося з 18 років. Тоді у нас уже 2 роки в родині була Авео, хетч рейсталінговий Т200, потім з'явилася Мазда 6 2003 і Сивло 2005. Але мій інтерес і щира симпатія залишилися в бюджетному сегменті, а саме Део та дешеві корейські Шевики.
Не дивлячись на дійсно великий кайф від управління Сівіком, у думках завжди першою машиною хотів або Лося, або Авео, або, якщо розбагатію, то звичайно пацанський БМВ е36 (в ідеалі е39). Але, як це часто буває, суворі реалії життя змушують запхати свої дитячі мрії куди глибше і на довше.
Купити, в ідеалі, хотів щось до 4000 $, хоча було шалене бажання вкласти до 5 тисяч. Але раціональне мислення та розуміння того, що авто потрібно утримувати, а їздити доведеться щодня, взяли гору. Настав час вибирати. Жигулі були відкинуті відразу, адже вважаю, що це авто купують тільки мазохісти і таксисти в силу його ремонтопридатності.
Звичайно, хотів Лося, головним критерієм була присутність кондея, але справді живих екземплярів за такі гроші я просто не знайшов. Лося без кандея брати не хотів, бо не бачив сенсу переплачувати. Був кинув погляд у бік китайців і старих іномарок, але й там було дуже сумно. Якщо зі старими іномарками все зрозуміло, то щиро здивувався вибором серед китайців: за такі гроші в основному тільки китай першої хвилі і в вельми сумному стані.
Спочатку сходив на пару просто цікавих автомобілів, щоб зрозуміти, чого взагалі чекати. Зрозумів, що перспективи дуже невиразні, а головна проблема - це велика кількість людей, які їздять на цих машинах до останньої краплі масла і скидають їх, коли машина вже зовсім втратила товарний вигляд. Таких, на мою думку, відсотків 85.
Потім почав ретельно відбирати оголошення, шукав адекватні варіанти, де видно, що за авто хоча б намагалися стежити і не заколхожені горе-господарями. У нас у місті в мою ціну потрапляли від сили 2-3 авто, а в Одесі трохи більше. Пробіг 57 000 км, 2003 р. Як і у перша думка, що пробіг відмотаний, кузов кривий, салон загажений. Але фото було багато, і, судячи з них, машина у відмінному стані.
Повний скепсису і недовіри я зателефонував господареві, і домовилися зустрітися наступного дня. Природно, є дрібні подряпини по кузову і сліди невдалого паркування, але це все дрібниці, особливо дивлячись на рік. В Одесу їхати вже не хотів, і наступного дня після остаточної перевірки на СТО пробігу та ходової, машина була куплена. Їй все добре: якість складання, дизайн, ходова, витратна частина.
Головний мінус - це те, що робить цю машину Сенсом, а це серце Таврії. І якщо ви виїдете на трасу з повним важким багажником, ви зрозумієте, про що я. Але якщо порівняти, особливо нема з чим, і вантажі тягати вам не потрібно, машина ідеал. Для літніх вилазок на море або на природу в самий раз. Авто повністю стокове, були тільки зашумлені двері.
Плани на машину - зберегти її в такому ж стані, як вона є, виправляючи дрібні заводські косяки, про які начитався на форумах, адже руки все-таки сверблять.











