Барсук трофі 2016 - частина 3

Частина 1
Частина 2

Ну а тепер завершальна частина…
На другий день ми таки вирішили підійти серйозніше до змагальногопроцесу і йти на результат!
На другий день відводилося всього 5 годин, до всього стартскладався з двох послідовних спец- Ділянок, які булиобов'язковими.
Ми стартуємо у свою чергу, сам СУ вже глибший і складніший, ніж уперший день, дистанція метрів 100-150, ґрунт гірший, але нива їде! великих коліс та стандартних головних пар у редукторах, алепроходимо його спокійно, на фініші відзначаємось у корнеті і котимона наступний СУ, який має бути складнішим і без лебідки там ніяк, за заявою організаторів.
< Під'їжджаємо, і спочатку навіть не помічаємо, що він такий жедовгий, як і перший, але води мало, а жижи багато, починаєморубатися по ньому ... І тут я відчув всю магію "сільверів"! Я тиснутапку в підлогу, взагалі не відпускаючи, обороти близько 5-ти тисяч... Грунт більше незрозуміла, то канава, то очерет то більше незрозумій що, рано чи пізно зариваємося, але виходимо з-заотриманого розгону до цього ... В цілому веселуха! Далі треба їхатина точки, вирішуємо вчинити тактично і поїхати туди, куди ніхтоодразу не поїде. Адже йдемо на результат другого дня, і черги намне потрібні на точках…

Загалом, знаходимо першу точку, роздруковуємо її:

<

все поки що беремо ходом без лебідки…

Летимо на другу, теж швидко беремо її:

Следующая точка на отвесном склоне реки, поэтому не рискуя, спускаемся на лебёдке:

чуток вытянувшись, решаю выехать сам. Так і виходить.

Далі веселіше, дорога закінчилася, а до точки начебто не дужедалеко, але доїзду немає, хоча по генштабівській карті начебтодорога повинна бути… не куди, рубаємося через ліс прямо!
При цьому починаємо втрачати дорогоцінний час.
Доходимо до точки і розуміємо, що ми не на тій стороні яру, требашукати об'їзд, знаходимо його, але на його шляху свіжо-упаледерево, ВЕЛИЧЕЗНЕ дерево!
Бензопили немає, та й пиляти його як мінімум годину :( Вирішуємооб'їхати його, але перестрибувати доведеться все одно через меншздорове, але теж дерево, що впало, по сендтракам з лободою.
Уся ця справа посилювалася тим, що поруч з деревом, що впало, лежала здохла лисиця, від якої вражало міцним волізмом! Аж очірізало… А вибудовування будиночка з сендтраків і саме лебідіння нешвидке!
Загалом, ми цю точку так і прозвали — лисиця дохла! Чуть не забув, Дічара (мій штурман), втопив наш фотик, і він відмовився працювати, благо справа в машині була GoPro-шка, яка знімала, як ми рубалися.Довелося стирати з неї всі видоси і перекваліфікувати у фотоапарат:(

Але за підсумком зрозуміли, що вона охрененно знімає і при цьомунереально крутий кут огляду! Це читерство! :) але воно нам наруку!

Втрачаємо на цю точку багато часу, години півтори :( Але це досвід! більше ніхто її напевно і не брав, багато геморою заради однієїточки …

Котимо далі, беручи по дорозі просту точку:

Тут нічого особливого, все ходом…<

А ось далі вирішили поїхати на групу найдальших точок, там все маєвже бути прокатано, думаємо, що взяття їх буде швидким.Залишається2 години до фінішу.
<
Все проходить досить непогано і швидко. Але в машину починаєзасмоктувати не воду, а якусь каламутну чачу… далі тягнемося зізмінним успіхом і нас все глибше і глибше починає всмоктувати…
Нас ніхто не фоткав, є лише фото інших екіпажів, хто там до насрубався:

Загалом, в якій- то момент у нас починає їсти реміньгідропідсилювача, коли я намагаюся утримувати кермо рівно прилебіганні, трохи відпускаю його і видивляюся подивитися, в який біквивертає колесо ... Загалом, зупиняємось, т.К. Якщо так далітягнутися, то вирве з корінням наше переднє колесо:Як тільки непробували витягнутися ... Назад то ніяк не можна, струмвправо-вліво, загалом, втрачаємо знову час :(
Вийшли з цієї ситуації тільки завдяки стрімкому лебіженню вгору нанайближче дерево… це було мало не катастрофою, адже на кону стояло5-е місце в заліку обох днів :( Дуже хотілося отримати хоч -Би 4бали на рахунок ЧУ 2016…
Тягнемося далі, дотягуємося до повороту на 90 градусів і беремопопутно точку:Попереду ще "шлях" назад" а до закриття фінішузалишається 45 хвилин. Я починаю дико матюкатися і нервувати.Виливаю ні за що ні про що це все на Дічаріка. Але він терпить мене:) > Я вирішую просто вийти з цього коридору і не брати останнюточку, хоча лебідитися прямо повз неї ... Не хочу втрачати нісекунди! Запізнення навіть на 1 секунду - нестача всього дня! Пеналізації ніякої немає. Загалом, у цьому болоті ми остаточновтрачаємо ремінь ГУРу і зупиняється вентилятор охолодження, покиШтурман бігає з тросом, я заглядаю під капот — а там піпець.!

