легкий тизер

наклейки пробігу Київ-Харків залишили скло авто
23 серпня у Харкові пройшов маленький такий ретро парад присвяченийдню міста. Фоток я вам не покажу, просто тому, що у мене самого їхнемає = ) Справа в тому, що мій фотоапарат у цей день, на жаль, алене був зі мною і тому всі фотографії я чекаю, а вам для затравкиможу підкинути ось таких пару:

Загалом крім пари нових реплік з гаража Фельдмана, нічого новоголюдям явлено не було, хоча для мене був новинкою ще один Мерседес, але як виявляється це взагалі… перше відреставроване у людини авто.)

Але щоб не бути голослівним і не відволікати вас просто на якісьтизерки, я розповім історію про те, як пару днів тому довелосявиручати ще одного крокодила.

Справа була вранці, я пив каву і вже починав планувати день, щокуди бігти, та й чого приховувати — увечері у товаришахлопчисько-поганий повинен був бути, як тут задзвонив Дзвонив Коля, mike-nnn, що він стоїть перед стоп-контролем уПісочині, це якраз виїзд з Харкова у бік Києва, у нього навернувсятрос зчеплення і чи немає у мене нагоди такого. Ні, ну всі тут, звичайно ж, хмикнуть і скажуть, що як же — у всіх прямо ось усерванті в залі й лежить! Але я, на жаль, не з-поміж них. Єдине, щоспадало на думку - це волочити його на СТО і швидко виготовлятиновий, т.К. Їхати йому ще було і їхати в дорогу. Крім того, щофотоапарат втік від мене, то ще й техпаспорт від Трафіка аж ніяк незбігався з Трафіком, а буксирувати на машині без документів нуякось не фешенебельно, чи що. Так що вибір упав на старий добрий19D і брязка покірно з тросом помчав рятувати потопаючого. Післяприбуття на місце було виявлено, що обидві буксирувальні петлі уСХа відкручені ще попередніми власниками, ахтунг, і як би чіплятийого і нема за що. У Колі троса не було, тож варіант зачепити одинчерез підрамник і другим з'єднати машини ну ніяк не здійснювався.Справа була вже опівдні, саме те в будній день і я усвідомив, щоінших варіантів крім як прорватися в центр міста в годину пік своїмходом і немає. Пояснювати не харківському жителю, як йому проїхативід Пісочина до стадіону Металіст дворами та провулками — нереально, так що ключ на ключ обмін, Коля жене ВХа, а я поїду безпедалі сцепи.

Деякі подяки інспектору ДАІ, якому пояснили, що нам треба вмісто повертатися, зчеплення немає і найзручніший варіант — цезупинити і потік і дати можливість розвернутися через дві суцільні.Сказано зроблено. Він зупинив потоки і ми подякувавши, помчали вмісто. До СТО я доїхав лише тричі глушачи мотор щоб зупинитися, всеінше я варіював швидкість від 25км/ч до 65км/ч котячись на третійпередачі і подолав стра-ааа-ашними чинухами всі затори та залипучісвітлофори. Окремо хочу сказати, що ось це ось лампове світлодорестайлової приладки подарувало мені стільки позитивних спогадіві так пригріло душу, що ось зараз дочекаюсь коли буде 11 ранку іподзвоню майстру з питанням - де мій М25/659? ! :(

На СТО нас чекало легкого розчарування, зчеплення вичавлюєтьсявкрай туго і заправлений трос просто виривало з обойм, а токар уцей день відпочивав. Тож єдиним способом врятуватися був таки пошуктроса... І тут я згадав, що на другому СТО, що обслуговує в нашомумісті Сітри гідравлічні, лежить мій трос старий, але ще цілкомживий. До бідолашника До того ж була виявлена ​​і прибрана текти зобратки, та підварена шайба притискна кріплення нижнього передньоговажеля до підрамника. А я поспішив вирішити свої справи і подавсяна хлопчака! =)