Як я її купував

Отже, трохи історії. До цього у мене була 2109 1.3 1989 р. В.. Помашині багато чого було зроблено, і були величезні плани намайбутнє, але коли прийшла пора кухарі авто, то виявилося, щомашина гнила вся в мотлох просто. Довірці І виявилося, щогосподарка дев'ятки більше не живе в Україні і відповіднопереоформити її я не можу.Дев'ятку вирішено було залишити якдонора. Супер екземплярів не було часу.На протязі двох днів ямоніторив сайти і вибирав цікаві для мене варіанти.З самого ранку всуботу я зібрався зі своїми друзями і ми поїхали переглядати авто, першою на черзі була 2108 з Чернігова, але чувак був у не зонидоступу (хоча за день до цього я з ним спілкувався, і домовлявсяпро приїзд.) Ну що ж мінус один, другий варіант у Білій Церкві, подзвонив, поїхали. Приїхали та були м'яко кажучи шоковані. Зі слівгосподаря машина у відмінному стані та свіжофарбована. Не машина апросто мотлох, чорна вісімка вся в потіках фарби, криві зазорискрізь де можна, весь пластик зламаний і бовтається. Відкриликапот, там узагалі жах. Проводи все бовтаються, все в маслі і діркав стартері))).
Я вже почав сумувати, думав що за мій бюджет не реально купитивісімку в нормальному стані.
На зворотному шляху з Білки ми заскочили до Василька, там був одинваріант. І о диво! Ось вона, машина моєї мрії))) По кузову євм'ятинки, притертості, цокнутий бампер. Але салон, підкапотка, багажник були у дуже хорошому стані. На машині мало їздили і вонабільшу частину часу стояла у дворі. Я відразу вирішив, що вона будемоєю))).
У понеділок я приїхав з грошима і ми поїхали переоформляти її.Після 2-3 годин очікування, я з тих паспортом і ключами іновенькими номерами стояв задоволений як удав.