Автомобіль продавався у місті Лубни (полтавська область).
Переговори про машину велися з середи, домовилися з господарем насуботу (24.10.2015).
У п'ятницю надходить тривожний дзвінок з повідомленням, що "уЛубнах немає транзитних номерів" — перші пару секунд мене поглинаєпочуття розладу (але потім, на тому боці звучить таке:
"пробили по знайомих, є номери поряд, у Пирятині" — фух, пронесло, подумав я)
Та й ближче їхати на ~40 км.
Ну що ж, домовляємося в суботу на 9 ранку в Пирятині!
Субота, 05:15 дзвонить будильник, підриваюся, душ, туди-сюди, о 7ранку, покинули Київ!
Ближче до 9 ранку я вже практично на місці, залишається кілометрів5 до місця зустрічі і тут лунає дзвінок від господаря: "тут такасправа, набрали в МРЕВ, там сказали, що потрібна копія довіреності, завірена нотаріально, а нотаріус у нас працює з 10 ранку ..." —гаразд, що робити, чекаємо!
Але тут така справа, ми ж знаходимося в Пирятині! , де свійсир-завод, про який усі чули/знають!
Не засмучуємось, відразу знаходимо собі заняття на час очікування, і прямуємо до заводу, адже там напевно має бути Фірмовиймагазин!
Звичайно, ось він красень!
Накупили з другом сирів свяких-привсяких!
Попили чай/каву в кафешці, не помітили як пролетів час, як приїхалавона!
Машина моєї мрії! ))))
Ну а далі, все як завжди, огляд, прокаталися, зняття з обліку, довідка рахунок, потиснули один одному руки і роз'їхалися!
< /p>
to be continued…
Коментарі
Поки немає коментарів — будьте першим.