Передумала!
Ось уже місяць, як ми відмовилися від ідеї продавати пріору, причиндля цього було достатньо.
> Одна з перших проблем, з чим ми зіткнулися при продажі -покупці шукають не биті машини, або хочуть бути обдуреними Коли ятільки повісила оголошення на авіто, одна моя подруга, яка зовсімнедавно успішно продала свій вбитий акцент, порадила написатибарвисте оголошення в стилі "не битий, не фарбований, одингосподар" – каже люди ведуться тільки так, її акцент, зібраний зполаманих шматочків, пофарбований у курному гаражі, полетів за паруднів (варто відзначити, що ціну поставила як на небиту машину).
Досліду продажів у мене немає, тому для мене це стало великоюпроблемою.Спочатку намагалася замовчувати про недоліки - профарбовані елементи, а більше говорити про переваги - хороший двигуні підвіска, але люди приїжджали з цифровими товщиномірами і тут ужемовчи, не замовчуй, всі недоліки очевидні, а до двигуна справа недоходила. Більшість потенційних покупців розгорталися на перших 10хвилинах огляду, інші втомлювали розмовами по годині про те, якпогано жити або про іншу абстрактну брехню. Серйозних дтп з машиноюне траплялося, але навіть неакуратне паркування біля роботи – зодного боку зачепила сучком від дерева водійські двері, з іншогобоку ледь зачепила іншу машину і все вже треба випрямляти, фарбувати, а люди роблять круглі очі і кажуть, що це обурливо, цямашина нам не підходить. Потім ці покупці мене вже так втомили, щовідразу по телефону я розповідала про недоліки кузова. Але й прицьому все одно люди їхали з товщиномірами, а потім говорили про те, що бито тут і тут. Не розумію я цих людей. Друга велика проблема, зякою я зіткнулася під час продажу авто – номер телефону ставдоступним будь-яким перекупам, авторинкам, сайтам з продажуавтомобілів. Перші кілька тижнів просто завалили якимись лівимисмсками, дзвінками. Неприємно. Але що стало приводом не продаватимашину саме зараз – реально нічого купити. Навіть якщо додати і 100та 200 тисяч. Можливо хороші екземпляри розбирають як гарячіпиріжки, а на ринку стоять потворно іржаві машини, неохайнівсередині та з двигунами із сумнівною працездатністю. Після походівна авторинок і поїздок по оголошеннях якось дуже захотілося додому, до рідної машини, що вже стала. Тут теж не без косяків звичайно -відразу довелося підшипник задньої маточини поміняти, колодкигальмівні разом з циліндриками, але хто знає, що нас чекало, купими іншу машину. Тож поїздимо ще!
Коментарі6
Якщо не лежить душа, не продавай
у мене коли запитують - ти б на якій машині хотіла їздити. і я відповідаю, що на пріорі, все зрізу - тююююю якісь приземлені мрії))) а чого мріяти, он вона, чекає мене. села та поїхала)
На кожну машину завжди знайдеться покупець. Головне чекати)))
так) а найголовніше - хотіти чекати) а то тільки виставила, перший тиждень не пішла - вже якось переживати початки. сумніви пішли відразу, чи треба)
Ну і правильно))) Значить не настав ще час розтаватись))
ага) тепер її більше колишнього берегти буду!