Знову вимушені витрати. Поміняв гуму.

Ех, знову мене Семен на бабосики розпряг… І причому взагалі ніфігане планово. Став я останні пару тижнів помічати, що Семена влівопідтягувати стало. Вирівняв тиск у шинах. Не допомогло "думаю, дайзаїду, розвал перевірю. Хоч і в ями, начебто, не влітав. Мало що.Заїхав на розвал. Перевірили все в порядку. Кажу, тягне машину.Дивіться, є якась хрень. Просто так, від" Нехер робити, я б неприїхав. Придивилися, кажуть, чувак, у тебе покришці пизд @. Звнутрішньої сторони корд поліз. Ще і спереду. Дивлюся, і худну відщастя.
Блін, думаю, пипець... Тільки на акумулятор бабосиків нашкреб... Атут тобі на, знову готовий копійку. Далеко не поїдеш.Жити тохочеться.Перекинув назад я покалічене коліщатко і покотився наринок, дізнаватися вирок, що по чому.Машина після перекидання коліспоїхала рівно.Думаю, слава Богу, хоч з ходовкою все гаразд.
> Їду на ринок і думаю, хрін хто мені зараз продасть однупокришку. Більше того, хрін я знайду взагалі свій НордМайстер наринку. Гумі то, УВАГА, аж 8 РОКІВ. Та народ, не привиділося. Амтелмій відслужив мені вірою і правдою АЖ 8 ЗІМ. Переживає другумашину. Брав у далекому 2008 році і сумлінно відкотив усі вісімзим. І не разу не підвів мене мій НордМайстер. Бувало таке, щобампером сніг греб по нечищеній дорозі до дачі аж 3км, коліюпробивав, і хоч би хрін. Бувало, що з двору о пів на п'яту ранкуперший на трасу вискакував, по фари снігом завалений. Бувало, потакому «склу» сунув, що довкола всі «ялинками» стояли, а я їхав.Так, шумить НордМайстер. Але, за те, пре, як танк. Ех, гадаю, шкодагуму. Але, схоже, просто час йому настав.
Приїхав на ринок. Мої припущення підтвердились. НордМасер немає.Усі бариги в один голос говорять, що в Україну взагалі він уже рікяк не заходить. Шукай, може, у когось у загашниках завалявся. А такне реально, навіть на замовлення. Проїхався я після ринку помагазинах. Результат той самий. Їду додому і розумію, що однієюшиною справа, схоже, не обійдеться. Прийде розпрягатися напару.
Приїхав додому. Заліз у інтернет. Дивлюся, висить мій Амтел і нагума.Цц і на інфошині. Думаю, дякувати Богу. Замовлю, навіть нехай, якщо одну шину не продадуть, куплю пару. Зате те, що хотів. Та нетут було. Дзвоню, кажуть те, що й на ринку. Думаю, пи@ораси. Якогохріну людям голову морочити. Інтерфейс хоч зрідка оновлюйте, баригидовбані, зажерлися.
Все, пипець. Коло замкнулося. Розумію, що НордМайстер мені купитине світить. І доведеться вибирати із того, що є. Варіанти, дорожчі, ніж 1000 за шину, навіть не розглядалися. З бюджетного, Преміорі, Кордіанту. Хотів підтримати вітчизняного виробника, купитиПреміорі. То вони, падлюки, не шипують зиму взагалі.А для менешпилька – це принципово. Вже 20 зим за кермом, і весь час на шипах.За цим варіантом Преміорі відпав сам собою.
Поки по ринку лазив, бариги мені сватали Тунга Нордвей. Заліз угугл, почитав відгуки. Думка склалася не однозначна. Підкуповуєцінник 800 грн за штуку. Та й малюнок непоганий. Теоретично, повинен сніг вигрібати не гірше за НордМайстра. Вирішив спробувати.У підсумку маємо два колеса Тунга Нордвей.
Брал навмисне перевірений роками розмір 185/65/R14. > Старийскат.

На ньому машина вище та й по стійкіше. Понад те, на літо такожвізьму саме 185/65/R14, т.К. На R13 Семен занизький. Не набудь-який бордюр застрибнеш, та й пузом часто шкребешся влітку набездоріжжі.
Природно поставив нове на перед. А старенький НордМайстер ще ззадупокатає. Плюс, маємо в запасі одну покришку на чорний день, доситьтаки в пристойному стані.

Начебто все.
Всім світу!