От, як і обіцяв, розповім я маленьку історію як ми пельменікупували. Дивилися ми кілька, але купили один. Власне сідайте, беріть попкорн, друзів і. Поїхали!
Чому? За що? !
Чесно кажучи я взагалі ніколи не хотів мати машину. Чесно! Янавіть не міг відрізнити ланоса від таврії.Єдине це знав що є такийзнак.Там типу коло, а в центрі 3 палички і це кльова тачка.На цьомумої великі знання закінчувалися.
Завжди було 2 і ще місцями "приробітку". То до батьків заїхати, тодрузів побачити. А ще й прибрати, випрати, продукти купити… авідпочити коли? Так вже склалося, що просто для того, щоб дістатисяз точки А до точки Б у мене йшло дуже багато часу. Як мінімум йшлохвилин 30 на добирання. Але проблема була в тому, що таких "добирань" було штук 5-10 на день. А це не багато не мало, але всеж 2.5 - 5 годин на день (залежить від кількості точці які требабуло відвідати). Всі! Вирішено! Купуємо смарт машину! Сосиски нем'ясо, а смарт не машина
> Чому смарт? Чому не щось інше? У перших "смарт" була єдиноюмаркою машин, яку я хоча б знав. По друге коли мені показувалиславуту і бімер е71 мені здавалося що це одна і та ж машина тількирізних років випуску. Розумів я одне. Що ось ці сірі та нуднімашини мені точно не хочеться купувати. У мене в житті взагалі всене як у інших, тому вибір був невеликий:MINI Cooper, Volkswagenbeetle або Смарт. Перші два відпали за своєю ціною. Адже ярозраховував купити за 4000 $ машинку в стані "ні біт, ніфарбований". Власне в машинах я не розумів рівно нічого томузвернувся до друзів і товаришів. Наступні кілька місяців я слухавпро те, що Смарт це табурет на колесах, що мене фури здуватимуть, що це взагалі гробовозка і краще вже велосипед купити. Лікар був зусіх боків. Одним не подобалося тому, що "це не машина", а іншимтому що там всього 2 місця. А я ж у душі трошки егоїст та смарт длямене був просто ідеальним вибором! Ось наприклад. Їдеш ти такий назустріч із друзями… наприкінці зустрічі все типу так "ну що? Підкинеш? " і ти так у відповідь "залазьте все! Тільки в мене однемісце…". І все. Вже ніхто не сяде до тебе :) І ніяких тобі дач, ніяких "підвези", мішок картоплі теж не влізе (насправді влізе, аледавайте не розкриватимемо всіх секретів). Загалом саме з цих причинусі були проти. Загалом мене закидали тухлими помідорами з головидо ніг. Деякі навіть скликали "консиліуми" з місцевими гуру, щобмене відмовити. Та що там? .. Людина я вперта. Якщо вирішив що куплю– значить куплю! Благо один товариш пішов на поступки і простопопросив знайомих мовляв "підберіть йому хоча б добрий екземпляр".>
Власне з моменту роздумів до самого вибору минуло приблизно місяці4. До того моменту я вже знав, що я хочу саме смарт і ніщо іншетому що:
1) Коробка автомат (ось тільки давайте не будемо руйнувати моїдитячі мрії, добре? )
2) Мало жере палива (я дивився на дизелі)
3) Всього два місця (хотів потішити свою самозакоханість) Власне напочатку дивився тільки на дизельні двигуни. Навіть міг одноговзяти… точніше двох… перший був такий самий як мій поточнийпельмень. 2004 рік, дизель, чорний + слонова кістка, панорамка, алебез кондиціонера. І що ви думаєте? Якби я міг відмотати час тому яби це з насолодою зробив… доставити кондиціонер не так дорого яккапіталювати двигун. Але був я тоді молодий і дурний. Тожкондиціонер у мене вирішував. Загалом машинки без кондиціонера, ріжок і панорами навіть не дивився. Що за такі дурниці? Навіщо менітака машина без плюшок? Другою машиною теж виявився дизелек. У тойчас мені здавалося що дизель не може коштувати дорожче за бензин.Мені навіть трохи шкода продавців… дзвонив та кричав що вониспекулянти та продають тачки дорожче ніж вони можуть коштувати (тамціна була +500). Загалом дизелек за 3800 із кондиціонером, ріжками, панорамою і все як треба. Ось тільки була одна проблема — господар.Він начебто й хотів продати, але в той же час немає. Загалом затижні так 3 його дзвонити так і не зміг. Точніше я то йогозателефонував, але то він поїхав, то він зайняти, то ще щось. І гадже! На моїй машині їздив! Це було непробачно ... Так що в хід пішлиінші смарти. Бензинових. Будь я мудріший я б просто почекав і взявте що й хотів. Але важкість грошей у руках говорила про те, що їхтерміново треба віддати комусь. Перший бензиновий був… смарт… нуось просто смарт… дуже дивний екземпляр. Він був ні добрий ніпоганий. Ось просто смарт і все. Якщо всі інші чимось вирізнялися –то він нічим. Напевно, у мене просто апатія до чорного кольору. Вінбув просто "ок". Єдиний мінус був у тому, що у нього ручка була неsoft-touch. По решті претензії не було. Навіть салон був дужечистий та доглянутий. Мені навіть пропонували покермувати, але мійвнутрішній гоночний експерт трошки звузився і сказав мені "краще нетреба". Але чорний колір не для справжнього Д "артаньяна, меніхотілося білу кобилку. Так. Ось уже через кілька місяців і парочкипереглянутих смартів я вже точно знав. Хочу білий пластикПорадившись з механіком ми вирішили, що за 4000 вони напевно всітакі-ніякі. І не просто підняти… а підняти їх на 1500 баксевичів…Так-так… Наступна машинка коштувала вже 5500. Так от. Начитавшисьвідгуків мовляв "за 4000 не торт" ми вирішили збільшити ціну до5500 і глянути що в тому ціновому діапазоні.І ... Ось ... Уявітьсобі прилітає приїжджає "червона ракета". Тонування така що імамонта в салоні не побачиш., А навіщо всі продавці так газують насмарті? Типу показати мовляв "смари як вона валить"? Так неважливо.Таким чином ракета заїхала в бокс. Перше що кинулося вочі:
1) Немає ріжок<
2) Немає панорами
3) ДЕ КОНДЮК? !
