Всім привіт! Почну знайомство з форумчанами тим, що ніколи не був власником авто даної марки. Прошу зрозуміти та підтримати. 8 років володів автомобілем MB W210 E430 4MATIC. Машина дуже рідкісна в наших краях, на любителя (точніше на поціновувача). За весь час автомобіль з року в рік ставав тільки кращим, надійно захований у гаражі під шаром солідолу.
Новий господар півтора року шукав. Купив, не думаючи. Вибирав авто дуже довго. Вибір зупинився на преміум німцях і японцях. Спочатку дивився тільки в інший бік материка, Lexus, Infiniti (ну ось буває ж, що після стрункої і чарівної слов'яночки хочеться попасти мулатку з Бразилії, а краще двох). Діяв принцип "в житті потрібно все спробувати" (крім наркотиків і одностатевих зв'язків) у потрібній комплектації, з мотором і так далі.
Audi… Така вся Audi. Але хоч "пацан до успіху йшов, не вийшло, не зрослося", як казав один відомий критик сучасності. На мої запитувані ТТХ і $$$ виходило у Audi або надто мало дверей, або надто багато Golf'a. Окей, їдемо далі. Залишилося тільки BMW. Задивився на трійку F30 328i. Тут уже все легко, як мені здавалося: максимальний рік, мінімальний пробіг та задній привід. Схема: купуємо, чіпуємо на 300 сил, вчимося їздити боком і через півроку продаємо. При цьому нічого, крім олії, гуми та задньої правої чверті, не міняємо. Але не тут те було. Скільки варіантів переглянули... Насамперед дивувало те, що відносно новий авто, 15-16 років, такого бренду, у 90% випадків бідний, як церковна миша, або вже кустарно дооснащений, битий чи пригнаний з аукціону. Автомобіль має попит. Ціна тримається завищеною. Вартість дооснащення не відповідає очікуваному. Купити, покласти 5$ грошей на необхідні для мене опції… Зробити машину з часом краще – це насолода. А купити і знущати те, що тебе не влаштовує, — це вже потреба. Як ВАЗ 2115 з салону, потрібно ще за допомогою кувалди, зубила і такої матері довести до розуму і підігнати зазори. За якийсь тюнінг взагалі мовчу. Тим більше, скільки я на ній їздитиму, чи не захочу продати через пару місяців, не зрозуміло. Не доля видно.
Але Саня, гідна людина, і за сумісництвом новий господар мого W210 і мій новий друг, за збігом обставин привів мене і тицьнув носом у цю машину. Перша думка була про те, що десь каверза. Щось не так. Не може бути так добре, особливо після того, що я бачив раніше. Власне, це почуття (іноді навіть панічне) не залишало мене перші 2 тижні. Дивилися машину 4 особи. По 4 кола, в кожну дірку, що називається, приладом. Робили запит офіціалам за обслуговування. Повна технічна діагностика на СТО BMW. НіЧеГо!
Купуємо, оформляємо, дорога назад. Поставив на паркування, пішов додому. Посеред ночі вийшов на паркування. Перевірив, чи не наснилося. Ліхтариком полазив. Почухав ріпу, пішов спати. 2 тижні мене мучили ці сумніви. Є постійний доступ до СТО (брат), доки всі не перевірили, я не міг заспокоїтися. Особливо, що стосується двигуна, тому що в наших руках такий перший раз, а страшилок за нього повний інтернет. Але про це вже далі у БЖ. А все просто банально. Машина для ринку USA куплена тут, новою, в салоні. Типу так дешевше значно, але без офіційної гарантії. "Сірий" автомобіль. Але мені це ролі не відіграє жодної. У той час, як основна маса битки з аукціону.
Один господар, Павле, мій тезка. Повна пачка сервісних документів для обслуговування. Повною мірою до останнього моменту. У машині робилося те, що й робити те й не треба. На цьому по суті все, чекайте на новини. Всім дякую за терпіння, хто подужав стільки.































