Про халатність СТО

Доброго всім дня. Хочу поділитися гірким досвідом про халатністьпрацівників СТО, бо по іншому це не назвеш.
А тепер усе по-порядку.
Рано по дорозі на роботу появився у мене непонятний звук відзаднього барабана при гальмуванні. Враження було таке, що от-отвідірве накладки на колодках. Оскільки наступного дня мав їхати 300км, треба було цю поломку усунути. В той день практично всі СТОбули зайняті, але мені вдалося знайти один вільний підйомник змайстром. Поїхав я значить туда, розібрали — накладки цілі, алеодна сторона стерта більше, а друга менше. До слова, колодкипроїхали 20000 км, стояли українські DS-UA. Поміняв на FomarFriction (польща). Заодно і замінив масло + фільтра, бо вже часприйшов. Результат — звук пропав, притираємся…
Поїхав я до Львова, вирішив усі свої справи. У неділю сів, прогрівся, пробую їхати — а воно не їде! Лівий барабан заклинений.Саме колесо не клинить, але їде важко. Що зміг то зробив своїмисилами:і пробував різко рушати, і стукав по барабану, і знімавколесо — результат нульовий. Завдяки нашому науково-технічномупрогресу, знайшов в інтернеті з телефона цілодобове СТО, але вонознаходилось на іншому кінці міста. "легенько доїду", — подумав я ісильно помилявся. Через 1 км почало скрипіти, диміти і смердіти. НаСТО попалися адекватні люди, які знайшли евакуатор по нормальнійціні і уже чекали мене.
Причина дуже проста:нерівномірно і забагато підвели колодки добарабану, і коли я пару днів покористувався ручником — колодкирозвелися в стопор.
Евакуатор по місту виніс 300 грн, за роботу попросили 200. Цедобре, що все сталося у великому місті. Якби я зупинився на трасі —було б набагато дорожче і додому я би попав, напевно, вночі.