Відпустка 2018 ч.7 Ужгород – Берегове – Синевір (112000 км.)

На четвертий день ми виїхали з Ужгорода у бік Берегово у пошукахвиноробень.
При в'їзді в Берегове розташований дегустаційний зал Чизай.Екскурсію чекати ми не захотіли, оскільки вона була тільки ввечері, а приїхали ми ще до обіду.Продегустували пару трійки вин, купилипару пляшок і поїхали далі.Вино забігаючи наперед одне вже вдомавипили — рожеве, назва не записав, але мені воно не дужесподобалося.Здивувала також відсутність пробки.Пляшка закритазвичайною металевою кришкою на кшталт як на міцних напоях…
Гуляти Берегово ми не стали оскільки часу було в обріз, авиноробний маса Про цей регіон хотів відзначити переважанняугорської мови, над українською та російською. Реклами і тим пачемісцевого населення.
Далі заїхали до села Кідеш, а саме винороб Карл Шош, на вигляд цезвичайний двір з невеликою вивіскою на вулиці, зайшовши у двірледве знайшли працівників цього закладу, але знайти спільну мову зними не вдалося. Розмовляли вони українською дуже погано, але кращеніж я угорською)) За підсумком була куплена одна пляшка вина чистонавмання. Тут здивувала також упаковка — звичайна пластиковапляшка…
Після цього вирушили до с. Бене. На в'їзді до якого побачилививіску "дегустаційний зал "урста". Гарний під'їзд щебенем черезвиноградники. Нас одразу зустрів молодик, який провів нас удегустаційний зал, як це й личить у таких місцях. Зал до речі дужегарний. Також нам запропонували відвідати їх винний льох, ізвичайно ж ми не змогли відмовитися.Всередині нього дуже сиро іспецифічний запах.Дуже атмосферно.Продегустувавши також пару трійоквин, купили пару пляшок і вирушили до м.Хуста щоб пообідати.
Дорога з Бене в Хуст просто жахлива.
У Хусті пройшлися центральною пішохідною вулицею в пошукахкафе-їдальні.Знайшовши щось більш-менш нам підходяще, замовилибограч. Страва мені не дуже сподобалося.А саме його сокирністю. Здрібними кістками, їсти потрібно акуратно, хоча можливо це й винаданого кафе. > В'їжджаючи до Карпат погода та сонячної поступовозмінювалася на похмуру. Як і личить у травні в Карпатах. Якщовірити прогнозу погоди, то у травні з 31 одного дня, 23 йдуть дощі…Але нам, стомленим довгими переїздами по спеці, це було тільки наруку.
Поступово набираючи висоту, досягли перших хмар. Було дуже цікавоїхати через них авто. Вийнявши руку з вікна вона поступово стаємокра, хоча дощу немає)) Хмари можна доторкнутися руками. .
Далі досягли Синевирський перевал.Місце дуже гарне. Фото його непередадуть. Одне з кращих місць де я. Але це ще хмари дужедопомогли звичайно. Але все ж таки.
Трохи пізніше приїхали і в саме село Синевир і влаштувалися наночівлю.