Новий кінь!

Ніколи не думав, що буду їздити на французі! Однак, життя — ще таштука.
Як Ви пам'ятаєте, попередньою машиною у мене був Т4. Репутацією тахаризмою.Володав я нею не так вже й довго, проте вклав у неї і сил, і коштів достатньо.Робив усе з бажанням і величезнимзадоволенням.Однак склалося дуже багато обставин, завдяки яким язмушений був продати свій течик:
— Машина стала мала для роботи
— Машина вже своє віджила, як ніяк, був 92-го року
— Комплектація та комфорт залишали бажати кращого
<
— Прийшов термін вагомих капіталовкладень у неї, що не малосенсу
Зваживши все за і проти, я все-таки зважився на оновлення автопаркуі вирішив продавати Т4., а ось історію купівлі "вишневого Єнота"зараз дізнаєтеся! > - Наявність кондиціонера (і може ще чогосьцікавого)
- Пасажир, як мінімум 8 місць
- Рік за 2000-й
Місяць пошуків серед Renault Traffic, Nissan Primastar і OpelVivaro не принесли бажаного результату (то комплектачі не та, товартість вище за бажану), і вибір перейшов на більш важкімашини:Fiat Ducato, Citroen Jumper, Opel Movano, RenaultMaster.
Про ці машини я взагалі нічого не знав, тому все починав з нуля, ніби купував першу в житті машину. Чудовий сонячний день, взявши надопомогу товариша, ми вирушили в дорогу.
Одну машину Fiat Ducato подивилися у Львові, проте навіть не сідалидо неї, оскільки буквально через пару хвилин стало зрозуміло, що цене варіант . І ми вирушили до Шепетівки дивитися ще однумашину.
Цього разу нас чекав Renault Master.
Передусім, напишу, що мій перший вигук був: "який він су "авеличезний "!
В оголошенні було вкрай мало інформації та фотографій машини, томускладно було зрозуміти який стан. Однак, приїхавши на місце, я бувдещо навіть здивований, що я побачив!
Renault Master 2001-го року Вишневий колір Практично весь кузов у​​рідній фарбі, крім однієї бічної секції Після первинного оглядустало зрозуміло, що машина не була в аваріях, не варилася, ще врідному антикорі, жодного іржавого місця./>
Після більш детального вивчення стало зрозуміло, що на одометрі -рідних 284000 км. Ремені та олії змінювалися в термін, вдалосявідстежити історію заміни ще з 65000 км. Загалом, працював рівно, хоча весь піддон був у маслі.
Ходова була так само, в адекватному стані, капіталовкладень невимагала. Одне але — не працював один датчик ABS.
Зазирнувши в салон стало зрозуміло, що його особливо не берегли, івін перетворився на зачуханий і затертий.
Однак, загальний стан машини був задовільний, і залишалося тількиустаканити ціну.
Походив ще деякий час біля машини, потім оглянувши її на сервісі, було прийнято стратегічне рішення - нападати!
Стартова ціна була заявлена ​​- 6100 $, проте, вказавши на всінедоліки, мною була запропонована ціна - 5000 $, на яку колишнійвласник погодився, і ми потиснули один одному руки!
Угода була здійснена! Машина, вже, у всіх думках - моя, і в голові, за десять хвилин пролетіло кілька десятків думок, щодо всілякихзмін і покращень, доробок та переробок)))
Тут виникла маленька проблема! Шепетівка — не таке велике місто, щоб можна було знайти Нотаріуса, у суботу після обіду. Про МРЕОвзагалі немає сенсу згадувати! Загалом, або документи, аж упонеділок, або щось вирішувати!
Ми, не шукаємо легких шляхів, тож стали шукати Нотаріуса. Завдякизв'язкам колишнього власника вдалося домовитися, за окрему плату, зНотаріусом, який приїде після 20:00 і складе довіреність.
Довелося чекати до 20:00. За цей час встиг, як слід, вивчитимашину, переконатися у своєму правильному виборі, отримати вподарунок ТБ і ДВД у машину, і два запасні колеса.
Загалом, час скоротали, і після всіх формальностей і перерахункугрошей, я вирушив назад на своїй новій машині.
100 км дороги пролетіли непомітно. Відчуття від машини лишепозитивні. Комфорт мене задовольнив, на дорозі машина поводитьсядуже здорово, динаміка набагато краща за мого старого течіка, та йзагалом все мені сподобалося.
Приїхавши додому, довелося прокатати всіх найближчих родичів, якізібралися на огляд нового мого надбання! Дружина, дочка, швагер, тесть, теща і сусіди, в один голос, твердили: "який він з "кавеличезний"!
Після тестових, кваліфікаційних заїздів з сім'єю, покупка булаодноголосно схвалена, і можна було оформляти документи.
Після епопеї з переоформленням тішки у мене взагалі не було бажанняз'являтися в МРЕО, тому було вирішено звертатися до вирішалів.
Один чарівний дзвінок, зустріч на 2 хвилини, щоб віддати документи, обговорення всіх термінів і умов, прощання до завтра.
Знову зустріч, наступного ранку, на 2 хвилини, підписи в потрібнихмісцях, і я несу в руках свої улюблені номери, які залишив зтечіка, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу!
Задоволення коштувало не так дорого, зате нервів і часу буловитрачено — рівно 0!
Ось тако у мене з'явився Вишневий Єнот! Чому Єнот? Про це іншимразом! )))))