Самостійна установка ГБО (part 8 - Монтаж)

Після зняття проводки з мотора я розмотав джгут газової проводки тазвільнив дроти від трубок. Думка, яка мене відвідала, коли ярозпустив газову "косу":ну ніфіга ж собі, скільки проводів! Їх тамдійсно багато, але коли починаєш розбиратися за схемою що-куди, тостає легше. Загалом, тут треба діяти за системі:очі бояться, а рукироблять!
Я розклав проводку на двигуні за напрямками:до форсунок - окремо, до редуктора - окремо, в салон - також.В результаті вималюваласядосить приємна картина і проводів стало значно менше )))
Сплив один не найприємніший нюанс:проводка на бензинові форсункизроблена таким чином, що на кінцях її стоять роз'єми дляпідключення до форсунок і до їх роз'ємів (як би в розрив ланцюга).ті ну зовсім не такі, як на форсунках мого автомобіля (зате длядвигуна 1, 6л були б в самий раз).
Добре видно, що роз'єм форсунки зовсім інший

< Довелося думати, адже на цей варіант мануал виразно нічогоне пропонує. В результаті вивчення питання з'ясував наступне:газовідроти підключаються тільки в розрив керуючого (переважномінусового) дроту форсунок, а другий залишається рідним. Якщообрізати роз'єми газової коси, то буде видно, що до кожної зфорсунок підходить лише пара проводів — одноколірний і такого жкольору, але з чорною смугою (по дроту на роз'єм, а другий провід —транзитний між кожною парою роз'ємів).

Обрізані роз'єми на один циліндр. Добре видніється транзитнийчорний провід Так от, потрібно розрізати (мінусові) дроти дофорсунок і підключити одноколірний провід до кінця, що йде дофорсунки, а провід зі смугою - до кінця, що йде до ЕБУ двигуна.Така схема, можна сказати, стандарт у газовому автообладнанні.Краще покажу на картинці, накиданій нашвидкуруч:Зліва – провід ізгазової коси, праворуч – підключення його до форсунки. Вирисувавсяще один момент:у самому початку моторного джгута (біля основнихроз'ємів над аркою колеса) на всі 4 форсунки йде всього 3(! )проводи - загальний плюс (рожевий) і два управляючі мінуси (на 1й +4й циліндри - білий з чорним, і на 2й + 3й - салатовий із чорним).Ці дроти вже в середині джгута розгалужуються по парі на кожнуфорсунку.
Фрагмент схеми підключення форсунок Lanos. Кольоровими стрілками япостарався схематично показати, куди які дроти підключаються. Зацією схемою, до речі, добре видно, що керування форсункамивідбувається саме дротом з негативною полярністю.

Була в мене думка підключити все паралельно на ці три дроти, алепотім пройшла — справа в тому, що «газомозок» керує кожноюфорсункою (і бензиновою, і газовою) індивідуально, і якщо всезапаралелити, можна чогось і спалити навіть (про коректність роботия взагалі промовчу). Так що довелося все робити за мануалом ірозумом. Забігаючи трохи вперед скажу, що «газомозок» коректнішепрацює, якщо його налаштовувати як на фазований двигун, томупідключати по мануалу в послідовності як для двигуна зпопарно-паралельним упорскуванням (яким є мій двигун) необов'язково, і найзручніше підключати 1й канал до одного циліндра, 2й до 2му і т.Д. Так і в програмі відстежувати простіше, і легшеорієнтуватися.

