>
Міст біля Русі
Дунай, вид з мосту
Система оформлення документів на кордоні мені сподобалася, з якої вяку країну ви не їхали б, ви переїжджаєте міст, під'їжджаєте доконтролю йдете в будку №1 оформляєте виїзд, робите 2 кроки вперед ів будці №2 оформляєте в'їзд до Болгарії, не сподобалося, щопаспорти віддають не відразу. А просять проїхати вперед тапочекати. А чекати там нема де, там проїжджа частина — іпочинається тиснява, де всі один одного блокують. Дочекавшисьдокументи, мені виїжджаємо на дороги Болгарії. Не забуваємо заїхатина заправку за веньєткою, якщо румунська повністю електронна, головне зберегти чек про купівлю, то Болгарську треба клеїти внижній правий кут лобового скла та камери на дорогах їїзчитуватимуть. Вартість 18 євро на 15 днів. Болгарські дороги непогані — ям, дір, горбів немає, а тріщини після загортанняполірують урівень з асфальтом... Але після румунських, де дорожнєполотно нове, вони здаються гіршими. Та й ведуть болгари трохибільш жовкувато. За цим фориком я проїхав майже всю Болгарію. Вінграмотно їхав, де треба скидав, а де треба топив. Здивувалавеличезна кількість повій на трасі, і одягнені, і в купальниках, істарі, і взагалі малолітки, стоять і можуть ще й помахати машині, що проїжджає)) (затупив і не сфоткав :( )
Під час чергової заправки газом, вирішили купити свіжого хліба ідалі харчуватися запасами (з собою з України взяли нарізки, йогурти, овочі різні та хліб)
Далі дороги в Болгарії перестали петляти і покращало якістьпокриття, склалося враження, що румуни роблять дороги в усіхрегіонах однаково, а болгари воліють розвивати дороги в столиці інавколо Окружна столиці Болгарії, Софії На автобані зустрів Лансер9 з київськими номерами, не знаю чому, але я дуже зрадів, посигналив та отримав гудки у відповідь.Ми його випередили іпоїхали далі. Лансер ми побачили знову. В Албанії. У Ксамілі. Усусідньому готелі… Ось так, світ тісна кулька. Але за черговимповоротом на окружній Софії на нас чекав сюрприз, дороги якупоказував навігатор як такої вже не було, її капітальноперекладали. Довелося об'їжджати, але з дороги всі з'їжджали врізні боки, довелося довіритися навігатору. Він нас блукав по 2-3селах і в результаті вивів знову на ремонт але з вже зрозумілимоб'їздом через зустрічку. Він глибший і відокремлений він трасидеревами і кущами. Вирішили пошукати собі таку кишеню з тіньком для15-ти хвилинного відпочинку
Кишень для ремонту
Після цього "перекуру" почалися круті підйоми в гори. До кордону зМакедонією ми доїхали протягом години-півтори. На кордоні уМакедонців черг не було, прикордонники доброзичливі, особливо донас не чіпляючись пропустили в країну. На 2-х тонній машині ... Алеми з Монею впоралися і спустилися до міста Крива Паланка, де менеза черговим поворотом чекав патруль поліції, подивившись нашідокументи ламаною англійською спробували пояснити що ми порушуємоправила (ю хев спід проблем :D), і в місті можна їхати 40км нагодину, а іноді й 30, а я провів 70 і дивився по сторонах на їхнібудинки. Махнувши на нас рукою відпустив і сказав більше непорушувати. А вдома там я вам скажу дуже не бідні, та й загаломМакедонія викликає асоціацію із ситістю, якось так. І прапор їхнєце сонце на червоному тлі… З дорогами македонці роблять наступне:Вони тримають старі гірські дороги в оцінці "задовільно", небільше і активними темпами будують автобани. Та це непомилка, замість серпантину від вершини гори до вершини наступногомост, що вселяє повагу, і на ньому автобан. Віньєток у Македоніїнемає, але ось в'їзди на ці дороги йдуть через КП і там требазаплатити гроші. Дороги дорогі і стягувати гроші треба не тільки зтуристів а й зі своїх громадян, ось і весь секрет :) Ціни різні, залежить від ділянки дороги, 0, 5, 1, 0, 1, 5 євро У їхній валютіплатити трохи вигідніше євро.
Гроші за проїзд здерли 1 євро, а за КП ремонт дороги та обмеження30км на годину)) Облом)
Наш шлях лежав через ці платні дороги а потім і окружну столицюСкоп'є у бік міста Охрід, де ми планували переночувати. >
Крім цього почало темніти і трафік на дорозі помітно зріс, цепояснилося дуже просто, вечір-неділя та всі їдуть з озера Охріддодому. Це були дуже напружені пару сотень км)) Гори, суцільнийзасліплюючий зустрічний потік і я в середині ковбаси попутногопотоку)) Пару разів були моменти коли я був у голові "ковбаси" імоя напруга зростала ще більше, боявся в лобову зловити якогосьмакедонця, який на серпантині вирішив обігнати пару-другу машинчерез зустрічну. Ще з Києва в Готель в Охрід ми писали на пошту щоможливо буде вночі, щоб не знімали броню. Спасибі їм велике щодочекалися, прибули години у 12 ночі та шукати інший готель не булоби сил точно. Припаркувався на дорозі під готелем, зайшли в номер, перекусили запасами та завалилися спати)))
День 3
Вранці прокинулися, вмилися і пішли дивитися озеро і снідати
на гірці був якийсь замок, але ми в нього так і не пішли, вирішилиїхати не поспішаючи до Поградця і дивитися озеро. Такі вулиці збудиночків для туристів Коли планували поїздку, вирішили зробитицей день днем відпочинку на озері Охрід і в цей день маршрут бувневеликий з міста Охрід вздовж озера, через кордон, знову вздовжозера і в місто Поградець, яке вже в Албанії,
Продовження у слід. Запису






Коментарі6
ми коли їхали, дорогу тільки збиралися перекладати))в замку нічого особливого, просто стара фортеця, поруч із ним досить симпатична церква)по серпантину в Охрід чесно кажучи навалювали і обганяли македонців)
Хороша розповідь, почитала із задоволенням. Хоч 1.6 мотор і справді слабенький, але мондео все ж таки не двотонний - його маса менше 1,5 тонн )
Дякую!)) Знатиму!)
водять по-жлобськи-це як?
Обганяють де заборонено, перебудовуються на перехрестях, пішоходів не пропускають. У пріоритеті особистий комфорт, а ПДР на другому плані нас так само)
У Румунію, я вважаю найвідмороженіші водяли)))) ніде в Європі не зустрічав таких.