Перші змагання, або Перший млинець - грудкою Частина-1

Усім бадьорка!
Загалом, розповідь довга, але сподіваюся, буде цікавою.

Після такого тривалого будівництва, незрозуміло що чекати відмашини, та й як взагалі я її відчувати.По хорошому, треба булозробити кілька пробних виїздів по місцевих болотах, та перевіритивсі вузли на міцність і подивитися, на якому тиску 30-і колеса якплющаться, роззутися пару разів, хоча б для пристойності. Але на цевсе не було часу, за кілька діб я дещо встиг організувати "захисткартера" мотора, закупити шакли, трос, корозащитку і лебідку.

В останній день перед змаганнями, мені орги порадили зробити хоча бпарочку "сентраків" з дощок, бо без них там робити просто немачого!
Такі це було правдою!

Загалом, з горем навпіл, подекуди зібравшись, виїхали на змагання, воно проходило в 30-ти км від будинку, 20 км з яких проходило попутівцям, асфальтованим, але з вибоїнами…
Поки доїхали до табору, на нашому "рапторі" почали виявлятисядитячі болячки. Розвалилася одна з верхніх реактивних тяг. 10хвилин ми були в строю:)

Відправив обох штурманів реєструватися і заливати точки внавігатор:

Потім був тех-ком, та й підготовка до старту.
Старт був призначений на 13-00, і був час підкріпитися, т.К.попереду 12 годин на взяття точок... Старт був вчасно. По першійточці стало зрозуміло, що легко не буде… Стало зрозуміло, що точкирозраховані на те, що треба користуватися постійно сендтраками таручною лебідкою.
< br> Я не зовсім підтримую таку кваліфікацію заліковоїкатегорії "рейд". Тобто. За фактом цей "рейд" - це за фактом "хард/ТР-1" тільки з використанням ручної лебідки. Не розумію, може, я звичайно "відстав" за час будівництва Ниви, але як то длямого розуміння, рейд повинен бути менш складним і ручна лебідкаповинна діставатися тільки у випадку "помилки пілота/штурмана". ЦеІМХО. Хочеш складніше - є ТР-1 і т.П. Ну це все лірика ... Булизвичайно точки менш складні, але доїзди/виїзди до деяких булинепростими :)
, а з неї можна було лебідитися лише до половини бездонної "чачі".Виходу був, т.К. Щоб вийти з цієї точки повністю, не було защо чіплятися. У результаті ми просиділи на ній 2 години, покинаступний екіпаж не з'явився на горизонті. Це ніфіга не "рЕЙД"!

Ось які диски у нас вийшли після виїзду з цієї точки:

> Далі ми зрозуміли, що взяти всі точки не вийде (їх 40) завідведені 12 годин. Тому вирішено було пропускати свідомогеморойні. Ну і помчали:продовжуватиметься. Далі про те, як бралисякрапки вночі… :)