Відпустка 2017. Знову Ворохта та спроба піднятися на Драгобрат.

/**/
День перший. Умань
День другий. Кам'янець-Подільський
День третій. Хотинська фортеця
День третій, водоспад Джурін та руїни Червоногорода.
День… коротше, Ворохта
Водоспад Труфанець та гора Говерла

<
Знову OFFRoad або спроба зламати автомобіль))))

карта цих подій

Повернувшись із походу на Говерлу назад до Ворохти, купили 2піци і поїхали на гору з підйомником, на неї я з першого днядивився, але не міг знайти до неї дорогу. Ось, іншого місця з'їстипіци не знайшлося, тільки тут))) Урок 2:Рано чи пізно, будь-якегрунтове покриття перетворюється на колію від УАЗ!
Згорнувши з центральної дороги у Ворохті, асфальт незабаромперетворився на вже звичну ґрунтовку з каміння, яка під серйознимикутами поповзла вгору, іноді доводилося з другої перемикатися напершу через те, що машина не тягнула. А кілька разів навіть затихлана холостому ходу через те, що бензин у поплавковій камерікарбюратора перетік (у мене рівень трохи занижений, перестарався зпідгинанням язичка на поплавці)., чим вище піднімалися тимдавнішими та примітивнішими ставали машини у дворах місцевих, апісля чергового повороту залишилися пара уазів, побита фронтера таГАЗ-66.
За те панорами навколо…

>

Доїхали ми до одного повороту де колія стала конкретно УАЗівською інам її потрібно було перетинати що б за поворотом їхати з іншогобоку цієї колії. Благо в самому повороті її не було, але булокілька хороших глибоких калюж (ну дощ-же вчора був). Газку, стиснувши зуби і кермо, намагаючись якось їх обрулити і якомогам'якше дістати захистом ґрунт, перескочив і навіть не стукнувся, адреналіну повні штани)))). Але до вершини не доїхали, шляхперегородило приватне домоволодіння. Розвернувся в цій коліївідірвавши борзговик і набравши землі на фаркоп, з'їхав з "дороги".

Всі, приїхали.
Че чекатиме тут.

Далі пішли пішки. Як виявилося, домоволодіння було проїзним і можнабуло їхати далі. Ну гаразд, пішки 20-50м це не кілька км. Метадосягнута
Але для початку треба прикрутити бризковик на місце і зновуперетинати цю колію в повороті. Назад виявилося складніше ізахистом землю дістав, але колію переїхав

Побуксувавши на мокрій траві, вибрався на мокру колію…навіть другуввімкнув…
…рухаємось до виїзду…наближаємося до того самого повороту… Тепертільки вниз… Іноді перша передача+гальмо, а машина на камінчикахпрослизає разом із цими камінчиками…
Дібралися в номер і спати. Завтра підкорюватимемо Драгобрат.

Спроба заїхати на Драгобрат
Дивився відео в інтернеті, фото, читав звіти на драйві в томучислі), аналізуючи свій позашляховий досвід (не тільки за цюпоїздку) — все це вселило надію, що зможу туди заїхати і навітьспробувати поїздити по вершинах. На "кросівках" люди теж тудизабираються...
Загалом, шикарним асфальтом доїхали до селища Ясіня і на виїзді знього звернули на забійний грейдер з каменів. Всього нічого — 7, 5км з яких остання третина шляху пекло і морок у підкоренні яких ясумнівався, чи вистачить геометричних характеристик могоавтомобіля. То 3-4км, поки не помітив, що машина почала грітися.Встали, охолонули, погодували синочка, походили по лісі, поїхалидалі. Кардану, захисту та всьому куди могли дотягнутися абовідлетіти. Друга передача пішла як клас, Дуже захотілося щоб щебула 0, 5 передача)))) Проїхали Подряпалися ще близько 1км -гріється машина і чомусь не чути вентилятора. Потрібно десьпідвестися…

Питання де? Як? А якщо ззаду хтось їхатиме? А раптом назустрічГАЗ-66 чи Урал? Побачив щось схоже на кишеню і сліз тудипроскреготавши захистом по камінню. Під капот, замикаю викруткоюконтакти датчика — реле клацає, а вентилятор не крутиться. Лізу вщиток запобіжників та міняю запобіжник що послав всю цю витівку зhike. Вентилятор ожив.
До вершини ще 3-4км, ми залізли трохи далі за базу "свидовець", донайскладнішої ділянки ще близько 1км, вже друга половина дня (розумніше вранці треба було бути, а не виїжджати до обіду ), машина явно не горить бажанням їхати (вже десь втратила бризковики, знову почала глухнути на холостому ходу при положенні морди крутовгору і тепер запобіжник). Дружина закидає думку, яка вже крутитьсяі в мене: "може ну його? ". Думаю, ще близько години-двохпідніматимемося, як там на вершинах після дощів? Проїду-непроїду? Скільки ми там будемо? А скільки спускатимемося? Якщо до темрявиспускатися, то сенс туди дряпатися на 2години максимум, а потемному щось очково якось…
Прислухався до внутрішнього голосу, зі скреготом захисту і днища обкаміння розвернувся в купу прийомів на цій доріжці і поскакавназад.Ну хоч знайшов свої бризковики по дорозі назад, та в лісіпогуляли, він тут абсолютно інший, не такий як у Ворохті.
У районі тимчасової зупинки, праворуч від річки протягом усьогокадру — дорога…
Резюме:швидше за все на сторінки справній класиці видертися можна, довго, складно, але реально… і нафік потрібно) автомобілябездоріжжям, навіть відео, розкадрування з якого я доклав, не даєвсієї вистави. Неглибока колія одночасно може стати по коліно.Вискочивши/перескочивши передні колеса на камінь, не завжди доїдешдо нього задніми. Суха трава моментально стає мокрою та слизькоюпри виїзді на неї. Гірка на яку начебто вийдеш без проблем —починає обсипатися під провідними колесами… Відпочинок у Ворохтідобіг кінця і ми їм залишилися задоволені. У 2014 році ми здружиною Ворохту не оцінили, вона нам здалася черговим, нуднимселом, що втратилося в горах, — ми просто її не розглянули.
10.09.17 з ранку висунулися на Закарпаття. Ох, якби я знав, що мояневдача в підкоренні Драгобрату буде компенсована з лишком…

Далі буде…

"якби я знав, що моя невдача в підкоренні Драгобрату будекомпенсована з лишком…

Далі буде…

"якби я знав, що моя невдача в підкоренні Драгобрату будекомпенсована з лишком…

Далі буде…