Прокинувшись вранці п'ятого дня в селі Синевир, вирушили дооднойменного озера. По дорозі заїхали до ведмежого притулку, дереабілітацію після цирків та приватних колекцій проходять пошарпаніжиттям ведмедики. Тут для їхніх потреб виділено 12 гектар лісу.
Далі вирушили до озера Синевір.На КПП перед ним, нам булозапропоновано сплатити щось близько 100 грн за в'їзд на територіюна авто, крім вартості за вхід з особи по 25 грн. -Аж історія буладо речі і в Шернборні, тільки там взагалі запросили за в'їзд 150грн., крім входу.Природно за в'їзд платити що в першому, що вдругому випадку, ніхто не став, тому що йти не довго.
<
Озеро Синевир дуже гарне, в ньому багато риби та прозора вода.Ловта годівля риби, купання заборонено.Тільки дивитися можна)) Ну ідихати)) А запахи тут супер.Весна — все цвіте і пахне.
< Обійшовши невдовзі навколо озера, зробивши купу фото, ітрадиційно магнітик, вирушили в наступну точку — Ворохту.
Дорога до неї вела практично руслом річки Теребля. Чим далі мивід'їжджали від Синевиру, там гірша ставала дорога. А проїхавшиКолочаву, залишився лише напрям у вигляді ям та щебеню. Тут у с.Мерешор було складно не помітити просто гори сміття в річці. Удеяких місцях доходило до островів зі сміття. І це у гірськійрічці. І хто у цьому винен? Чому у насичених туристами Ворохті, Яремче і близько такого немає… Ця картина нас дуже засмутила.
На виїзді із с. Мерешор погляди місцевих жителів на нас як на білуворону дали зрозуміти що далі дорога буде лише "веселіша". Туриститут бувають рідко.
Проїхавши 5-10 км. Зі швидкістю 20-30 км/год, ми побачили що річкастає ширшою і спокійнішою. Як виявилось попереду була дамба.Своєрідне водосховище має дуже гарний колір води. Зновунаближаючись до прикордонної території, кинулося в очі виконанняпарканів у місцевих жителів. Дуже часто вони виготовлені знержавіючої сталі, або, можливо, покриті хромом. Насміялися з цихпарканів на користь.
Будинки місцевих жителів тут мають як правило 2 і більше поверхи.Імовірно, є якесь місцеве змагання хто зробити собі більше будинокі більш блискучий паркан)) Ось тільки дорогу перед будинкомпокласти це вже не комільфо…
Біля села Ділове відвідали унікальне місце – географічний центрЄвропи.
До вечора досягли Ворохти.
Коментарі
Поки немає коментарів — будьте першим.