Місцеве ралі під Харковом. Гріх не поїхати.
Машина, начебто, в порядку, за винятком коробки. Розтин, чуханняріпи. Спроби підібрати синхрони, невдалі. Конуси під синхрон нашестернях ряду вже сіли.Постійна перебирання коробки вже добрячедістала.Тому купуємо нові шестерні 2, 3, 4 передачі, посиленісинхрони, нові муфти 1-2 і 3-4, і вилку вибору 1-2. Працює, всечудово. Повертаю на морду — стоковий стабілізатор 16мм (наТайм-Аттак ставив 20мм).
Але щось таки не задалося з самого початку.Спочатку гонку перенеслиз 28 червня на 19 липня за погодними умовами.У червні були дощі татраси подразмыло.
Проходимо адмінку і техком напередодні гонки в п'ятницюввечері.Вранці в суботу старт.Погода прекрасна, сонце, але непекельне пекло.Легкий вітерець.День обіцяє бути приємним, хоч ітрохи жаркуватим.
>
Прикручую ґрунтові колеса, ознайомлюємося гуською за машиноюорганізатора. Знайомимося на "технічці" Чораті з кондишиком. Є, звичайно, бажання помацати трасу, покриття, підвіску та гуму, бо неїздив ще по ґрунтах у такому конфізі, але лінива дупа така лінива іпросить комфорту, тому перевірочний проїзд їдемо теж на Чераті.
Траса завдовжки близько 7км, по 3 проїзди в кожну сторону. У нашомукласі Sp2wd (весь монопривод з каркасом) стартує 8 машин - дуженепогано. Головні наші конкуренти — чемпіон України Стас Бесєдін насвоїй же чемпіонській Ford Fiesta R2 та Боровий Андрій на RenaultClio 2000. Якоїсь конкуренції за такої різниці в техніці говоритибезглуздо. Якщо Андрюху ми хоч якось намагалися дістати, зливаючийому то 2 то 5 сек, то до Стаса дотягнутися шансів не буложодних))). Перший проїзд, намагаюся атакувати, але зачіп у бічномунапрямку біля гуми трохи гірший, ніж я очікував, тому майже весьперший проїзд є легкий перебір швидкості на вході... А потімусвідомлення того, що їдемо або злегка повз апекс або підвисаємо нарозгоні при виході зі ковзання на виході повороту …
За підсумком першого проїзду маємо часи:
5.41 Бесєдін
5.53 Боровий
5.55 Ми
Інші конкуренти в нашому класі (кросова таврія, два пежо 205GTI(1.6 і 2л), дві вісімки 1.6л) їдуть перший СУ в діапазоні 6.17 -6.51. Стає зрозуміло, що їх побоюватися не варто, але й Андрюхунавряд чи вдасться випередити, шанси дуже примарні.
Шматочок відео першого проїзду. На жаль, з усіх перегонів є тількице, камерка заглючила чомусь… ((( Чи то розрядилася, чи то хз…). Удругому проїзді їдемо акуратніше на вході, гальму трохи пізніше, але активніше гашуся і намагаюся трохи більше вкочуватися і меншековзати.Починаю прикочуватися.Штурман читає відмінно, в поворотикимайже в усі потрапляємо як хочеться - лепота, коротше! Відкушуємо 5сек. Але конкуренти теж не дрімають і на фініші допа маємо такірезультати:
5.40 Бесєдін
5.45 Боровий
5.50 Ми
>
Коли паркуюся в сервіс-парку чую якийсь поганий стукіт з бокупереднього лівого колеса. Випадає гайка зі зрізаним шматкомгранати, тупо відвалилося по валу за шліцами і все (((. А до стартунаступного СУ у нас аж 23 хвилини(((. Причому ще доїзд із сервісублизько 5км… І запасний гранати немає.)) на Чераті… Хоча, швидше завалимо, а не їдемо, 150-170 по доріжці місцевого значення в Дергачі (селище під Харковом, поблизу якого проводиться гонка). Приїжджаємоз смородом гальм. Один автомагазин у центрі закритий, другий десьнеподалік, за даними аборигенів. Але його за 2 хв не знаходимо, ачасу вже немає, валимо назад у сервіс-парк, по дорозі викликаючитовариша та замовляючи йому гранату з доставкою)). Сподіваємосяакуратно проїхати СУ3, а потім у великій перерві, коли будепрописка траси в обратку - поміняти її ... Слабо віриться, щонезатисненого ступичного підшипника вистачить на 15км, 7км з якихвалильні ... Побоювання підтверджуються. Проїжджаємо десь 2 км і недоїхавши навіть на старт допа, підшипник каже давай до побачення.Колесо раком повисає на супорті та гальмівному диску. Сход, прикро.Просимо в Андрія лафет, їм все одно поки не потрібен, вони їдутьгонку. З горем навпіл затягуємо машину з переднім лівим колесом, щоне обертається, на лафет, так само за допомогою 5х міцних хлопців іякоїсь матері спихаємо її з лафета в гаражі і на цьому фініш…
Чому так вийшло з гранатою — цікаве питання. Мабуть, простовтомився метал… Ще в Полтаві після тайм-атаку, коли я міняв колесо, я звернув увагу на люфт підшипника, підтягнув ступичну гайку (хочавона була закернена і видно було, що не прокинута) і на цьомузаспокоївся. Судячи з усього гранату вже тоді почало тягнути… А тутвона закінчилася повністю… А Черата, до речі, не така вже й поганав буксируванні лафету. Я думав, буде гірше. Гальмувати навітьлегше, ніж, на жорсткому зчіпці, лафет з гальмами інерційного типуабо як воно там називається, коли тиск на зчіпний пристрій активуєгальма лафета. Ну а розганяється натуженько злегка.
Ось такі ось гонащі...
За підвіскою та балансом машини претензій ніяких. Все подобається, машина їде саме туди, куди її спрямовують криві рученята. Підвіскав міру м'яка і досить енергоємна - подобається.






Коментарі8
Добре, що я не поїхав ) Страшно млинець!
та воно так здається))) на турбі заліково пшикалося б
Ти крутий!)
крутіше тільки яйця! =Р
Чудово!
Дивовижніше! =) О так!
Привіт від 34-го Екіпажу))) Ви - молодці! Юрка Гуменюк дуже багато цікавого розповів про ваш екіпаж))) Так що бажаємо подальших успіхів, ну і звичайно будемо з вас брати приклад )
Дякую! І вам успіхів! З дебютом =)