обливаю радіатор водою з баклахи, щоб хоч якось остудити мотор, виходить дуже це погано, але лебитися треба далі і обертипідтримувати хоча б 2 тисячі, щоб генератор заряджав вженапіврозряджений аккум : (вибираємося на тверде - УРА! ) Зкидаємовесь такелаж в машину і миттю летимо на фініш, попутноспостерігаючи, як веде тебе температура в моторі ... На швидкостіначебто починає попускати, а до фінішу близько 20-ти км і 15 хвилинчасу! Я всіляко хвалю нашого "раптора", гладжу по торпеді, інамагаюся розігнатися хоча б до 80км/ч на здутому 31-му сильвері…ледве-ледь, але вичавлюємо з нього 95км/ч! вже фінішнийкоридор! Залітаємо в нього, віддаємо маршалу корнет івсе! Устигли! Залишалося 4 хвилини і був би капець! Від'їжджаємовбік, вивалюємося з машини з таким полегшенням — ваче капець! Я нарадостях обіймаю Штурмана! Він нереальний красень! Обіймаю Раптораі дякую, що не зламався!

Фух… Тепер можна котити до табору… І чекати на результати…
У таборі перекинули колеса, тому як нам своїм ходом повертатися доХаркова, та й помити моторний відсік треба було б:

В Підсумку — взяли ми 5-е місце і заробили перші свої 4 бали вскарбничку загального заліку Чемпіонату України. Це наш дебют!

Фух, нарешті я здолав ці записи в БЖ :)

Ну а насамкінець ще невелике відео:

Всім ДОБРА!

"як веде тебе температура в моторі ... На швидкості начебто починаєпопускати, а до фінішу близько 20-ти км і 15 хвилин часу! Я всілякохвалю нашого "раптора", гладжу по торпеді, і намагаюся розігнатисяхоча б до 80км/ч на здутому 31-му сильвері… ледве-ледве, алевичавлюємо з нього 95км/ч! ІІІ… ось уже фінальний коридор! Залітаємо в нього, віддаємо маршалові корнет і все! Встигли! Залишалося 4 хвилини і був би капець! Від'їжджаємо вбік, вивалюємося з машини з таким полегшенням — ваче капець! Я нарадостях обіймаю Штурмана! Він нереальний красень! Обіймаю Раптораі дякую, що не зламався!

Фух… Тепер можна котити до табору… І чекати на результати…
У таборі перекинули колеса, тому як нам своїм ходом повертатися доХаркова, та й помити моторний відсік треба було б:

В Підсумку — взяли ми 5-е місце і заробили перші свої 4 бали вскарбничку загального заліку Чемпіонату України. Це наш дебют!

Фух, нарешті я здолав ці записи в БЖ :)

Ну а насамкінець ще невелике відео:

Всім ДОБРА!

"як веде тебе температура в моторі ... На швидкості начебто починаєпопускати, а до фінішу близько 20-ти км і 15 хвилин часу! Я всілякохвалю нашого "раптора", гладжу по торпеді, і намагаюся розігнатисяхоча б до 80км/ч на здутому 31-му сильвері… ледве-ледве, алевичавлюємо з нього 95км/ч! ІІІ… ось уже фінальний коридор! Залітаємо в нього, віддаємо маршалові корнет і все! Встигли! Залишалося 4 хвилини і був би капець! Від'їжджаємо вбік, вивалюємося з машини з таким полегшенням — ваче капець! Я нарадостях обіймаю Штурмана! Він нереальний красень! Обіймаю Раптораі дякую, що не зламався!

Фух… Тепер можна котити до табору… І чекати на результати…
У таборі перекинули колеса, тому як нам своїм ходом повертатися доХаркова, та й помити моторний відсік треба було б:

В Підсумку — взяли ми 5-е місце і заробили перші свої 4 бали вскарбничку загального заліку Чемпіонату України. Це наш дебют!

Фух, нарешті я здолав ці записи в БЖ :)

Ну а насамкінець ще невелике відео:

Всім ДОБРА!