Але гонщик цієї ракети був не промах. Він махнув рукою і сказав "а, фігня, за 500 баксів тобі там що хочеш доставлять". Потім щевитягнув банку з маслом з багажника і гордо заявив мовляв движкитут шкідливі і тому я заливаю тільки оригінальне масло і чомусьмені показав банку від бімерного масла. Ну. Гаразд. Може так і маєбути? Хто ж їх зрозуміє? Але все було попереду. Механік у менегарний дядько. У смартах він, звичайно, не сильний, але машинкуперевірити може. Попросили хлопця газонути на нейтралці тасильніше. Він як влупив… mamma mia… такого диму я не бачив навітьколи рибу коптили. З труби повалив дуже чорний дим… мабуть бімернемало не підійшло. Але, а вишнею на торті було те, що ходова некрутоі весь кузов прогнив. Чесно? Я ж думав, що смарт із пластику… алещоб капсула прогнила… бачити бімерне масло зовсім не зайшло… Як явже казав я цю машинку (так-так, Саме її) ще не раз бачив нарізних СТО. Відверто шкода мені нинішнього господаря. Було щекілька пупсів, які просто вдарили з-під носа. Раз на 1-2 тижніз'являлося скидання машин. Мабуть, їх продавали дорожче, алеперекуп уже хотів їхати за сл партією і скидав ціну на 500-1000.Такі машинки йшли за перші 10 хвилин. Як правило, це був повнийфарш. Шкіра, ріжки, конди, круїз контроль, пелюстки і т.Д.Перевірити таку машинку було взагалі неможливо. Продавець абовідразу говорив, що немає часу їхати на СТО або не давав подивитисядовше 10-15 хвилин бо "тут вже іншому клієнту повинен показати".Ну, а що Ви хотіли? :) Йому треба продати і неважливо кому, а цінинепридатні. Вважайте за ті самі гроші Ви отримували шкіряний салон, круїз, пелюстки та литі диски як мінімум. Іноді ще всякі іншісмаколики. Для повноти історії скажу те що одну з таких машиноккупила знайома мого механіка. Наступного ранку вона йому дзвонить ікаже "тут така лампочка з двигуном горить, жовтенька. Машина незаводиться, що робити? ". Ось такі радості бували.
Це наш пельмень! тиждень я вже весь був вимотаний. Хоч я ймоніторив автора цілодобово, але прогрес застиг на мертвій точці.Гарячі пиріжки розкуповувалися миттєво. Цікаві варіанти булискрізь, але не в мене в місті (а їхати за машиною до іншого містабув не варіант). Завози машин були раз на 1-2 тижні, але щось вониніякі не були. Час йшов. У мене навіть на прикметі варіантів небуло. Та які ще варіанти? Вранці ти дивишся на машину, а ввечері їївже продали. Хайп був такий, що мама не горюй! Іноді я навіть думавпро те, щоб купити щось інше. Але думки про те, що за спиною будеще хтось одразу повертали мене на землю. Тижнів. Подзвонив. Ніфігасобі! Виявляється, він реально ще продавався. А я то думав, щопродавець просто забув оновити оголошення на авторіа. Це першийтакий смарт. Всі інші йшли за перші кілька днів. Продавець відразусказав що у нього є ще 2 і мовляв вибір щось великий, бери собібудь-хто. Смарти були різною ціною з різними плюшками. Але ж яхлопець не промах! Відразу попросив дати найживіший варіант ізмінімальним пробігом. Він сказав що є у нього біленький такий з82000 пробігу і ми відразу домовилися про зустріч та огляд машини.На наступний ранок смарт вже стояв на ямі і його вже тягали в всю.Сам же я стояв з температурою, кашлем і хворим на горло, але бувтвердо впевнений — подивитися треба! Машину дивилися все… Справа втому, що це був перший з багатьох боксів і кожен механік, якийвиходив на роботу, вважав своїм обов'язком прийти і потикати впупса викруткою. Смарт оглянули скрізь. Ходову, двигун, салон, всюелектрику, турбіну і т.Д. І т.П. Великих проблем із ним начебто небуло. Ми навіть покаталися на ньому. Продавець ще так для драйвутапок в підлогу тиснув щоб вона швидше їхала. Але ж Ви самірозумієте. Мені горіло, колір мені підходив, у мене температура, амашина начебто норм. Власне, вибір був очевидний. Того ж дняпереоформили всі документи, і я поставив свого пупса гнити підвікнами. А що так? Та ось прав у мене ще не було, але смартбув!
Коментарі4
Яка життєстверджуюча історія!)
Саша, це ти в технічці на вайбері постійно запитуєш?)
Так як сказати ... іноді питаю ;)
Добре написав, не всім дано посміхатися над собою-)