Схема з мануалу. Якщо підключити так, то було б WB1=1циліндр, WB2=4циліндр, WB3=2циліндр та WB4=3циліндр. Плутанина, чи не так? Коли розплів джгут двигуна, то швидко виявив заводські скручуванняна форсунки (з 3х проводів виходило цілих 8). Вони (скручування), хочу зауважити, досить якісно зроблені — зварені контактнимзварюванням і обтиснуті термоусадкою з клеєм (дрібні) або обмотанідуже липкою та міцною ізолентою (великі). Ці (потрібні мені)скручування знаходяться майже на самому початку джгута (в районігенератора), так що знімати його, виявляється, було зовсім необов'язково. Але що зроблено, то зроблено.
Заводське велике скручування, точніше, я б сказав, зварювання. Мідьвиблискує, щойно зачищена, ніде й сліду від оксидів, і тримаєтьсямертво. На перший і четвертий циліндри йде білий провід з чорноюсмугою (який потім розгалужується на такі самі 2), а на 2-й і 3-йциліндри - салатовий з чорною смугою. Ці дроти легко вирахувати, т.К. Інших таких у джгуті більше немає. Ще один провід, який менітреба було припаяти в моторний. Джгут - провід сигналу оборотів. Наланосах його чіпляють однією з ліній котушки запалювання. Докотушки йде два сигнальні дроти — білий і коричневий, а відгазомозку лише один — коричневий. Я, не довго думаючи, припаявся дотезки (коричневого).
Фрагмент схеми запалювання. Стрілками показані місцяпідключення:рожевий - ланцюг запалення, коричневий - сигналзапалення Для газового мозку також необхідно підключити провід (чомусь з коси на кнопку-показометр) на лінію запалювання. Я цейпровід витяг з коси і пустив у бік моторного відсіку. У моторномуджгуті, на самому початку, йде товстий рожевий провід - той, що намтреба (плюс для майже всього на моторі). Ось до нього я і підпаявся (схема вище). Ще один тезка для підпаювання — фіолетовий провіддатчика кисню. Теж спаяв їх між собою. Другий фіолетовий (зісмугою) просто обрізав і заглушив — він нам не потрібен.
Фрагмент схеми ДК. Стрілець показано місце підключення
Підпайка до проводу ДК
Ось фактично і все, до чого потрібно підпаюватися. Далі я акуратнорозклав дроти, сховав їх у гофру (рідну) і щільно замотавізолентою. До речі, у мене в той момент, як на зло скінчиласячорна, і була тільки синя та червона. Т.К. Я не хотів через такудрібницю відкладати роботу ще на добу, довелося використовуватименш яскраву — синю. У кінцевому результаті це абсолютно ні на щоне впливає. Після обрізання проводів на форсунки у мене залишилося4 пари чудових двоконтактних роз'ємів. Викидати їх було шкода, ікмітливість підказала, що чому б їх не використовувати все для тієїж ГБО, для якої вони спочатку і були зроблені? ! Так і вчинив! Відразу дві пари я використав для підключення котушки мультиклапанута датчика залишку газу. Роз'єми я розмістив так, що на одномукінці (наприклад, з боку балона) один був "тато", а другий "мама", а на іншому кінці відповідно навпаки - так простіше їх непереплутати.<
Спайка роз'ємів з проводами на датчик рівня і клапан балона
Парочка роз'ємів
Рознімання сховалися під коробочкою
Підключений електроклапан редуктора
Ще одну пару я використав для підключення датчика температуриредуктора т .К. Спочатку він розрахований на те, що буде простоприпаяний до проведення газового контролера.
Знімний датчик температури До речі про датчик. Як виявилось, цеуніверсальна модель, яку потрібно підганяти під мій редуктор –укорочувати. Спочатку я боявся його пиляти, але досвідчені газовикимені підказали, що це робити потрібно, щоб датчик вимірювавточніше. Усередині різьблення нічого немає, а термоелемент повністюв шестигранній частині, так що відрізанням я нічого не пошкоджу.> Залишилося провести дроти живлення і косу в салон. Почав ізостанньої. Оглянувши підкапотний простір, я вирішив, щонайзручнішим місцем буде штатне введення у правого колеса — ідосить легко дістатися, і близько до газомозку і взагалі — а чому бі ні? Так і зробив — розмотав ізоленту з гумової заглушки, витяг їїз посадкового місця, за допомогою дроту завів усередину дроту накнопку і встановив усе на місце. Часу це зайняло з півгодини — затеніде нічого свердлити не треба. p>
Всі частини:
— компоненти 1, 2, 3
— монтаж 4, 5, 6, 7, 8,